- •Розкрийте сутність і зміст поняття "педагогічна діагностика"
- •2. Перелічіть та охарактеризуйте діагностичні методики вивчення мотиваційної готовності майбутнього першокласника
- •3. Визначте відмінність психологічної та педагогічної діагностик
- •4. Встановіть особливості діагностування інтелектуальної готовності дитини до навчання в школі
- •5. З’ясуйте об’єкт і предмет та основні завдання педагогічної діагностики
- •7. Охарактеризуйте діагностичні принципи
- •8.Зазначте умови застосування діагностичної методики "Графічний диктатнт" (за д.Б. Ельконіним)
- •15. Визначте сутність і зміст поняття «діагностування учнівського колективу класу»
- •14. Охарактеризуйте діагностичні методики визначення розвитку в дітей мислення, логічної пам’яті.
- •18. Назвіть діагностичні методики, які є найбільш ефективними для оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів першого класу
- •19.Встановіть особливості діагностування навчально-виховної системи
- •20. Визначте особливості діагностичної методики "Будиночок" (за і. Дубровіною)
- •21. Поясніть, у чому полягають вікові особливості дітей шестирічного віку
- •22. Визначте основні діагностичні методики для вивчення навчально-пізнавальної діяльності учнів другого класу
- •24. Назвіть особливості діагностування рівня розвитку зв’язного мовлення учнів початкової школи
- •26.Охарактеризуйте діагностичні методики вивчення мотивації навчальної діяльності учнів, рівня їх адаптації до умов навчання в школі
- •28. Розкрийте методику використання дитячого малюнка з метою діагностування научуваності учня
- •29. Дайте характеристику четвертому етапу педагогічної діагностики (навчання в третьому класі)
- •30. Визначіть особливості методики проведення незакінчених речень
- •31. Охарактеризуйте вимоги до проведення бесіди
- •33. Охарактеризуйте вимоги до проведення тестування
- •34.Проаналізуйте систему вивчення особистості учня третього класу (за трьома стадіями)
- •36.Встановіть особливості методики визначення навчальних завдань і навчальних досягнень учнів третього классу
- •38. Охарактеризуйте особливості діагностування рівня вихованості дітей третього класу
- •44. Охарактеризуйте методику вивчення міжособистісних стосунків і психологічного мікроклімату в класі
- •35. Розкрийте сутність поняття "діагностичний супровід професійної діяльності вчителя початкової школи"
- •37. Охарактеризуйте вимоги до проведення анкетування.
- •39.Охарактеризуйте вимоги до проведення інтерв’ю.
- •41.Назвіть вимоги до проведення успішного діагностування.
- •43.Перелічіть типи педагогічної діагностики та вимоги до її проведення
- •45.Визначте основні завдання педагогічної діагностики.
- •46.Поясніть у чому полягає специфіка завдань на перевірку розвитку просторового, логічного та образного мислення в учнів четвертого класу
- •47.Дайте характеристику третьому етапу педагогічної діагностики (навчання в другому класі)
- •49Дайте характеристику другому етапу педагогічної діагностики (навчання дітей у першому класі).
- •25. Зазначте основні принципи використання педагогічного спостереження
- •48. Розкрийте цільове призначення тестових методик дослідження розвитку пам'яті та запам’ятовування учнів початкової школи
- •50. Визначте особливості функціональної діагностики та методів оцінки фізичного розвитку дитини
- •27. Зазначте особливості діагностування педагогічної взаємодії вчителя і учнів
- •40. Дайте характеристику п’ятому етапу педагогічної діагностики (навчання в четвертому класі)
3. Визначте відмінність психологічної та педагогічної діагностик
Відмінності видів діагностичної діяльності передусім виявляються в зіставленні об’єктів і
предметів діагностики( Педагогічна діагностика: об’єкт - взаємодія учасників
педагогічного процесу; предмет - тенденції індивідуально-
особистісного становлення суб’єктів
педагогічної взаємодії; Психологічна діагностика: об’єкт - людина, її психологічні
характеристики; предмет- здібності, особистісні риси, мотиви,
відхилення від психічної норми
тощо) . У педагогічній діяльності найбільше використовується досвід, який
накопичено в сфері психологічної діагностики, оскільки взаємодія учасників педагогічного процесу
неможлива без розуміння стану кожного з них, а це, в свою чергу, перевіряється за допомогою методів
психології. Діагностична діяльність педагога є дещо відмінною від діагностичної діяльності психолога
за її вимірювально-випробувальною спрямованістю, завдяки якій досягається кількісна та якісна
кваліфікація певного об’єкта. Головна мета діяльності педагога, як діагноста, полягає не лише в тому,
щоб зробити висновок про сформованість якостей того чи іншого школяра, але й у визначенні,
наскільки педагогічні засоби, які застосовує вчитель у навчально-виховному процесі, є адекватними
індивідуальним та віковим особливостям і можливостям конкретного учня.
4. Встановіть особливості діагностування інтелектуальної готовності дитини до навчання в школі
Інтелектуальний компонент готовності дитини до школи передбачає:
1) Обізнаність, яка характеризується обсягом знань про навколишній світ: живу й неживу природу, деякі соціальні явища тощо;
2) Рівень розвитку пізнавальної сфери, що визначається диференційованістю (перцептивною зрілістю), довільною концентрацією уваги, аналітичним мисленням (здатністю розуміти суттєві ознаки і зв’язки між явищами), раціональним підходом до дійсності (відносним послабленням значення уяви), логічним запам’ятовуванням. З метою діагностики інтелектуальної готовності до школи пропонуємо модифіковані тести Айзенка, для діагностування розвитку мислення й мовлення пропонуємо логічні задачі, методику «Склади запитання».
Для діагностування інтелектуальної готовності до школи пропонуємо такі методики:
"Намалюй людину" орієнтовний тест шкільної зрілості – вербальне мислення (автор Ярослав Йєрасек)
“Мислення і мова”
Мета: виявити рівень розвитку мислення і мовлення дитини.
Зміст завдання. Дитина будує розповідь за малюнком, описуючи побачене на ньому, розкриваючи зміст малюнка.
Роздатковий матеріал: серія малюнків.
Інструкція. Розглянь малюнок і поясни, що ти бачиш на ньому.
Оцінювання результатів. Дитина самостійно розкриває зміст малюнків, будує невеличку розповідь. Вона може бути розгорнутою або стислою, але має відображати розуміння дитиною логіки подій.
Дитина самостійно розкриває зміст малюнка, будуючи невеличку розповідь, яка відображає її розуміння змісту ілюстрації – 10 б.
Дитина має певні труднощі у побудові зв'язної розповіді, проте вона успішно відповідає на послідовно поставлені запитання – 7 б.
Дитина перераховує предмети чи явища на малюнку, у мовленні допускає багато помилок, речення незакінчені – 4 б.
