1. Розкрийте сутність і зміст поняття "педагогічна діагностика"

.Педагогічна діагностика як наука, її виникнення та становлення

Діагностика – це спеціальна практична діяльність, що здійснюється вчителем у навчально-виховному процесі Діагностика – це вид педагогічної діяльності, спрямований на вивчення та розпізнання стану об’єктів (суб’єктів) навчально-виховного процесу з метою взаємодії вчителя й учня та ефективного управління цим процесом Діагностування – це отримання інформації про стан і розвиток контрольованого об’єкта, його відхилення від норми Педагогічна діагностика – діяльність, спрямована на вивчення і розпізнання стану об’єктів навчання і виховання з метою управління нимиУ процесі педагогічної діагностики аналізується навчальний процес, визначаються результати навчання і виховання, характерні для окремих учнів (індивідів Педагогічна діагностика – частина дослідницької діяльності вчителя, спрямована на розпізнання стану компонентів педагогічного процесу.Педагогічна діагностика – це сукупність прийомів контролю та оцінювання, спрямованих на вирішення завдань оптимізації навчального процесу, диференціації учнів, а також удосконалення освітніх програм і методів педагогічного впливуДіагностична діяльність учителя – це самостійний вид педагогічної діяльності, спрямований на вивчення, дослідження, аналіз індивідуальних особливостей учнів, їх навчання і виховання; комплексна оцінка з метою встановлення педагогічного діагнозу, подолання недоліків і визначення подальших шляхів формування особистостіПедагогічний діагноз – визначення характеру та об’єму здібностей учнів, труднощів, які виникають у процесі навчання, виховання і відхилень у поведінці. Встановлюється на основі даних про засвоєння учнями шкільних програм, спостережень за навчально-виховною діяльністю. Діагностичний супровід у професійній діяльності – це використання вчителем початкової школи оптимальних форм, методів і прийомів педагогічної діагностики у професійній діяльності, щоденній роботі з учнями Об’єктом педагогічної діагностики є індивідуальні особливості учня (вчителя), особистість загалом, її сім’я, колектив класу, школи, а також сам процес навчання і виховання та їх результативність

2. Перелічіть та охарактеризуйте діагностичні методики вивчення мотиваційної готовності майбутнього першокласника

Для вивчення мотиваційної готовності дитини використовуємо:

методику "Навчальна мотивація“ (за М.Гінзбургом) методику "Бесіда" (за Т.А. Нєжновою)

Методика "Бесіда" Мета: визначити рівень мотиваційної готовності до школи, уявлення про школу та співвідношення уявлень і бажання навчатися.

Інструкція. Визначення мотиваційної готовності дитини до навчання у школі відбувається шляхом бесіди. Вчитель ставить нескладні запитання на тему, близьку до життєвих інтересів дитини:

Чи відвідуєш ти дитячий садочок?Чи маєш братів і сестер, які вже ходять до школи?

Чи розповідали вони тобі щось про школу?

Чи хочеш ти ходити до школи?

Як ти думаєш, що гарного, цікавого буде в школі? Навіщо у школі дзвоник? Оцінювання результатів

Високий рівень (5 балів) – відповіді, в яких бажання йти до школи, стати школярем, вчитися подається з адекватним уявленням про школу.

Наприклад, діти відповідають: "Усім потрібно навчатися у школі, щоб, коли виростеш, добре працювати", "Хто добре навчається в школі, той зможе стати лікарем, учителем, бізнесменом, юристом".

Достатній рівень (4–3 бали) – відповіді, в яких бажання йти до школи, прагнення стати школярем з поверховим уявленням про школу, з окремими яскравими враженнями, неістотними для вимог школи: "У школі цікаво, там багато дітей", "Мені вже купили форму і портфель".

Низький рівень (2–0 балів) – відповіді свідчать про начебто правильне уявлення дітей про вимоги, які ставить школа, і водночас викривають їхні побоювання, навіть острах: "Я боюся, що не почую, що говорить учителька", "Я, напевне, не зумію зробити те, що вчителька каже".

Методика "Визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву дитини'' (За Н.Гуткіною). Проведення дослідження

Дитину запрошують до кімнати, де на столиках виставлені звичайні, не дуже привабливі іграшки, і пропонують їй протягом хвилини роздивитися їх. Потім експериментатор запрошує дитину до себе, щоб прочитати їй казку, яку вона раніше не чула. На найцікавішому місці читання припиняють, і експериментатор запитує, чого у даний момент дитині більше хочеться: погратися з іграшками, що виставлені на столиках, чи дослухати казку до кінця.

Висновки. Діти з вираженим пізнавальним інтересом звичайно хочуть дослухати казку, а зі слабкою пізнавальною потребою надають перевагу ігровій діяльності. Але їхня гра має, як правило, маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.

Методика "Уяви собі..." (За Н.Гуткіною).

Мета. Оцінити спрямованість дитини на процес навчання у школі, виявити рівень сформованості "соціальної позиції школяра".

Проведення дослідження

Запропонуйте дитині погратися у таку гру: "Я розповідатиму тобі різні історії, які починатимуться зі слів "уяви собі", а ти закінчуватимеш їх, уявляючи себе головним героєм".

Історія 1. Уяви собі, що тобі скажуть: "Ти ще дуже маленький, буде краще, якщо ти ще один рік походиш у дитячий садочок чи посидиш удома, а до школи прийдеш наступного року". Що ти скажеш?

Історія 2. Уяви собі, що 1 вересня всі діти з вашої групи пішли до школи, а ти залишився вдома і тобі не треба нікуди йти. Ні у дитячий садочок, ні до школи. Чим би ти займався? Що б ти робив у той час, коли діти вчаться у школі?

Історія 3. Уяви собі, що є дві школи. В одній школі діти щодня вчаться читати, писати, рахувати; а в другій - співати, малювати, грати у спортивні ігри. Яку б школу ти обрав?

Історія 4. Уяви собі, що можна обирати школу. В одній школі треба тихо сидіти на уроці, не розмовляти, необхідно виконувати завдання, які пропонує вчителька. У другій школі, навпаки, - повна свобода, — можна розмовляти на уроці, не виконувати завдань, або ж зібратися й піти додому і ніхто тебе за це не лаятиме. Яку б школу ти обрав ?

Історія 5. Уяви собі, що з'явилася можливість навчати тебе не у школі, а вдома. Тобто тобі не треба буде ходити до школи, а, навпаки, додому приходитиме вчителька і навчатиме тебе читання, письма, математики. Що б ти відповів на таке запрошення?

Історія 6. Уяви собі, що ти вже ходиш до школи, у тебе все добре виходить, і вчителька тебе хвалить. Одного разу вона пропонує тобі за гарне навчання шоколадку замість оцінки. Що ти вибереш — шоколадку чи оцінку?

Висновки. Показником сформованості "соціальної позиції школяра " будуть такі відповіді:

1. Відмова від пропозиції ще рік відвідувати дитячий садочок чи залишатися вдома.

2. Спрямованість на навчальну діяльність (вибір цієї діяльності), навіть якщо не обов'язково відвідувати школу.

3. Відмова від школи, в якій діти не вчаться, а тільки граються.

4. Надання переваги школі з певними правилами.

5. Орієнтація на навчання у групі, в класі.

6. Вибір оцінки як форми оцінювання навчальної діяльності.