
- •1. Предмет і завдання курсу «Історія педагогіки»
- •2. Основні принципи розгляду історико-педагогічного процесу.
- •3. Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві. Особливості виховання у різних суспільствах
- •4. Афінська школа. Освітні і виховні ідеали.
- •5. Освіта в грецьких містах-колоніях на території України
- •6.Система освіти і виховання у Спарті
- •7.Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі
- •8. Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Арістотель, Демокріт)
- •9. Середньовічні університети (хіі-хy ст.). Започаткування демократичних освітніх ідеалів. Ідеали перших світових і вітчизняних університетів сьогодні
- •10. Гуманізм середньовіччя (ф.Рабле)
- •11. Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А.Коменського
- •12. «Велика Дидактика» я.А.Коменського – узагальнення досвіду теоріі і практики освіти і виховання попередніх епох.
- •13. Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники л.Толстой, м.Монтессорі, в.Сухомлинський, ш.Амонашвілі.
- •14. Д. Локк – прибічник реальної освіти.
- •15. Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки (а. Дістерверг)
- •18. Принцип природовідповідності (Руссо, Коменський, Песталоцці) в історії педагогіки.
- •19. Й.Г.Песталоцці. Основи початкової освіти. Спроби гармонізувати класичну і реальну освіту
- •20. Теорія розвиваючого навчання за й.Г.Песталоцці і а.Дістервегом
- •21. Й.Ф.Гербарт. Внесок в педагогіку як у наукову дисципліну
- •22. Герберт Спенсер – прибічник реальної освіти
- •23. Зарубіжна педагогіка 20 ст.
- •24.Виховання на території України у додержавний період
- •25. Особливості виховання дітей у сім’ях східних слов’ян
- •26. Християнство і поширення знань у Європі та Київській Русі
- •27.Розвиток писемності і шкільної освіти на Русі(іх-х ст.)
- •28.Педагогічна думка в Київській Русі
- •29.Зародження і поширення знань в епоху Ярослава Мудрого
- •30.Просвітництво в період в.Мономаха
- •31."Пересопницьке Євангліє" як вітчизняна першокнига. Книги - слов’янські першодруки
- •32.Братські школи в Україні і Білорусії (xyi-xyii ст.)
- •33. Острозький колегіум як перший на Україні навчальний заклад вищого типу
- •34.Освіта в Україні за часів козацької доби
- •35.Києво-Могилянська академія. Зміст освіти. Навчально-виховний процес
- •36. Педагогічна спадщина г.Сковороди в контексті XVIII ст.
- •37. Особливості педагогічної думки регіонів України о.Духнович.
- •38. Внесок т.Шевченка у моральність і відстоювання освіти для народу
- •39 Т. Г.Шевченко і діти. …
- •40. Букварь южноруський Шевченка
- •41. Розробка к.Ушинським принципу народності виховання ("Про народність у суспільному вихованні")
- •42.К.Ушинський "Людина як предмет виховання"
- •43. К.Ушинський про зміст освіти
- •44. К.Ушинський «Проект учительської семінарії»
- •45. К.Ушинський про народність у вихованні.
- •46.Громадсько-педагогічний рух в Україні (60-ті роки хіх ст.)
- •47. Послідовники к.Ушинського у розробці проблем методики початкової освіти. М.Корф (м.Драгоманов, с.Русова та ін.)
- •48. Національно-освітнє питання: хіх ст
- •50. Демократичні ідеали м.Пирогова, х.Алчевської, т.Лубенця та інших діячів другої пол. Хіх ст.
- •51. Б.Грінченко, і.Франко, Леся Українка та інші відомі українці про національну освіту (кін. Хіх - поч. Хх ст.).
- •52.Просвітницька культурно-освітня і духовно-моральна діяльність і.Огієнка (після 1917р.)
- •53. Університетська освіта в Україні (хіх – початок хх ст.). Відкриття університетів та їх вплив на загальноосвітній стан і національно-освітній процес в Україні.
- •54.1917Р. Центральна Рада. Започаткування першої української системи освіти. Перший міністр освіти України і.Стешенко. Громадська і педагогічна позиція
- •55. Перші декрети Радянською уряду про освіту. Традиції, новації, ідеологія. 1-а Всеукраїнська нарада з питань освіти
- •56.Підготовка учителя в Україні в 20-ті роки
- •57.Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.).
- •59. Ліквідація неписьменності (20-30-ті роки) як фактор зміни загальної культури суспільства
- •60. Співвідношення принципів демократизму і дисципліни в педагогічному методі а.Макаренка. "Педагогічна поема"
- •61. Особистість і колектив упедагогічній системі а.Макаренка
- •62. Альтернативні оцінки педагогічного експерименту а.Макаренка вітчизняною наукою і практикою
- •64.Зміст і форма загальної освіти в Україні в 30-ті роки
- •65.Закон "Про зміцнення зв'язку школи і життям і про дальший розвиток системи народної освіти в урср (1959р., квітень)
- •66.Освіта в Україні (період Великої Вітчизняної війни 1941 -1445 pp.).
- •67.Педагогічна наука України в кінці 40-60-тих pp.
- •68.В.Сухомлинський про виховання громадянина. Книга "Народження громадянина"
- •69.Новаторство в.Сухомлинського у контексті XX ст.
- •70. В.Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім'ї. Книги "Батьківська педагогіка". "Серце віддаю дітям"
- •71. Послідовники в. Сухомлинського (о.Захаренко, ш.Амонашвілі і ін.)
- •72. Національний педагогічний університет імені м.Драгоманова. Етапи становлення
- •74.Досвід зарубіжної педагогіки XX ст. В сучасній діяльності освітян України
- •75.Відкритість сучасної школи і сприйняття нею зарубіжних тенденцій освіти
- •77. Апн України. Педагогічна наука ( кін. Хх – поч. Ххі ст.)
- •78. Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання
- •80. Педагогічний університет ім драгоманова в системі вищої освіти України
- •81. Історичний досвід освіти педагогічного пошуку. Його переосмислення і втілення у концепції сучасної національної освіти
- •82. Зміст Державної національної програми "Освіта ("Україна XXI ст.").
- •83. Державні документи про освіту: Державна національна програма «Освіта» («Україна» ххі ст.), Закон України «про загальну середню освіту» (1999 р.).
54.1917Р. Центральна Рада. Започаткування першої української системи освіти. Перший міністр освіти України і.Стешенко. Громадська і педагогічна позиція
З 1919 року в Україні керівництво системою освіти прийняв на себе Народний Комісаріат Освіти, який здійснив наступні кроки в реформуванні освітньої галузі: запровадження єдиної трудової полі¬технічної школи і пропаганда трудового характеру навчання і ви¬ховання; формування соціально-педагогічного напрямку дослі¬джень науковців та вчительства (за підтримки Г.Гринька; Я.Ряппо); запровадження двоступеневої системи освіти (з 8 до 13 років та з 14 до 17); перетворення першого ступеня в дитячий будинок, а другого - в політехнічну школу із залученням до певного виду професійної діяльності. Таким чином, Народний Комісаріат Освіти запропонував свій шлях розбудови шкільництва для найширших мас населення України. При цьому кожна з національних меншин, що населяли Україну, також могла заснувати свої навчальні заклади з викладанням рідною мовою. Початок 20-х років став періодом створення німе¬цьких, польських, чеських, єврейських шкіл в Україні.
У 1917 р. Стешенко виступив одним із організаторів Української Центральної Ради, керував роботою шкільної і редакційної комісій УЦР, входив до складу Малої Ради. У 1917-18 очолював рух за українську школу, здійснював керівництво діяльністю Товариства поширення шкільної освіти в Україні.
З червня 1917 призначений генеральним секретарем освіти. Перебуваючи на цій посаді, Стешенко рішуче проводив українізацію шкільництва, сприяв виданню українських підручників і навчальних програм, організації українських гімназій (зокрема, з 39 відкритих у 1917 гімназій 25 були сільськими) та курсів українознавства.
Основоположні засади освітньо-наукової політики були закладені саме Центральною Радою. Стешенко особливо проявив себе як організатор народної освіти тоді, коли його запросили очолити у серпні 1917 р. щойно створений Центральною Радою Генеральний Секретаріат Освіти. За короткий час свого перебування на посаді генерального секретаря, а потім міністра народної освіти в Українській Народній Республіці Стешенку довелося витримати велику боротьбу не лише з ворогами українського національного руху, але й з тими поміркованими українцями, які виступали проти широкої українізації школи.
Стешенко, проводячи українізацію школи, твердо стояв на засадах забезпечення у цьому питанні прав усіх національних меншостей. У статті "Про українську національну школу" (1917 р.) і в інших своїх статтях він піднімає проблему співвідношення національного та інтернаціонального у справі виховання. Вказуючи на необхідність національної школи для всіх національних груп, Стешенко доводив, що всі народності, які проживають на території України, повинні знати її мову, літературу, географію, історію.
Стешенко був одним із авторівплану організації національної освіти в Україні, який було схвалено на всеукраїнських учительських з’їздах, які проходили 1917 року. Він також займався організацією роботи цих з’їздів.