5. З’ясуйте об’єкт і предмет та основні завдання педагогічної діагностики

Об’єктом педагогічної діагностики є індивідуальні особливості учня (вчителя), особистість загалом, її сім’я, колектив класу, школи, а також сам процес навчання і виховання та їх результативність

Завдання педагогічної діагностики:

вивчення особистості учня, рівня його потенційного розвитку, окремих моральних якостей, потреб, інтересів і здібностей;визначення рівня розвитку учнівського колективу, характеру і структури взаємин між дітьми;вивчення ставлення учнів до організації життя класу, школи, форм, методів, прийомів і технологій навчально-виховної роботи; аналіз взаємин між педагогами та учнями, їх ставлення до окремих педагогічних дій; визначення наслідків впливу вчителів на учнів, використання певних форм, методів і прийомів навчання, виховання і розвитку; вивчення результативності всієї педагогічної системи в класі, школі; визначення статусу та самопочуття особистості в колективі; вивчення умов життя дитини в сім’ї та характеру взаємин з батьками, особливостей сімейного виховання

6. Визначте особливості діагностування емоційно-вольової, особистісної та нейрофізіологічної готовності майбутнього першокласника Основними показниками емоційно-вольової готовності е певний ступінь сформованості довільних психічних процесів (цілеспрямованого сприймання, запам'ятовування, уваги), уміння долати посильні труднощі, навички самостійності, організованості, швидкий темп роботи, що вимагає зібраності, зосередженості (на противагу імпульсивності, схильності відволікатись), опанування основними правилами поведінки у навчальних та інших ситуаціях, уміння правильно реагувати на оцінку виконаного завдання, оцінювати свою роботу. Емоційно-вольову готовність вважають сформованою, якщо дитина вміє ставити мету, намічає план дії, приймає рішення, докладає зусиль до його реалізації, долає перешкоди. У неї формується довільність психологічних процесів. Спостерігається емоційно-позитивне ставлення до навчання в школі. Відсутні імпульсивні реакції і вияви тривожності. Для визначення особливостей емоційно-вольової готовності пропонуємо методику «Графічний диктант», розроблену Д.Б. Ельконіним.Для діагностування особливостей особистісного розвитку дитини (зорова пам'ять, слухова пам'ять, сталість уваги, фонематичний слух, моторика руки) пропонуємо методики «Впізнавання фігур», «Запам’ятай 10 слів», «У чому помилився художник», «Графічний диктант» та інші.Нейрофізіологічну готовність (зріст, вага, зовнішній вигляд, ступінь активності, стан здоров’я) перевіряє медична сестра школи. Відомості про здоров’я і фізичний розвиток дитини можна встановити з медичної картки або в бесідах з батьками.Вивчення виховного потенціалу сім’ї здійснюється шляхом бесід з батьками, проведення анкетування і тестування.

7. Охарактеризуйте діагностичні принципи

1) принцип доступності діагностичних методик і процедур обстежу-ваним і педагогам (шкільним психологам, керівникам), природність умов діагностування та створення мотивації зацікавленості обстежуваних;

2) принцип комплексності діагностики, що виявляється в комплекс-ній організації діагностики в педагогічних колективах, орієнтації методик на комплекси взаємозалежних і взаємоконтролюючих методик, у включен-ні діагностування в структуру цілісного навчально-виховного процесу, у кращому використанні синтетичних методик;

3) принцип наукової обґрунтованості теорії й методики діагностики, що проявляється в побудові діагностування на основі генетичного й систе-много аналізу цілісних об’єктів, їхнього моделювання, теоретичного об-ґрунтування критеріїв та індикаторів, орієнтації діагностики на оптиміза-цію умов розвитку й саморозвитку педагогічної системи (підсистеми), у конкретизації понятійного апарату, критеріїв та індикаторів діагностики, контролі надійності й достовірності, перевірці методик на валідність, а та-кож у оперативному введенні діагностичних даних у науковий обіг;

4) принцип оптимізації форм і методів діагностики, що орієнтується на оптимізацію системи цілей діагностики, її критеріїв і показників, проце-дур обробки, аналізу результатів, реалізований шляхом підбору найбільш відповідних і ефективних, економічних методик, раціоналізації трудовит-рат і функціонального розподілу обов’язків між учасниками діагностуван-ня, виборі найбільш раціональних (необхідних і достатніх) програм і про-цедур обробки й аналізу інформації, її подання;

5) принцип послідовності й наступності діагностики, що передбачає поетапну побудову системи діагностики, поглиблення діагностичних ета-пів у причинно-наслідковому аналізі результатів діагностування, орієнта-цію періодичності діагностування на цикли навчально-виховного процесу й критичні точки розвитку особистості обстежуваних, наступність у пере-дачі діагностичної інформації про хід виховного процесу;

6) принцип прогностичності діагностики, що проявляється у вклю-ченні педагогічних прогнозів у процедуру аналізу результатів діагносту-вання, у розробці прогнозів сформованих тенденцій, прогнозів оптималь-ного розвитку об’єктів і явищ, що діагностуються, в орієнтації корекційних заходів на ці прогнози;

7) принцип системності та конкретності діагностики, що проявляється в чіткому визначенні основних об’єктів і цілей діагностики, їх ієрархизації шля-хом моделювання, у структуруванні критеріїв та індикаторів діагностування цілей, підборі в розробці адекватних діагностичних комплексів методик;

8) принцип сполучення, що констатує й коректує функції діагности-ки, що вимагає урахування коригувальних можливостей методик, їхньої

орієнтації на коректування об’єктів і явищ, що діагностуються, мобіліза-цію коригувальних можливостей методик при збереженні діагностичного потенціалу в процесі розробки й підбору методик