- •1.Системи рівнянь з двома невідомими. Визначники другого порядку, третього порядку та їх властивості.
- •2. Системи трьох рівнянь з трьома невідомими. Формули Крамера. Поняття про визначник n-го порядку.
- •3.Напрямлені відрізки. Система координат на площині та в просторі.
- •5. Вектори, основні поняття. Лінійні операції над векторами та їх властивості. Напрямлені косинки вектора.
- •6. Проекція вектора на вісь. Деякі вл-ті проекціі:
- •8.Означення базиса.Розклад вектора за коорд.Базисом.Декартові прям.Коорд вектора.
- •9.Скалярний добуток та його вл-ті.
- •10.Векторний добуток та вл-ті:
- •Дистрибутивність
- •Властивості
- •11.Векторний добуток
- •Властивості векторного добутку
- •16Поняття поверхні
3.Напрямлені відрізки. Система координат на площині та в просторі.
Система координат — спосіб задання точок простору за допомогою чисел. Кількість чисел, необхідних для однозначного визначення будь-якої точки простору, визначає його вимірність. Обов'язковим елементом системи координат є початок координат - точка, від якої ведеться відлік відстаней. Іншим обов'язковим елементом є одиниця довжини, яка дозволяє відраховувати відстані. Всі точки одновимірного простору можна задати при обраному початку координат одним числом. Для двовимірного простору необхідні два числа, для тривимірного - три. Ці числа називаються координатами.
Системи координат в елементарній геометрії — величини, що визначають положення точки на площині і в просторі. На площині положення точки найчастіше визначається відстанями від двох прямих (координатних осей), що перетинаються в одній точці (початку координат) під прямим кутом; одна з координат називається ординатою, а інша — абсцисою. У просторі за системою Декарта положення точки визначається відстанями від трьох площин координат, що перетинаються в одній точці під прямими кутами одна до одної, або сферичними координатами, де початок координат знаходиться в центрі сфери.
4.
Полярна система координат та її зв'язок
і декартовою. Ділення відрізка в заданому
відношенні
М(ᵨ,ϕ)
М(х,у)
О ϕ
полярна система координат: Довільна точка на площині матиме координати l, ϕ , де l- довж відрізка, який зєднує точку з полярним полюсом, ϕ – кут між полярною віссю і відрізком ОМ , який ми відраховуємо протии годинникової стрілки.
звязок: початок відліку дек. сист. сумістимо з полярним полюсом і додатній напрям осі абсцисс сумістимо з полярною віссю , тоді т М матиме дек. коорд (х,у) і пол. корд (l,ϕ)
х
=
l cos
ϕ для того щоб отримати зв'язок
полярн. сист з дек. піднесемо до квадрату
ліву і праву
y= l sin ϕ частини отриманх рівностей :
x2 + y2 = l2cos2 ϕ + l2sin2 ϕ
x2 + y2 = l2
tg ϕ= y/x, де знак tg залежить від чверті , в якій розташована точка в декартовій системі
5. Вектори, основні поняття. Лінійні операції над векторами та їх властивості. Напрямлені косинки вектора.
Геометричний вектор - величина, яка характеризується числовим значенням і напрямком.
Властивості
Ортогональність
Вектори є ортогональними тоді і тільки тоді, коли їхній скалярний добуток дорівнює нулю.
Інколи замість цього терміну використовують "перпендикулярність", проте слід враховувати, що нульовий вектор ортогональний будь-якому вектору, але поняття перпендекулярності для нього не визначене, оскільки не визначений кут між нульовим і іншим вектором.
Колінеарність
Вектори є колінеарними тоді і тільки тоді, коли їхній векторний добуток дорівнює нулю.
Часто замість цього терміну використовують термін "паралельність", проте слід враховувати, що нульовий вектор коллінеарний будь-якому вектору, але поняття паралельності для нього не визначене, оскільки не визначений кут між нульовим і іншим вектором.
Рівність векторів
Нехай
i
—
два вектори площини (або простору).Кажуть,
що вектор |
|
дорівнює вектору
,
і записують
=
,
якщо:
1)довжина відрізка AB дорівнює
довжині відрізка CD;
2)промені AB
i CD однаково напрямлені.
Властивості додавання векторів
1) властивість нульового вектора: a+0=a; 2) асоціативність додавання: (a+b)+c=a+(b+c); 3) комутативність додавання: a+b=b+a;
Властивості множення вектора на число
1) комутативність: λa=aλ;
2) асоціативність: λ(μa)=(λμ)a;
3) дистрибутивність відносно додавання векторів: λ(a+b)=λa+λb; 4) дистрибутивність відносно додавання чисел: (μ+λ)a=μa+λa;
|а|- довжина вектора, |a→|=sqrt(x2+y2+z2)
початок вектора- його точка прикладання
о
– нульовй вектор, початок і кінець якого
збігаються, в нього є довжина і немає
напрямку.
3 вектори компланарні, якщо , будучи зведеними до спільного початку, вони лежать в одній площині
д
ва
вектори , які лежать на одній прямій,
або на паралельних прямих – колінеарні
позначимо через α, β, γ кути, які утворюють а з осями оХ,оУ,оZ, тоді:
ах= | а |*cos α
ay= | а |*cos β
az= | а |*cos γ
cos α, cos β, cos γ - напрямні косинуси
cos2
α+
cos2 β
+ cos2
γ =
