5. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, особливості їх використання в банківських установах

Національні положення бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи й методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Розробляє Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку методологічна рада, яка діє на громадських засадах як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України.

Національні стандарти бухгалтерського обліку розроблялися на основі МСБО, проте між українськими та міжнародними стандартами обліку існує ряд відмінностей, які подані в таблиці.

Базові питання	Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку	Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку
Головні користувачі облікової інформації	Інвестори	Керівництво та співробітники банку, зовнішні користувачі
Критерії достовірності облікової інформації	Достовірне відображення реального фінансового стану суб'єкта і результатів його діяльності	Дотримання чинних нормативно-правових документів
Визнання активів	Активи визначаються за умови, що відома їхня ціна чи вартість. Однак їх можливо визнати, якщо є цілковита впевненість щодо іх надходження на підприємство (в установу)	Визнання базується на положеннях нормативних документів
Обережність	Підтвердження факту, що оцінку доходів чи активів не завищено, а зобов'язання чи витрати не занижено	Відсутній механізм реалізації
Перевага сутності над формою	Події відображаються за їхнім економічним змістом, а не лише з урахуванням їхньої юридичної форми	Облік ведеться згідно зі змістом нормативних документів
Суттєвість	Інформація вважається суттєвою за умови, що вона може вплинути на економічні рішення користувачів через оцінку ними минулих, теперішніх і майбутніх подій	Суттєвість виражається тільки кількісними показниками

Значення Національних положень бухгалтерського обліку полягає в:

• достовірній оцінці активів установи, яка подає фінансову звітність на основі НП(С)БО, завдяки усвідомленому зменшенню ризику;

• прозорості фінансової звітності для користувачів;

• полегшенні процедури ведення бухгалтерського обліку завдяки чіткій організації його ведення;

• полегшенні аудиту для аудиторів, контрольних органів;

• можливості систематизувати правила ведення обліку. Національні положення бухгалтерського обліку відповідно до їх призначення можна розділити на три групи.

Стандарти першої групи регулюють питання складання фінансової звітності.

Стандарти другої групи регулюють питання бухгалтерського обліку майна, зобов'язань та інших активів.

До третьої групи можна віднести стандарти, які регулюють питання формування доходів, витрат і фінансових результатів підприємства чи установи.

Запровадження Національних стандартів бухгалтерського обліку потребувало внесення ряду коректив до чинних нормативних актів з питань регулювання бухгалтерського обліку в банківських установах. Зокрема, прикладом може служити Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 11.12.2000 р. № 475, в якій зазначено, що ця інструкція побудована на підставі основних принципів Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та системи Національних положень бухгалтерського обліку.