Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Люда_Upravlinnya_innovatsiyami.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
752.13 Кб
Скачать

Завдання № 24

Завдання 1.

        1. Визначте інформаційну інфраструктури інноваційного бізнесу.

Інформаційна інфраструктура-система організаційних структур, підсистем, що забезпечують функціонування і розвиток інформаційного простору країни і засобів інформаційної взаємодії. Вона включає в себе сукупність інформаційних центрів, підсистем, банків даних і знань, систем зв'язку, центрів управління, апаратно-програмних засобів і технологій забезпечення збору, зберігання, обробки і передачі інформації У неї входять система державних центрів науково-технічної інформації, структура, підтримуюча малий бізнес, регіональні інформаційні мережі. Велика кількість інформації з інноваційної проблематики розміщено в інтернеті. Функції інформаційної інфраструктури не обмежуються обслуговуванням процесу управління соціалістичним виробництвом, а охоплюють також науково-дослідну, проектну та іншу діяльність.

2. Дайте оцінку проблемам формування ефективної інноваційної політики вітчизняними підприємствами.

Для забезпечення постійного відновлення продукції й удосконалення виробничих процесів на підприємстві необхідно постійно виявляти існуючі і перспективні проблеми, пов'язані зі зміною життєвого циклу продукції і технології. Це значить, що треба здійснювати пошукову інноваційну діяльність у різних напрямках з виділенням окремих пріоритетних інноваційних проектів.

Інноваційна політика - це форма стратегічного керування, що визначає мету й умови здійснення інноваційної діяльності підприємства, спрямована на забезпечення його конкурентноздатності й оптимального використання наявного виробничого потенціалу.

Інноваційна політика є частиною загальної політики підприємства, що регламентує взаємодію науково-технічної, маркетингової, виробничої і економічної діяльності в процесі реалізації нововведень.

Інноваційна політика свідчить про відношення керівництва до інноваційної діяльності підприємства, визначає мету, напрямки, функції й організаційні форми. Вона включена у відповідні плани і програми: стратегічні, тактичні й поточні.

Причини проблем формування ефективної інноваційної політики підприємств:

  • невизначеність засад державної політики в інноваційній сфері щодо функціонування ринку інновацій та технологій, формування інноваційної культури;

  • відсутність системного підходу щодо визначення пріоритетів державної політики в інноваційній сфері, державного замовлення на інноваційну продукцію;

  • суб'єктивний підхід до забезпечення розвитку інноваційної діяльності, нехтування принципом наукового обґрунтування стратегічних рішень щодо розвитку національної економіки;

  • недосконалість законодавства в інноваційній сфері, відсутність механізму стимулювання до створення, виробництва та споживання інноваційної продукції і внаслідок цього - низька привабливість інноваційної сфери для венчурного капіталу, низький рівень комерціалізації науково-технічних розробок та винаходів;

  • низька ефективність фінансових інструменту та механізму, а також виконання державних програм та здійснення заходів у інноваційній сфері, функціонування державних та приватних об'єктів інноваційної інфраструктури;

  • нескоординованість інвестиційної та інноваційної державної політики, розпорошеність відповідних фінансових ресурсів, недосконалість статистичних методів проведення оцінки стану провадження інноваційної діяльності;

  • невизначеність принципів та механізму державно-приватного (публічно-приватного) партнерства в інноваційній сфері, засад створення та функціонування технологічних платформ (об'єднання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, наукових і виробничих організацій та установ для розв'язання проблем певної галузі);

  • низький рівень провадження інноваційної діяльності підприємств незалежно від форми власності;

  • відсутність ефективного механізму розподілу результатів інтелектуальної праці між винахідником, юридичною особою, в якій він працює, та державою;

  • низький рівень міжнародного співробітництва в інноваційній сфері.

Завдання 2. Тести:

1. Особливий тип господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально поєднує (комбінує) фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організує і керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу - це ….

  1. Підприємництво

  2. Розвиток бізнесу

3) Управління виробництвом

        1. Діяльність із підвищеним рівнем ризику порівняно з традиційними видами бізнесу, у процесі якої створюються і впроваджуються у виробництво нові товари, технології, послуги це:

  1. консалтингове підприємство;

  2. венчурне підприємство;

  3. технопарк.

        1. Інноваційний процес – це:

  1. це діяльність, яка пов’язана з генеруванням та впровадженням нових ідей у виробництво;

  2. це діяльність, яка пов’язана з розповсюдженням нових ідей;

  3. все вище зазначене.

        1. Унаслідок багаторічного господарювання в країнах з ринковою економікою склалися такі традиційні моделі підприємницької діяльності:

  1. класична й інноваційна;

  2. виробнича і посередницька;

  3. класична і неокласична;

  4. виробнича й інноваційна;

  5. усі відповіді правильні.

        1. Характеризує ситуацію, коли розробник науково-технічної продукції працює в основному на одного споживача:

  1. Монопсоническая модель;

  2. Полипсоническая модель;

  3. Модель монополії;

  4. Матричні моделі.

        1. “Нові продукти харчування” це кластер:

  1. Львівської обл..;

  2. Донцької обл.;

  3. Київської обл.;

  4. Дніпропетровської обл..

        1. “Нові технології у природокористуванні та екології” це кластер:

  1. Києва;

  2. Донецька;

  3. Дніпропетровська;

  4. Львову.

        1. Наявність ринкових відносин, розвинутих до рівня конкурентних цін – є … :

  1. Соціально-економічні передумовами;

  2. Політичними передумовами;

  3. Серед організаційно-правових.

        1. Види розподілу праці:

  1. простий, складний, комплексний;

  2. простий, складний;

  3. горизонтальний, вертикальний.

        1. Модель інноваційного розвитку «локального інноваційного середовища»…

  1. характеризується концентрацією на певній території наукового, освітнього, виробничого, фінансового потенціалів, об'єднаних єдиним процесом технологічного розвитку;

  2. заснована на науково-технічному співробітництві між державами;

  3. орієнтована на активну участь України у міжнародному науково-технічному співробітництві і широкому обміні науковими результатами і новими технологіями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]