
- •1.Історичні умови розвитку укр.Літ почату 20ст.
- •2.Художні напрямки та стилі в укр. Літ поч.. 20 ст.
- •3.Основні літературні угруповання 20-х рр. 20 століття
- •4.Корінні питання літературної дискусії 20-х рр.,її ініціатори і учасники
- •5.Роль Хвильового в перебігу дискусії.Позиція Зерова
- •6.П Тичина .Геніальність і трагізм таланту
- •7. Кларнетизм поезії Тичини.Сонячні кларнети як естетична програма духовного відродження
- •8.Осмислення долі нац.Революції(Тичина)
- •9.Гуманістична концепція збірки п.Тичини «Замість сонетів і октав»
- •10.Національні мотиви творчості Сосюри
- •11.Інтимна поезія Сосюри
- •12.Людина і революція –головна поетична тема є.Плужника
- •13.Гуманістичні пошуки в поемі Галілей
- •14.Поезія б.Ігора-Антонича:тематичні та стильові домінанти
- •15.Неокласики.Творчі та естетичні установи
- •16.Новелістика Хвильового.Революція та людина в худ.Відображенні
- •17.Образ жінки в новелах Хвильового
- •18.М.Хвильовий «Повість про санаторійну зону»
- •19.Хвильовий «Вальдшнепи»
- •20.Колізії революції та громадянської війни у творах Косинки
- •21.Роман «Вершники» ю.Яновського : жанрова своєрідність, особливості проблематики, герої, поетика.
- •22.Новаторство роману ю.Яновського «Майстер корабля»
- •23.Експериментальна проза Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»
- •24. «Доктор Серафікус»
- •25.Український театр поч.20ст.Вплив м.Куліша
- •26. «Патетична соната» Куліша
- •27.Комедія «Мина Мазайло».Кульмінація українізації
- •28.М.Куліш «Народний Малахій»
- •29.Тематичне і жанрове розмаїття творчості Остапа Вишні
- •30.Україна та українці в усмішках о.Вишні
- •31. «Мисливські усмішки» о.Вишні
- •32. «Празька школа»
- •33.Особливості творчого доробку є.Маланюка
- •35.Основні мотиви творчості Олега Ольжича
- •36.Худ.Відображення дійсності у новелістиці Підмогильного
- •37.Проблемно-тематичні колізії роману Місто Підмогильного
- •38.Драма маргінала у «Місті» п.Образ Степана Радченка
- •39.Голодомор 1933р в укр.Літ(«Жовтий князь», «Марія»)
- •40.Людина в протистоянні антигуманногму режимові («Сад Гетсиманський»)
- •41.Багряний «Тигролови»
- •43.Укр.Літ в період 2 світової війни.Творчість о.Довженка.Україна в огні.
- •44.Зачарована Десна о.Довженка
- •45. «Щоденники» о.Довженка
- •46.Творчі пошуки Гончара.Роман «Людина і зброя»
- •47. «Собор» о.Гончар
- •48.Поети-шістдесятники : постаті, громадянська позиція, естетичні засади.
- •49.Морально-етична проблематика й особливості поетики «малої прози» Гр. Тютюнника
- •51.Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
- •52.Григі Тютюнник «Оддавали Катрю»
- •53. Поезія Симоненка
- •54.Поема-містерія в. Симоненка «Казка про дурила»: взаємодія фольклорних і літературних елементів в авторській концепції подорожі
- •55. Тема митця і мистецтва л. Костенко
- •56. «Маруся Чурай» Ліни Костенко
- •57. «Берестечко».Образ Богдана Хмельницького
- •58.Поезія Драча: основні мотиви, жанрові пріоритети, особливості індивідуального с тилю.
- •61.Історичний роман 60-80х років: постаті, твори, проблематика.
- •63.Вісімдесятники
- •65.Особливості поетичної творчості групи "Бу-Ба-Бу"
- •66. Експерементальна проза 90-х років. Роман «Рекреаціі»Андруховича.
- •67.О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу»
- •70.«Трагедія адекватна історії»: роман Марії Матіос «Солодка Даруся» та читацька конференція за цим твором
28.М.Куліш «Народний Малахій»
Аналізуючи п'єсу "Народний Малахій”, писали, що "майже всі дійові особи першої дії – то типи: яскраві, театрально загострені, соковиті, гротескові типи”. Справді, перша дія "Народного Малахія” – це винятково-виразлива гротескна характеристика життя родини Малахія Стаканчика, що мешкає у власному домі на Міщанській вулиці №37.
У "Народному Малахії” ніби співіснують кілька п'єс. По перше – блискуча сатирична комедія звичаїв; по-друге – досить визначена і в той же час неясна, езопівською мовою написана проблемна політична п'єса; і по-третє – хвороблива й несприйнятна за своєю естетичною основою трагедія.
У другому і третьому планах п'єси відбувається те, що в логіці зветься "підміною тез”. Цілком вірна теза: "міщанство вороже людському” несподівано і, слід визнати, не дуже майстерно підмінена тезою другого плану – "більшість людей – міщани”, а це логічно завершиться трагедійним забарвленням третьої лінії – "в зіткненні з міщанством людське гине”. Вся парадоксальність подібного зміщення тез і розкривається в еволюції образу Малахія Стаканчика, що 47 років благоденствував "нормальним” міщанином, а потім несподівано став "людиною” й ніби тому загинув у зіткненні з суспільством.
Той факт, що письменник зробив Малахія божевільним, ні в якій мірі не знімає поставлених проблем. Навпаки, користуючись "клінічним станом” свого героя, письменник вкладає в його уста важливі міркування, від яких інколи тхне душком націоналізму,- 1)про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти; 2) про реформу української мови з погляду повного соціалізму, а не так, як на телеграфі, що за слово «уночі» правлять, як за два слова – "у ночі...”). В сукупності своїх мрій і вимог Малахій стає пропагандистом якогось невідомого "голубого” життя, сучасну радянську дійсність він бачить лише в похмурих фарбах. Поставлений драматургом над суспільством сучасний Дон-Кіхот – Малахій Стаканчик виявляється енергійною, "гуманою” людиною, яка щиро прагне знайти вихід з міщанського болота.
Позитивні герої – робітники, які з'явилися в другій редакції твору, були схемантичними, бездіяльними і, звичайно, істотно не змогли змінити напрям п'єси, зняти мученицький ореал з героя. П'єса багато разів змінювалася, перероблялася, але в суті своїй змінитися вже не могла.
Характер Малахія трагікомічний, бо він не зовсім усвідомлює те, шо робить. Трагічна провина опановує Любуню, яка немов спокутує батькові гріхи, хоче його врятувати від погибелі, а сам гине. " Трагічна провина Любуві в тому, що вона покинула світ, в тому, що її виховав і дав їй змогу знайти себе. Шлях її на Гологофу – добровільний і усвідомлений. Жертва її даремна, і розплата життям неминуча. Голуба Беатріче українського театру , один з найкращих жіночих образів української літератури, Любуня вносить у плетиво тем "Народного Малахія” лірично-співучу тему ніжності й приреченості.