51.Міф як результат масової комунікації

Міф є формою прояву суспільної свідомості і проектується на всі сфери діяльності, виникають політичні, економічні, соціальні та інші міфи. Міфи сучасного світу (ідеологічні, соціальні міфи)певний спосіб мислення поєднання правди й неправди, реального й вигаданого, можливого й бажаного у творах різних жанрів, зокрема масовоінформаційних. “масовий міф” ознака масового спілкування й масифікації особистості. Масовокомунікаційний міф є найвагомішим ефектом масового спілкування, відображає суть, смисл, цілі й мотивацію професійних комуні кантів.

52. Становлення науки про масову комунікацію

Дефініції масової комунікації незалежно від часу, коли вони були сформульовані, вже включають поняття засобів масової комунікації та поняття адресата у різних його масовидних формах.

53.Етапи розвитку науки про масову комунікацію

виділяють 4 етапи розвитку:

І ет. -.(поч. ХХ ст. до кін 30-х рр.).розвиток преси, досягла масових тиражів, а також документального і художнього кінематографа, активне впровадження радіо , розвиток соціальної психології.

ІІ ет. - (40-ві — поч. 60-х років).дослідження мас, як об’єктів впливу, розробляється питання про ефекти та ефективність МК, зявляється соціальний менеджмент.

ІІІ ет. - (др. пол. 60-х —кін. 70-х рр.), період розвитку телебачення, поняття про масову аудиторію, як активну масу, від я кої залежить медіа-ефект.

IV ет. - (80-ті - кін. ХХ ст.) розвиток масової культури, вивчення аудиторів, засобів МК.

V ет. – (поч. ХХІ ст.). Internet.

54.Вплив наукових шкіл та вчень на розвиток науки про масову комунікацію

Чиказька школа (США, поч. ХХ ст.) – медіа дослідження.

Віденська школа (1922-1938)-зосереджувалися на логічному аналізі наукового знання.

Франкфуртська школа (1923-1933)-поняття соціальної філософії,метод аналізу.

Бірмінгемська школа (1960-1963)-вчені цікавилися масмедійною тематикою, розробляли концепт медіаімперіалізму.

55.Становлення вітчизняної науки про масову комунікацію

З розпадом Радянського Союзу в Україні почала формуватися наукова масовокомунікологічна школа. Початок літочислення вітчизняної наукової школи масової комунікації слід пов’язувати з організаційними моментами, зокрема зі створенням науково-освітніх осередків з масового спілкування в університетах країни.У 2000 році вперше в історії української освіти розпочато професором В. В. Різуном викладання курсу “Теорія масової комунікації” в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

56. Зіставний аналіз теорії масової комунікації

система наукових поглядів (припущень, пояснень, узагальнень, передбачень) на певне явище, система наукових понять, термінів, а також принципів та методів досліджень у рамках прийнятої системи наукового бачення. В основі концептуальна модель.

чотири види теорій масової комунікації:

соціологічні (пояснюють природу масового спілкування), нормативні (вивчають можливі впливи медіа),прикладні(знання практиків, теорії здорового глузду (системи знань людей про медіа, їхній досвід спілкування зі ЗМІ).