- •1.4.Призначення, будова і принцип дії ртутного барометра, барометра-анероїда, барографа
- •1.16 Визначити швидкість руху повітря анемометром і кататермометром .
- •2.2 Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для скороченого аналізу
- •2.14 Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу
- •2.26 Визначити механічний склад грунту
- •3.22Оцінити санітарний стан харчоблоку
- •4.8 Вміти проводити відбір проб повітря на запиленість аспірацій ним методом
- •5.7 Оцінити фізичний розвиток дитини за показниками сигми регресії
2.2 Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для скороченого аналізу
Для аналізу скороченого — 2л. Проби забирають у тій точці водойми і на тій глибині, звідки проводиться або планується відбір води для потреб споживання. При відборі проб води з глибини послуговуються батометром або бутлем із прикріпленим до нього вантажем і закритим пробкою, закріпленою на мотузці . На потрібній глибині бутель відкривають і після наповнення піднімають на поверхню, де закривають пробкою так, щоб під пробкою залишалася невелика бульбашка повітря.У супровідному документі, що додається до проби, наводяться дані про дату відбору проби (рік, місяць, число, година), найменування та місце розташування джерела, місце відбору проб (для відкритих водойм — відстань від берега, від поверхні води та від дна водойми, для свердловин і колодязів — позначка гирла і дна, тривалість та інтенсивність відкачування), метеорологічні умови (температура повітря, сила та напрямок вітру, опади в день відбору, а також опади за попередні десять днів), температуру води. Крім того, у супровідному документі формулюється мета дослідження води, а також зазначаються посада і місце праці особи, яка відбирала пробу.У тому випадку, якщо для транспортування води потрібно понад 5 год, уживають заходів, щоб запобігти нагріванню або замерзанню води, утеплюючи її взимку та обкладаючи льодом влітку. Оптимальною для транспортування води слід вважати температуру 4°С.
2.14 Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу
Визначення прозорості води. Досліджувану воду наливають у циліндр з плоским дном до висоти ЗО см. Вода вважається прозорою, якщо шрифт Снеллена можна прочитати крізь шар води завтовшки не менше ЗО см.
визначення запаху води Інтенсивність запаху питної води, що визначається при 20°С та при нагріванні її до 60°С, не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2874-82).
Визначення смаку та присмаку води (одорація). Інтенсивність смаку або присмаку води при 20°С не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2874-82).
Визначення колірності води. Колірність води відкритих водойм зумовлюється насамперед наявністю у ній гумінових речовин і сполук заліза. Колірність досліджуваної води порівнюють із колірні-стю сумішей розчину хлорплатинату калію і хлориду кобальту чи біхромату калію і сульфату кобальту.Визначення каламутності води. Каламутність води встановлюють фотометричним порівнянням зі стандартними розчинами з вмістом 0,1, 0,25, 0,5, 1,0, 2,0 та 5,0 мг/л каоліну Каламутність води не повинна перевищувати 1,5 мг/л (Держстандарт 2874-82).
Вміст нітратів у питній воді не повинен перевищувати 45,0 мг/л (Держстандарт 2874-82).
БПКповне води дуже чистих водойм повинна становити до 3 мг/л, порівнянсГчистої води — 5 — 7 мг/л О2 (Держстандарт 2761-84).
Ступінь насичення води киснем збільшується з підвищенням атмосферного тиску і зниженням температури води. У водоймах з чистою водою кількість розчиненого кисню повинна бути не менше 4 мг/л (Держстандарт 17.1.5.02-80).
У чистих природних водах вміст азоту амонійних солей становить 0,01-0,10 мг/л.
Вміст сульфатів у питній воді не повинен перевищувати 500 мг/л (Держстандарт 2874 — 82).
Вміст хлоридів у питній воді не повинен перевищувати 350 мг/л (Держстандарт 2874-82).
