13. Адвокатура України після 1917 року

Лютий 1918р. – до влади прийшли більшовики: відмінили присяжну і приватну адвокатуру, розігнали суди і видали «Декрет про суд №1» - в країні створили колегії правозаступників в нар судах і революційних трибуналах. Діяло це положення до 1922р. Правозаступником міг бути: будь-яка людина з 18р. Їх єдиним завдання було надвати правову допомогу в судах і захист в К справах. В лютому 1919р. були створені юр консультації (160 консультацій, 365 правозатупників). Всі правозаступники були на держ службі і отримували заробітну плату. Адвокатура розвивавлась відповідно до вмог суспільства.

НЕП: 2 жовтня 1922р. було прийнято положення «Про адвокатуру УРСР»: сторили колегії захисників в К та Ц справах. Члени колегій повинні були вести К та Ц справи за призначення та угодою, венення справ в адмін органах, складання документів, надання порад, укладення договорів, участь у зборах захисників свого округу. Захисники мали право здійнсювати практику індивідуально в приватних кабінетах, проте вони мали чергувати в колегіях… Ширші права самоврядування колегій самоврядування, вже не було держ служби – до середини 30-х…

Колективізація: 20-30 рр. Спочатку колективізація адвокатурою була добровільна, а потім приватну адвокатську практику заборонили. 1928р. колегія НКЮ СРСР прийняла постанову «Про реорганізацію колегії захисників» - ліквідація приватних кабінетів і прикріплення до консультацій. «Положеня про колективні форми роботи захисників» від 1929р.: члени колегій захисників одержували заробітну плату і були лише юр консультації. Як правило колегії не належали до партії! Члени партії не могли здійснювати захист буржуазії. До 1936р. колегії захисників зазнавали перетворень – зумовлено реорганізацією в адмін-територ устрої. Адвокатура підпорядковувавлась ОДВ. Початок 30-х років характеризвався пануванням правового негілізму і негативним ставленням влади до адвокатів! Ленін писав: адвокатам не треба довіряти і треба боятись!

Грудень 1936р. – Конституція СРСР. 30 січня 1937р. – Конституція УРСР, яка предбачувала право обвинуваченого на захист: право на захист не надавалось терористом, участь захисників була обмежена в справах радянської агітації та пропаганди (стаття 58!). Такі справи розглядались «трійками»! Положення «Про адвокатуру СРСР» 16 серпня 1939р.: струткура, завдання, прийом, відповідальність. Воно повернуло терміни «адвокат» і «адвокатура». З’являються колегії адвокатів: обласні, крайові та республіканські. Діяльність колегій здійснювалось через НКЮ УРСР. Контроль через обласні управління юстиції. Передбачались лише юр консультації. Іноді могли бути адвокатами вчителі та лікарі…

2 світова війна: колегії захисників зберігались. Багато адвокатів пішло в армію. Ініші допомагали захистом, надавали консультації. Захисники не приймали участі в військових трибуналах!

«Хрущовська відлига»: Положення «Про адвокатуру УРСР» 1962р. – контроль з боку Мін’Юсту. Адвокатура залишалась під наглядом судів та ОДВ. Починався престиж адвокатури. Створювались юр ВНЗ. Кількість адвокатів контролювалась з боку держави.

«Брежневський застой» 20 квітня 1978 – конституція УРСР: адвокатура набула конституційного статусу. Для надання юр допомоги діяли колегії адвокатів. Прийнято Положення «Про адвокатуру УСРС» 1978р.: розширено види юр допомоги, колегії адвокатів формувались за теритріалним принципом. Вагомі повноваження у самоврядуванні. Керівництво та контроль за адвокатурою! Період існував до перебудови.

Кінець 80-х років З’їзд нардепів СРСР: законодавство «Про судоустрій» - суттєво розширювалась діяльність захисника в К судочинстві. Допуск захинсика в К справі з моменту затримання, арешту або пред’явлення обвинувачення.

В 1991р. ЗУ «Про підприємництво» - здійснення юр практики на підставі ліцензії Мін’юсту. Колегія адвокатів вже не була єдиною формою. Поява перших юр кооперативів. Організація адвокатури на місцевому рівні та відсутність її центарльного апарату. Контроль з боку Мін’юсту. Недостатня повага з боку суддів та представників правоохоронних органів. Зниження ролі адвокатів на досудових стадіях процесу. Панування президій колегій адвокатів над рядовими адвокатами. Відстуність єдності поглядів адвокатів в питаннях етики професії.

19 грудня 1992р. ЗУ «Про адвокатуру» (діє): один із перших законів країн пост-СРСР. Відмінив монополію колегій адвокатів! Відродив приватну адвокатуру. Обмеження щодо осіб, які можуть стати адвокатами, закріпив принципи та форми діяльності адвокатури. Розширив права та обов’язки адвокатів.