2.2 Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для скороченого аналізу

Для аналізу скороченого — 2л. Проби забирають у тій точці водойми і на тій глибині, звідки про­водиться або планується відбір води для потреб споживання. При відборі проб води з глибини послуговуються батометром або бут­лем із прикріпленим до нього вантажем і закритим пробкою, закріп­леною на мотузці . На потрібній глибині бутель відкривають і після наповнення піднімають на поверхню, де закривають пробкою так, щоб під пробкою залишалася невелика бульбашка повітря.У супровідному документі, що додається до проби, наводяться дані про дату відбору проби (рік, місяць, число, година), наймену­вання та місце розташування джерела, місце відбору проб (для від­критих водойм — відстань від берега, від поверхні води та від дна водойми, для свердловин і колодязів — позначка гирла і дна, трива­лість та інтенсивність відкачування), метеорологічні умови (темпе­ратура повітря, сила та напрямок вітру, опади в день відбору, а та­кож опади за попередні десять днів), температуру води. Крім того, у супровідному документі формулюється мета дослідження води, а також зазначаються посада і місце праці особи, яка відбирала пробу.У тому випадку, якщо для транспортування во­ди потрібно понад 5 год, уживають заходів, щоб запобігти нагріванню або замерзанню води, утеплю­ючи її взимку та обкладаючи льодом влітку. Оп­тимальною для транспортування води слід вважа­ти температуру 4°С.

2.14 Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу

Визначення прозорості води. Досліджувану воду наливають у циліндр з плоским дном до висоти ЗО см. Вода вважається про­зорою, якщо шрифт Снеллена можна про­читати крізь шар води завтовшки не мен­ше ЗО см.

визначення запаху води Інтенсивність запаху питної води, що ви­значається при 20°С та при нагріванні її до 60°С, не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2874-82).

Визначення смаку та присмаку води (одорація). Інтенсивність смаку або присмаку води при 20°С не повинна перевищувати двох балів (Держстандарт 2874-82).

Визначення колірності води. Колірність води відкритих водойм зумовлюється насамперед наявністю у ній гумінових речовин і спо­лук заліза. Колірність досліджуваної води порівнюють із колірні-стю сумішей розчину хлорплатинату калію і хлориду кобальту чи біхромату калію і сульфату кобальту.Визначення каламутності води. Каламутність води встановлю­ють фотометричним порівнянням зі стандартними розчинами з вмі­стом 0,1, 0,25, 0,5, 1,0, 2,0 та 5,0 мг/л каоліну Каламутність води не повинна перевищувати 1,5 мг/л (Держ­стандарт 2874-82).

Вміст нітратів у питній воді не повинен перевищувати 45,0 мг/л (Держстандарт 2874-82).

БПК_повне води дуже чистих водойм повинна становити до 3 мг/л, порівнянсГчистої води — 5 — 7 мг/л О₂ (Держстандарт 2761-84).

Ступінь насичення води киснем збільшується з підвищенням ат­мосферного тиску і зниженням температури води. У водоймах з чистою водою кількість розчиненого кисню повинна бути не менше 4 мг/л (Держстандарт 17.1.5.02-80).

У чистих природних водах вміст азоту амонійних солей стано­вить 0,01-0,10 мг/л.

Вміст сульфатів у питній воді не повинен перевищувати 500 мг/л (Держстандарт 2874 — 82).

Вміст хлоридів у питній воді не повинен перевищувати 350 мг/л (Держстандарт 2874-82).