1.Об!єкт і предмет етнологічної науки

Етнологія – наука, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і взаємодії етнічних спільнот, а також концептуальні проблеми походження етносів, їх місце серед інших народів, найважливіші історичні етапи формування етносів. Якщо етнографію, за прямим значенням слова, вважають за науку описову, яка методом безпосереднього спостереження вивчає побут, матеріальну й духовну культуру народів, то етнологія є наука загальнотеоретична, яка, використовуючи порівняльно-історичний, типологічний методи, намагається дослідити концептуально-теоретичні проблеми етнічних спільнот в цивілізаційному просторі та в часі.

Об’єкт вивчення спільний і для етнології, і для етнографії – це етнос. Предмет вивчення в етнографії – матеріальна і духовна культура, побут і звичаї, в етнології – походження, становлення і розвиток етнічних спільнот. ( Методи в етнографії – переважно практично-описового характеру; а в етнології – теоретико-світоглядного рівня.)

Об'єктом вивчення етнографічної науки є народи світу. Цим може займатися кожна національна етнографія. Та основним і першочерговим повинно бути, очевидно, дослідження власно­го етносуНаприклад,у німецькомовних країнах має місце навіть відпо­відне термінологічне розмежування. Під назвою Уоікзкип&е (дослівно — знання про народ) розуміється вивчення власного народу, під назвою Убікегкипйе (народознавство) — вивчення зарубіжних народів, зокрема колишніх колоніальних і тери­торіально віддалених

Предметом етнографії є вивчення і виявлення тих власти­востей етносу, завдяки яким він виділяється серед інших етно­сів, а саме розгляд тих властивостей і компонентів етно­су, що виконують етновизначальні функції.

Етнологія покликана розкривати повний образ етносу, сутність якого визначається неодмінним вивченням його особливостей і рис, спільних з іншими етносами. Саме взаємозв'язок специфічно­го (одиничного) та більш попіиреного чи загального і стано­вить зміст поняття етнічна специфіка. Таким основним носієм етнічної специфіки є традиційно-побутова культура — культу­ра, створена народом упродовж багатовікової матеріально-виробничої і духовної діяльності.

Конкретно предметом етнографічного дослідження є тра­диційні форми виробничої діяльності народу, домашні ремес­ла і промисли, знаряддя праці, господарські та житлові спору­ди, поселення, їжа, одяг і прикраси, сімейний і громадський по­бут, різні ділянки духовної культури: звичаї, обряди, віруван­ня, народний календар, традиційні знання, пов'язані з госпо­дарською діяльністю, про навколишню природу, людину, суспільство, способи лікування, прогнозування погоди, різні міри (метрологія), морально-етичні нормативи, зви­чаєве право, різні форми народногоо мистецтва, усна поетична творчість тощо. До предметної сфери етнографії належить і участь у розробці проблем виникнення, походження етносів (етногенез), а також руху, динаміки етносів — етнічних про­цесів.

Предметом етнографічного вивчення є не тільки архаїка — «жива старина», а й сучасна культурно-побутова сфера життя народів, поєднання в ній традиційного і нового, тих її особли­востей і рис, якими визначається етнічна індивідуальність і са­мобутність народів.