
- •Наука про адвокатуру: основні поняття та напрями.
- •Предмет та система науки про адвокатуру.
- •Методи науки про адвокатуру
- •Адвокатура в Україні як навчальна дисципліна, її предмет та система
- •Місце «Адвокатури в Україні» серед інших навчальних юридичних дисциплін
- •6. Зародження адвокатури
- •Адвокатура в Античній Греції
- •Інститут адвокатури у Давньому Римі
- •Розвиток інституту адвокатури у Франції
- •Розвиток інституту адвокатури в Англії
- •Розвиток інституту адвокатури у Німеччині
- •Зародження і розвиток інституту адвокатури в Україні
- •Адвокатура України після 1917 року
- •Розвиток інституту адвокатури на землях Східної Галичини й Буковини до 1939 року
- •Формування адвокатського корпусу за чинним законодавством України. – див. № 24
- •Право особи на отримання кваліфікованої правової допомоги: конституційні аспекти
- •Право особи на отримання кваліфікованої правової допомоги: міжнародно-правові аспекти
- •Міжнародні стандарти та нормативи адвокатури та адвокатської діяльності
- •Законодавство про адвокатуру, сучасні проблеми та шляхи їх вирішенн
- •Поняття адвокатської діяльності, її мета.
- •Принципи адвокатської діяльності
- •Гарантії адвокатської діяльності
- •Види адвокатської діяльності
- •Набуття права на заняття адвокатською діяльністю
- •Вимоги щодо несумісності відносно діяльності адвоката
- •Адвокат: поняття, вимоги до набуття статусу
- •Допуск до складення кваліфікаційного іспиту особи, яка виявила бажання стати адвокатом
- •Кваліфікаційний іспит: нормативне регулювання, процедура проведення
- •Стажування особи для набуття статусу адвоката
- •Стажист адвоката: права та обов’язки
- •Керівник стажування: права та обов’язки
- •Свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності: умови отримання. Посвідчення адвоката
- •Форми організації роботи адвоката
- •Єдиний реєстр адвокатів України
- •Порівняльна характеристика здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально та у формі адвокатського бюро.
- •Порівняльна характеристика адвокатського бюро та адвокатського об’єднання
- •Об’єднання адвокатів
- •Професійні та суспільні права адвоката
- •Обов’язки адвоката
- •Помічник адвоката
- •Стажист адвоката
- •Процедура здійснення дисциплінарного провадження
- •2Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень
- •Кримінальна відповідальність щодо адвоката
- •Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •Припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •Етичні правила поведінки у сфері «адвокат-клієнт»
- •Етика поведінки адвоката при відмові від подальшої роботи з клієнтом
- •Етичні правила у взаєминах «адвокат-колега»
- •Етика відносин «адвокат-суд»
- •Відповідальність адвоката за порушення правил адвокатської етики
- •Адвокатська таємниця
- •Підстави для здійснення адвокатської діяльності
- •Договір про надання правової допомоги: поняття, зміст, форма
- •Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги
- •Гонорар адвоката: поняття, порядок обчислення, особливості
- •Припинення, розірвання договору про надання правової допомоги
- •Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
- •Стаття 15. Суб'єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги
- •Стаття 25. Права суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги
- •Стаття 26. Обов'язки суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги
- •Адвокатське самоврядування: основні засади та завдання
- •3Стаття 44. Завдання адвокатського самоврядування
- •Національна асоціація адвокатів
- •Конференція адвокатів регіону
- •Рада адвокатів регіону
- •Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
- •Ревізійна комісія адвокатів регіону
- •Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
- •Вища ревізійна комісія адвокатури
- •З’їзд адвокатів України
- •Рада адвокатів України
- •Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави
- •Відповідальність адвоката іноземної держави
Адвокатура України після 1917 року
Лютий 1918р. – до влади прийшли більшовики: відмінили присяжну і приватну адвокатуру, розігнали суди і видали «Декрет про суд №1» - в країні створили колегії правозаступників в нар судах і революційних трибуналах. Діяло це положення до 1922р. Правозаступником міг бути: будь-яка людина з 18р. Їх єдиним завдання було надвати правову допомогу в судах і захист в К справах. В лютому 1919р. були створені юр консультації (160 консультацій, 365 правозатупників). Всі правозаступники були на держ службі і отримували заробітну плату. Адвокатура розвивавлась відповідно до вмог суспільства.
НЕП: 2 жовтня 1922р. було прийнято положення «Про адвокатуру УРСР»: сторили колегії захисників в К та Ц справах. Члени колегій повинні були вести К та Ц справи за призначення та угодою, венення справ в адмін органах, складання документів, надання порад, укладення договорів, участь у зборах захисників свого округу. Захисники мали право здійнсювати практику індивідуально в приватних кабінетах, проте вони мали чергувати в колегіях… Ширші права самоврядування колегій самоврядування, вже не було держ служби – до середини 30-х…
Колективізація: 20-30 рр. Спочатку колективізація адвокатурою була добровільна, а потім приватну адвокатську практику заборонили. 1928р. колегія НКЮ СРСР прийняла постанову «Про реорганізацію колегії захисників» - ліквідація приватних кабінетів і прикріплення до консультацій. «Положеня про колективні форми роботи захисників» від 1929р.: члени колегій захисників одержували заробітну плату і були лише юр консультації. Як правило колегії не належали до партії! Члени партії не могли здійснювати захист буржуазії. До 1936р. колегії захисників зазнавали перетворень – зумовлено реорганізацією в адмін-територ устрої. Адвокатура підпорядковувавлась ОДВ. Початок 30-х років характеризвався пануванням правового негілізму і негативним ставленням влади до адвокатів! Ленін писав: адвокатам не треба довіряти і треба боятись!
Грудень 1936р. – Конституція СРСР. 30 січня 1937р. – Конституція УРСР, яка предбачувала право обвинуваченого на захист: право на захист не надавалось терористом, участь захисників була обмежена в справах радянської агітації та пропаганди (стаття 58!). Такі справи розглядались «трійками»! Положення «Про адвокатуру СРСР» 16 серпня 1939р.: струткура, завдання, прийом, відповідальність. Воно повернуло терміни «адвокат» і «адвокатура». З’являються колегії адвокатів: обласні, крайові та республіканські. Діяльність колегій здійснювалось через НКЮ УРСР. Контроль через обласні управління юстиції. Передбачались лише юр консультації. Іноді могли бути адвокатами вчителі та лікарі…
2 світова війна: колегії захисників зберігались. Багато адвокатів пішло в армію. Ініші допомагали захистом, надавали консультації. Захисники не приймали участі в військових трибуналах!
«Хрущовська відлига»: Положення «Про адвокатуру УРСР» 1962р. – контроль з боку Мін’Юсту. Адвокатура залишалась під наглядом судів та ОДВ. Починався престиж адвокатури. Створювались юр ВНЗ. Кількість адвокатів контролювалась з боку держави.
«Брежневський застой» 20 квітня 1978 – конституція УРСР: адвокатура набула конституційного статусу. Для надання юр допомоги діяли колегії адвокатів. Прийнято Положення «Про адвокатуру УСРС» 1978р.: розширено види юр допомоги, колегії адвокатів формувались за теритріалним принципом. Вагомі повноваження у самоврядуванні. Керівництво та контроль за адвокатурою! Період існував до перебудови.
Кінець 80-х років З’їзд нардепів СРСР: законодавство «Про судоустрій» - суттєво розширювалась діяльність захисника в К судочинстві. Допуск захинсика в К справі з моменту затримання, арешту або пред’явлення обвинувачення.
В 1991р. ЗУ «Про підприємництво» - здійснення юр практики на підставі ліцензії Мін’юсту. Колегія адвокатів вже не була єдиною формою. Поява перших юр кооперативів. Організація адвокатури на місцевому рівні та відсутність її центарльного апарату. Контроль з боку Мін’юсту. Недостатня повага з боку суддів та представників правоохоронних органів. Зниження ролі адвокатів на досудових стадіях процесу. Панування президій колегій адвокатів над рядовими адвокатами. Відстуність єдності поглядів адвокатів в питаннях етики професії.
19 грудня 1992р. ЗУ «Про адвокатуру» (діє): один із перших законів країн пост-СРСР. Відмінив монополію колегій адвокатів! Відродив приватну адвокатуру. Обмеження щодо осіб, які можуть стати адвокатами, закріпив принципи та форми діяльності адвокатури. Розширив права та обов’язки адвокатів.