1. Технополіс;

2. Консорціум;

3. Інкубатор.

1. Серед фаз дослідно-конструкторської розробки знайдіть одну зайву:

1. Узгодження дослідного зразка в Держкомпатенті України;

2. виготовлення та випробування дослідних зразків;

3. розробка технологічних процесів.

1. Характерна для ринкових лідерів-інноваторів, їй властивий високий ризик, висока ефективність і кваліфікація в здійсненні нововведень:

1. проміжна стратегія;

2. інтенсивна;

3. розбійницька;

4. наступальна стратегія.

1. Традиційно, управління проектами включає наступний перелік елементів:

1. чотири групи процесів та систему планування;

2. чотири групи процесів та систему організування;

3. чотири групи процесів та систему мотивування;

4. Чотири групи процесів та систему контролю.

1. За рейтингом Всесвітнього економічного форуму 2008-2009, інноваційний розвиток Україні перебуває на:

1. 63 місці;

2. 52 місці;

3. 110 місці;

4. 38 місці.

1. Спосіб реалізації функціонального принципу управління є:

1. Координація;

2. Регулювання;

3. Оптимізація;

4. Всі відповіді не вірні.

1. До інфраструктурного капіталу відносяться:

1. Інформаційні технології, бази даних, організаційна структура, філософія управління, корпоративна культура, ділове співробітництво;

2. інформаційні технології, бази даних, організаційна структура, філософія управління, корпоративна культура, відносини з покупцями;

3. інформаційні технології, бази даних, організаційна структура, філософія управління, портфель замовлень, відносини з покупцями;

4. інформаційні технології, бази даних, організаційна структура, філософія управління, корпоративна культура,творчі здібності.

9. Метод планування та управління проектами, який на перше місце ставить управління ресурсами (фізичними та людськими), необхідними для виконання завдань проекту, це:

1. Критичний шлях управління проектом(англ. Critical Chain Project Management - ccpm);

2. Доповнення Теорії обмежень (англ. Theory of Constraints - TOC) для проектів;

3. Розподілення ресурсів на рівні (англ. Resource Leveling);

4. Програми оцінки та контролю (англ. Program Evaluation and Review Technique – PERT).

10. Сукупність законодавчих, структурних і функціональних компонентів (інституцій), які задіяні у процесі створення та застосування наукових знань та технологій і визначають правові, економічні, організаційні та соціальні умови для забезпечення інноваційного процесу, це

1. регіональні інноваційна система;

2. глобальна інноваційна система;

3. інноваційна система підприємства;

4. Національна інноваційна система. Завдання № 20

Завдання 1.

1. Обґрунтуйте комплексний характер інновацій, їх багатогранність і різнобічність.

На мою думку, найбільш прийнятним буде визначення інновації як комплексного процесу – від виникнення ідеї до її матеріалізації в технологіях, продукції, послугах. А чому характер іновацій називають багатогранним та різнобічним, бо інновації розвиваються у всіх сферах суспільства і включає в себе безгранні можливості для розвитку і втілення іх у реальність.

Комплексний та нерідко суперечливий характер інновацій, багатоплановість і різноманітність визначень та галузей використання зумовлює важливість класифікації поняття інновації.

У сучасній економічній літературі зустрічаємо багато класифікацій інновацій, але базовою класифікацією є групування інновацій Й. Шумпетера, що була основою його власної теорії економічного розвитку. Він виділяв п’ять типів інновацій:

• використання нової техніки, нових технологічних процесів або нового ринкового забезпечення (технологічні);

• виробництво продукції з новими властивостями (продуктові);

• використання нової сировини (сировинні);

• зміни в організації виробництва та його матеріально-технічне забезпечення (організаційні);

• виявлення нових ринків збуту (ринкові).

2. Охарактеризуйте методологію формування макроінноваційних стратегій.

Під стратегією будемо розуміти сукупність загальних правил і напрямків діяльності по використанню ресурсів, якими розташовує або залучає організація, для досягнення найважливіших цілей її розвитку.

При розробці питань стратегії інноваційного розвитку потенціалу, доцільно виділяти три групи взаємообумовлених факторів: перша група факторів у визначеній мірі визначає дію другої групи факторів, що у свою чергу активізує третю групу факторів.

І група факторів включає фактори інноваційного розвитку світової економіки.

ІІІ група – це фактори, що визначають довго-строковий розвиток економіки держави, її геополітичне положення, господарські зв’язки, національну безпеку країни.

До ІІІ групи віднесені фактори використання потенціалу СПР: модернізація виробництва, реконструкція, технологічне відновлення, збільшення випуску продукції, освоєння випуску нової продукції, створення нових робочих місць, поліпшення умов праці.

Методологія формування стратегії інноваційного розвитку будується на основі багаторівневого підходу:

• державний рівень – забезпечення модернізації і структурної перебудови виробничого потенціалу, ефективне освоєння науково-технічних розробок, затвердження на цій основі України як високотехнологічної держави;

• регіональний – техніко-технологічне переозброєння на основі самофінансування, залучення вітчизняних і закордонних інвесторів з метою збільшення випуску товарів, конкурентоздатних на світовому і внутрішньому ринках;

• виробничий – формування наукомістких виробничих процесів, що забезпечують випуск продукції, конкурентоздатної на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Завдання 2. Тести:

1.Управління інноваційними процесами насамперед передбачає ….