
- •1.Історичні умови розвитку укр.Літ почату 20ст.
- •2.Художні напрямки та стилі в укр. Літ поч.. 20 ст.
- •3.Основні літературні угруповання 20-х рр. 20 століття
- •4.Корінні питання літературної дискусії 20-х рр.,її ініціатори і учасники
- •5.Роль Хвильового в перебігу дискусії.Позиція Зерова
- •6.П Тичина .Геніальність і трагізм таланту
- •7. Кларнетизм поезії Тичини.Сонячні кларнети як естетична програма духовного відродження
- •8.Осмислення долі нац.Революції(Тичина)
- •9.Гуманістична концепція збірки п.Тичини «Замість сонетів і октав»
- •10.Національні мотиви творчості Сосюри
- •11.Інтимна поезія Сосюри
- •12.Людина і революція –головна поетична тема є.Плужника
- •13.Гуманістичні пошуки в поемі Галілей
- •14.Поезія б.Ігора-Антонича:тематичні та стильові домінанти
- •15.Неокласики.Творчі та естетичні установи
- •16.Новелістика Хвильового.Революція та людина в худ.Відображенні
- •17.Образ жінки в новелах Хвильового
- •18.М.Хвильовий «Повість про санаторійну зону»
- •19.Хвильовий «Вальдшнепи»
- •20.Колізії революції та громадянської війни у творах Косинки
- •21.Роман «Вершники» ю.Яновського : жанрова своєрідність, особливості проблематики, герої, поетика.
- •22.Новаторство роману ю.Яновського «Майстер корабля»
- •23.Експериментальна проза Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»
- •24. «Доктор Серафікус»
- •25.Український театр поч.20ст.Вплив м.Куліша
- •26. «Патетична соната» Куліша
- •27.Комедія «Мина Мазайло».Кульмінація українізації
- •28.М.Куліш «Народний Малахій»
- •29.Тематичне і жанрове розмаїття творчості Остапа Вишні
- •30.Україна та українці в усмішках о.Вишні
- •31. «Мисливські усмішки» о.Вишні
- •32. «Празька школа»
- •33.Особливості творчого доробку є.Маланюка
- •35.Основні мотиви творчості Олега Ольжича
- •36.Худ.Відображення дійсності у новелістиці Підмогильного
- •37.Проблемно-тематичні колізії роману Місто Підмогильного
- •38.Драма маргінала у «Місті» п.Образ Степана Радченка
- •39.Голодомор 1933р в укр.Літ(«Жовтий князь», «Марія»)
- •40.Людина в протистоянні антигуманногму режимові («Сад Гетсиманський»)
- •41.Багряний «Тигролови»
- •43.Укр.Літ в період 2 світової війни.Творчість о.Довженка.Україна в огні.
- •44.Зачарована Десна о.Довженка
- •45. «Щоденники» о.Довженка
- •46.Творчі пошуки Гончара.Роман «Людина і зброя»
- •47. «Собор» о.Гончар
- •48.Поети-шістдесятники : постаті, громадянська позиція, естетичні засади.
- •49.Морально-етична проблематика й особливості поетики «малої прози» Гр. Тютюнника
- •51.Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
- •52.Григі Тютюнник «Оддавали Катрю»
- •53. Поезія Симоненка
- •54.Поема-містерія в. Симоненка «Казка про дурила»: взаємодія фольклорних і літературних елементів в авторській концепції подорожі
- •55. Тема митця і мистецтва л. Костенко
- •56. «Маруся Чурай» Ліни Костенко
- •57. «Берестечко».Образ Богдана Хмельницького
- •58.Поезія Драча: основні мотиви, жанрові пріоритети, особливості індивідуального с тилю.
- •61.Історичний роман 60-80х років: постаті, твори, проблематика.
- •63.Вісімдесятники
- •65.Особливості поетичної творчості групи "Бу-Ба-Бу"
- •66. Експерементальна проза 90-х років. Роман «Рекреаціі»Андруховича.
- •67.О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу»
- •70.«Трагедія адекватна історії»: роман Марії Матіос «Солодка Даруся» та читацька конференція за цим твором
43.Укр.Літ в період 2 світової війни.Творчість о.Довженка.Україна в огні.
Перша світова війна мала значний вплив на світогляд письменників. Багато письменників боролися з фашистами на фронті, брали активну участь в русі Опору. Це війна стала однією з головних тем в літературі ХХ століття. У сучасній літературі (60-90-ті роки) особливої гостроти набуває проблема людини. Переживаючи кризи і відкриття, людина другої половини ХХ ст. чітчіше усвідомлює і власну складність. Людина стає для митців найбільшою проблемою і найтаємнішою загадкою. Письменники дедалі частіше звертаються до світу почуттів, до людської душі, адже, не пізнавше себе, людина не зможе зрозуміти навколишній світ.
Упродовж 1942-1943 років Довженко - пропагандист політуправління на Північно-Західному, Сталінградському, Воронезькому фронтах, активно і сумлінно несе службу політпрацівника, військового кореспондента. У роки війни О. Довженко написав кіноповісті "Україна в огні", "Повість полум'яних літ", оповідання "Ніч перед боєм", "Відступник", "Стій, смерть, зупинись!", "На колючому дроті", "Мати", "Воля до життя".
Уся воєнна проза митця - відзначається:
величезною напругою почуттів, глибиною роздумів про війну і людину на цій війні. Довженко умів звертатися до всього народу, говорити від його імені, володів талантом створювати образи, в яких ніби матеріалізувався весь народ, його дух. (так, наприклад, в оповіданні «Мати», автор у вигляді двох льотчиків має на увазі збірний образ усіх юнаків, що воюють за країну)
В цих оповіданнях спалахують ненависть до фашистів і призирство, гнів до зрадників, дезертирів.
Воєнна тематика, відкриті почуття болю проймають роздуми автора про Україну, загарбану ворогами.. (Так в оповіданні «Ніч перед боєм», автор розповідає історію Героя Радянського Союзу – Петра Колодуба, якого ще в молодості врятував старий дід, перевізши його з товаришами через Десну, і пплатившись цим самим своїм життям!)
Автор розкриває нам долю юнаків, де брат за брата ладен віддати життя: «Ми несли на плечах своїх поранених товаришів, падали з ними, проклинали все на світі і йшли далі…» (ніч перед боєм)
Довженко зображує нам жінку, жінку яка ладна бути сильною, яка ладна сховати чужих дітей від фашистів, яка захищає свою гідність і гідність держави. Можна сказати, що образ жінки – це образ скривавленої України, полон жалю, страждання і надії.
«Україна в огні» - твiр про трагедiю українського народу.Олександр Довженко, створюючи багатогранну панораму історичних подій, не прикрашує дійсності. Злочинне нехтування життями людей призвело до численних трагедiй, непоправних втрат, катастроф, смертей у ходi вiйни. Для Олександра Довженка завжди найбiльшу цiннiсть у життi мала людина. Усiєю своєю творчiстю вiн принципово обстоював твердження, що людина - особистiсть. Людина - не гвинтик. Вона неповторна. Але стільки палких і мужніх постатей у повісті О. Довженка, що своєю незламністю, героїзмом вони яскраво контрастують із «портативними душами». У центрі повісті — родина Лавріна Запорожця, який разом із дружиною виховує п'ятьох синів і дочку Олесю. Кожному з них випала своя доля. Олеся потрапить у фашистську неволю, переживе втечу, страждання, голод та поневіряння, торуючи шлях додому. Можливо, образ Олесі є алегорією образу України... Олеся не тільки окраса усього села, а й на свої роки мудра дівчина, такі прості і такі глибокі слова говорить вона у творі: «Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівсь народ.»У Олександра Довженка є одна любов i молитва - це рiдна Україна, тому центральним образом твору є саме вона.