
- •1.Історичні умови розвитку укр.Літ почату 20ст.
- •2.Художні напрямки та стилі в укр. Літ поч.. 20 ст.
- •3.Основні літературні угруповання 20-х рр. 20 століття
- •4.Корінні питання літературної дискусії 20-х рр.,її ініціатори і учасники
- •5.Роль Хвильового в перебігу дискусії.Позиція Зерова
- •6.П Тичина .Геніальність і трагізм таланту
- •7. Кларнетизм поезії Тичини.Сонячні кларнети як естетична програма духовного відродження
- •8.Осмислення долі нац.Революції(Тичина)
- •9.Гуманістична концепція збірки п.Тичини «Замість сонетів і октав»
- •10.Національні мотиви творчості Сосюри
- •11.Інтимна поезія Сосюри
- •12.Людина і революція –головна поетична тема є.Плужника
- •13.Гуманістичні пошуки в поемі Галілей
- •14.Поезія б.Ігора-Антонича:тематичні та стильові домінанти
- •15.Неокласики.Творчі та естетичні установи
- •16.Новелістика Хвильового.Революція та людина в худ.Відображенні
- •17.Образ жінки в новелах Хвильового
- •18.М.Хвильовий «Повість про санаторійну зону»
- •19.Хвильовий «Вальдшнепи»
- •20.Колізії революції та громадянської війни у творах Косинки
- •21.Роман «Вершники» ю.Яновського : жанрова своєрідність, особливості проблематики, герої, поетика.
- •22.Новаторство роману ю.Яновського «Майстер корабля»
- •23.Експериментальна проза Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»
- •24. «Доктор Серафікус»
- •25.Український театр поч.20ст.Вплив м.Куліша
- •26. «Патетична соната» Куліша
- •27.Комедія «Мина Мазайло».Кульмінація українізації
- •28.М.Куліш «Народний Малахій»
- •29.Тематичне і жанрове розмаїття творчості Остапа Вишні
- •30.Україна та українці в усмішках о.Вишні
- •31. «Мисливські усмішки» о.Вишні
- •32. «Празька школа»
- •33.Особливості творчого доробку є.Маланюка
- •35.Основні мотиви творчості Олега Ольжича
- •36.Худ.Відображення дійсності у новелістиці Підмогильного
- •37.Проблемно-тематичні колізії роману Місто Підмогильного
- •38.Драма маргінала у «Місті» п.Образ Степана Радченка
- •39.Голодомор 1933р в укр.Літ(«Жовтий князь», «Марія»)
- •40.Людина в протистоянні антигуманногму режимові («Сад Гетсиманський»)
- •41.Багряний «Тигролови»
- •43.Укр.Літ в період 2 світової війни.Творчість о.Довженка.Україна в огні.
- •44.Зачарована Десна о.Довженка
- •45. «Щоденники» о.Довженка
- •46.Творчі пошуки Гончара.Роман «Людина і зброя»
- •47. «Собор» о.Гончар
- •48.Поети-шістдесятники : постаті, громадянська позиція, естетичні засади.
- •49.Морально-етична проблематика й особливості поетики «малої прози» Гр. Тютюнника
- •51.Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
- •52.Григі Тютюнник «Оддавали Катрю»
- •53. Поезія Симоненка
- •54.Поема-містерія в. Симоненка «Казка про дурила»: взаємодія фольклорних і літературних елементів в авторській концепції подорожі
- •55. Тема митця і мистецтва л. Костенко
- •56. «Маруся Чурай» Ліни Костенко
- •57. «Берестечко».Образ Богдана Хмельницького
- •58.Поезія Драча: основні мотиви, жанрові пріоритети, особливості індивідуального с тилю.
- •61.Історичний роман 60-80х років: постаті, твори, проблематика.
- •63.Вісімдесятники
- •65.Особливості поетичної творчості групи "Бу-Ба-Бу"
- •66. Експерементальна проза 90-х років. Роман «Рекреаціі»Андруховича.
- •67.О.Забужко «Польові дослідження з українського сексу»
- •70.«Трагедія адекватна історії»: роман Марії Матіос «Солодка Даруся» та читацька конференція за цим твором
1.Історичні умови розвитку укр.Літ почату 20ст.
У XIX ст. в Європi ширяться робiтничi рухи з економiчними вимогами – полiпшення заробiтку, умов працi та захисту вiд визиску. У зв'язку з цими рухами ширяться iдеї соцiальної справедливостi її полiтичної свободи, творяться органiзацiї й партiї з метою впровадити в життя цi iдеї. Виникають iдеї перебудови суспiльного життя на основах демократiї й соцiальної справедливостi – iдеї соцiалiзму, з численними в окремих країнах напрямами розумiння соцiалiзму та способiв його здiйснення. Найбiльш радикальними виявились послiдовники Маркса, що проголосив соцiалiзм переходовим етапом до кiнцевої мети – запровадження комунiстичного устрою, комунiзму.
Iдеї комунiзму потрапляяють до Росiї: партiя Ленiна, здiйснивши в 1917 роцi революцiю, проголошує себе комунiстичною партiєю. Прихiд до влади в Росiї комунiстiв фатально позначився на всiй iсторiї України XX сторiччя. Україна залишається колонiєю Росiйської iмперiї, вiдновленої комунiстами, стає засуджена на поступове знищення – перетворення на зрусифiковану провiнцiю так званого Радянського Союзу, витвором, яким маскується реставрована Росiйська iмперiя.
Напередоднi та в перебiгу подiй першої росiйської революцiї 1905 року в Українi вiдроджується нацiонально-визвольний рух. Перша свiтова вiйна пришвидшила нацiональнi визвольнi рухи в Схiднiй Європi, це привело до розпаду Росiйської та Австро-Угорської iмперiй, мiж якими були подiленi землi України. В Росiї вiдбулася друга революцiя – повалення самодержавного ладу у лютому 1917 року. Такi обставини пришвидшують розвиток нацiональної визвольної революцiї на всiх українських землях.
У Києвi 22 сiчня 1918 року проголошено незалежну державу українського народу – Українську Народну Республiку, у Львовi – проголошено Захiдно-Українську Народню Республiку. Роком пiзнiше, 22 сiчня 1919 року, обидвi українськi республiки об'єдналися в одну соборну державу українського народу – Українську Народну Республiку.
Захопивши владу в Росiї в жовтнi 1917 року, комунiсти повели збройну iнтервенцiю проти незалежних держав народiв, що вийшли зi складу росiйської iмперiї. Збройна iнтервенцiя Росiї закiнчилась окупацiєю Схiдної України та створенням на цьому теренi Української Радянської Соцiалiстичної Республiки в складi Союзу Радянських Республiк, утворення якого проголошено 30 грудня 1922 року.
Захiднi українськi землi наслiдком закiнчення вiйни були подiленi мiж трьома окупантами: до Польщi вiдiйшла Галичина й Захiдна Волинь, до Румунiї – Буковина, до Чехо-Словаччини – Закарпаття. Подiл України мiж чотирма окупантами затримався аж до початку другої свiтової вiйни. Такi iсторичнi обставини склалися в перiод розвитку української лiтератури до 40 рокiв XX сторiччя.
Отже, протягом 20-их рокiв низка важливих завдань була розв'язана: в українськiй лiтературi стався рiзкий злам, вона перестала бути провiнцiйним вiдгуком росiйської; в галузi мови була переможена локально-етнографiчна провiнцiальнiсть, i процес урегулювання та устiйнення єдиної лiтературної мови був остаточно вирiшений