Завдання № 17

Завдання 1.

1. Дайте оцінку стану і перспективам венчурного фінансування в Україні.

Проголошений українською державою курс на перебудову національної економіки на інноваційних засадах та здійснення високотехнологічного виробництва вимагають залучення потужного фінансування, необхідного для забезпечення ефективного розвитку інноваційних процесів, впровадження у масове виробництво уже існуючих інноваційних винаходів та розробок, а також дієвої підтримки фундаментальної та прикладної вітчизняної науки. Сьогодні ні держава, ні власне підприємства-інноватори, дослідники й виробники не в змозі на тривалий проміжок часу вилучити із обігу значні обсяги коштів. Щодо банківського кредитування, негативні наслідки фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр. практично унеможливили отримання фінансових ресурсів під реалізацію високоризикованих програм, якими власне і є інноваційні проекти. Зважаючи на те, що практика залучення коштів підприємствами шляхом емісії цінних паперів та розміщення їх на фондовому ринку в Україні практично не розповсюджена через необізнаність та незацікавленість фізичних осіб у такій низькоприбутковій та ненадійній схемі вкладення своїх заощаджень, на перший план сьогодні виходить питання розвитку венчурного фінансування інноваційної діяльності. Незважаючи на популярність останнього в розвинених країнах світу, в Україні формування національної венчурної системи усе ще знаходиться на початковому етапі, і механізм його практичної реалізації належним чином не відпрацьовано.

Попри те, що в Україні останнім часом спостерігається зростання як кількості функціонуючих інвестиційних венчурних фондів, так і обсягів фінансування, яке вони здійснюють, надходження коштів у вітчизняні високотехнологічні та наукоємні виробництва залишається дуже незначним. Венчурні фонди в Україні не відповідають ознаці «венчурності» та фактично виступають звичайними інститутами спільного інвестування, що фінансують не високотехнологічні, а традиційно надійні види діяльності або проекти, які швидко окупаються. Багато в чому це пояснюється і нерозвиненістю українського ринку цінних паперів та неможливістю венчурних фондів залучати кошти у населення або зацікавити майбутніми проектами іноземних інвесторів. Тому подальшого доопрацювання потребують правова та організаційна складові процесу забезпечення та здійснення вітчизняного венчурного фінансування.

2. Обґрунтуйте підходи до формування і вибору макроінноваційних стратегій на сучасному етапі розвитку української економіки.

Сьогодні головною відмінною рисою структурних трансформацій економіки є перехід до постіндустріального суспільства. Для цього періоду характерне освоєння й поширення шостого технологічного укладу, який у другій половині XX ст. радикально змінив не лише характер виробництва, але й структуру суспільства. Важливою особливістю цього процесу є те, що він відбувається в умовах глобалізації, формування єдиного (але диференційованого) глобального науково-технологічного, соціально-економічного й екологічного простору при поступовому зміщені центру уваги в прийнятті радикальних технологічних і економічних рішень із національного на глобальний, наддержавний рівень. Формування макроінноваційних стратегій припускає урахування різних аспектів державного управління інноваціями. Такими аспектами можуть бути:

1. Діапазон охоплення державою науково-технічних сфер і напрямів інноваційної діяльності. Даний діапазон може бути різним і визначається такими основними факторами:

• розвиненістю державного сектору науково-технічної сфери;

• наявністю коштів у державному бюджеті;

• розвиненістю фірмової науки і рівнем розвитку ринку нововведень.

Два перші фактори визначають можливості держави впливати на науково-технічний розвиток економіки. Чим більшим є державний сектор НДДКР, тим в більшій кількості науково-технічні дослідження і розробки можуть провадитись під патронатом держави.

2. Характер переміщення технологій. Залежно від поставлених цілей та інноваційних завдань можуть бути обрані різні форми руху технологій між підприємствами і галузями. Можна назвати дві основні стратегії, за допомогою яких реалізується такий тип розвитку: стратегія послідовних інновацій і стратегія технологічного стрибка.

3. Характер генерації ідей. Завдання підвищення конкурентоспроможності у високотехнологічних галузях на світовому ринку може бути вирішена двома основними способами - на імітаційній основі, тобто за рахунок запозичення зарубіжних технологій, і на основі власних вітчизняних нововведень. Третій підхід реалізується на основі симбіозу двох вказаних способів.

4. Характер підтримки інноваційних процесів. Підтримка інноваційних процесів з боку держави може бути прямою і непрямою. І в першому, і в другому випадках підтримка орієнтована на різні стадії інноваційного процесу - на дослідження, розробку, виробництво. Державна підтримка може бути спрямована як у сферу внутрішніх, так і зовнішніх інноваційних процесів.

Завдання 2. Тести:

1. З міни в результатах виробничої діяльності, якими можуть бути вироби, послуги, технології це інновації ….

1) На виході;

2) На вході;

3) В структурі.

2. Ким розробляється законодавчо-правова база діяльності технопарків?

1. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом України з питань науки, техніки та промислової політики;

2. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти та науки, молоді та спорту;

3. Президентом України, Кабінетом Міністрів України.

1. Класична крива поширення інновацій у галузі це:

1. С-крива;

2. S-крива;

3. Z-крива.

1. Припускає істотно невисокий ризик, придатна для компаній, здатних завоювати значущу частку ринку і підтримувати норму прибутку в умовах конкуренції:

5. захисна стратегія;

6. локальна стратегія;

7. розбійницька;

8. проміжна стратегія.

1. Ринкові критерії передбачають:

1. відповідність проекту потребам ринку; комерційний успіх від провадження проекту; рівень реклами для просування запропонованого продукту на ринок; конкурентоспроможність продукції за ціною та якістю, захищеністю від старіння тощо

2. відповідність проекту потребам ринку; комерційний успіх від провадження проекту; рівень реклами для просування запропонованого продукту на ринок; конкурентоспроможність продукції за ціною

3. відповідність проекту потребам ринку; рівень реклами для просування запропонованого продукту на ринок; конкурентоспроможність продукції за ціною та якістю, захищеністю від старіння тощо

4. відповідність проекту потребам ринку; комерційний успіх від провадження проекту; рівень реклами для просування запропонованого продукту на ринок.

1. Визначальними складовими інноваційного розвитку є:

1. Інтеграція науки та виробництва;

2. Об'єднання промислового, банківського та торговельного капіталу з метою отримання надприбутків;

3. Контроль держави за рівнем цін на продукцію промисловості;

4. Усі відповіді вірні.

1. Створення інституційного забезпечення державної інноваційної науково-технічної та інноваційної політики передбачає:

1. Удосконалення чинної та розроблення нової нормативно-законодавчої бази науково-технічної і дослідної діяльності, фінансової й організаційної підтримки науки;

2. Створення сучасної патентно-інформаційної бази з довідково - пошуковим апаратом, використання світових досягнень інформатики в патентній технології;

3) Вироблення державної політики приватизації установ науково-технологічної сфери;

4. Усі відповіді вірні.

8. Стадією початку інноваційного процесу є :

1) маркетингові дослідження;

2) SWOT – аналіз;

3) фундаментальні дослідження.

9.Бізнес-інкубатори – це:

5. спеціально створений комплекс, що охоплює весь цикл інноваційних робіт;

2)створюються на великих підприємствах, що випускають наукоємну продукцію;

3)організації, що створюються місцевими органами влади або великими компаніями з метою "вирощування" нових видів бізнесу.

10.Матеріалізований результат науково-технічної та інноваційної діяльності, що відкриває для споживачів нові сфери задоволення потреб - це:

6. оригінальний продукт;

7. продуктова інновація;

8. оригінальна інновація.

Варіант 18

Завдання 1.

1. Дайте визначення інформаційної інфраструктури інноваційного бізнесу.

Інформаційна інфраструктура інноваційної діяльності -

безліч юридичних осіб, ресурсів, засобів і інших елементів,

знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворить

цілісність, спрямовану на забезпечення інформаційного

обслуговування інноваційної діяльності;

2. Визначте сутність категорій «новація», «нововведення», «інновація», «інноваційна діяльність», «інноваційний процес».

 новація — це «новий вид продукції, метод, технологія», а нововведення — це «впровадження новації в економічний виробничий цикл» [145]. У наукових дослідженнях вітчизняних економістів переважає думка, що «інновація являє собою техніко-економічний процес, який завдяки практичному використанню продуктів розумової праці — ідей і винаходів, приводить до створення кращих за властивостями нових видів продукції та нових технологій», а «нововведення — це процес доведення наукової ідеї до технічного винаходу, до стадії практичного використання, що приносить дохід.  Інновація — це матеріалізований результат науково-технічної діяльності.

Інноваційна діяльність  — вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.

Інноваційний процес – сукупність науково-технічних, технологічних і організаційних змін, що відбуваються у процесі реалізаціїінновацій; процес послідовного перетворення ідеї на товар, що проходить етапи фундаментальних, прикладних досліджень, конструкторських розробок, маркетингу, виробництва, нарешті, збуту, − процес комерціалізації технологій.

Завдання 2. Тести:

1. Цільові зміни у виробничих, обслуговуючих і допоміжних процесах це інновації ….

1) На виході;

2) На вході;

3) В структурі.

2. Технополіси можуть виникати на базі:

1. новоутворених міст;

2. наявних;

3. всі відповіді вірні.

1. Досягнення цілей і завдань науково-технічної політики здійснюється державою шляхом застосування форм:

1. горизонтального і вертикального регулювання;

2. довгострокового і короткострокового регулювання;

3. прямого і непрямого регулювання.

1. Орієнтована на придбання кращих науково-технічних досягнень інших фірм, що створює сприятливі можливості для її процвітання:

1. проміжна стратегія;

2. розбійницька;

3. захисна стратегія;

4. поглинаюча стратегія.

1. Активність (завдання) в більшості реальних процесів не є тривалим безперервним процесом. На завдання впливають зовнішні події, які можуть виникнути на одному з етапів посередині виконання завдання. Це характеризує:

1. Ймовірний момент ризику;

2. Послідовність подій;

3. Відображення послідовності подій;

4. Критичні події або послідовності подій.

1. Проведення метрології, стандартизації і сертифікації продукції в науково-технічній сфері належить до:

1. Форм та методів прямого державного регулювання;

2. Форм та методів недержавного регулювання;

3. Методів непрямого державного регулювання;

4)Немає вірної відповіді.

7. Діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг, це:

1. інноваційна діяльність;

2. маркетингова діяльність;

3. логістична діяльність;

4. творча діяльність.

8. Одним із фундаментальних принципів управління є:

1) закон необхідного різноманіття;

2) закон економічної інтеграції;

3) закон ефективного управління ресурсами.

9. Одними з основних організаційних форм інноваційної діяльності є:

1. технопарки, технополіси;

2. технопарки, соціополіси;

3) всі відповіді вірні.

10. Чотири основні підходи, що внесли суттєвий вклад у розвиток теорії та практики управління інноваціями:

1) функціональний, системний підхід, ситуаційний підхід, груповий підхід;