Домашня робота

7 (20) листопада 1917р. – ІІІ Універсал, який проголошує Українську Народну Республіку у складі 9-ти українських губерній

Листопад 1917р. – Українські Всеросйські Установчі Збори

УНР оголошувалась частиною федеративної держави, яку буде сформовано в результаті об’єднання самостйних держав, що виникнуть на руїнах колишньої Росйської Імперії. А оскльки цієї федерації ще не було, Україна після ІІІ Унверсалу фактично стала незалежною державою, хоча юридично все ще залишалась частиною імперії.

Тема: ІІІ Універсал. Його наслідки.

Більшовики у Києві поводили себе як друга влада (Київська міська рада) посилювали свій вплив на населення

3 листопада 1917р.- Відозва Генерального Секретаріату, яка констатувала наступне:

• Влада Украни в межах 9-ти губернй

• Констатація факту падіння Тимчасового Уряду

• Проголосила основи політики

Аналіз ІІІ Універсалу:

1.Переамбула

Обгрунтовує необхідність ухвалення Універсалу (анархія в Росії і повалення Тмчасового Уряду), бо проголошує Українську державу до Установчих зборів.

2.Зміни в державному ладі:

• Проголошення Української Народної Республік у федеративному зв’язку з Росією

• Влада в Україні належить Ценральній Раді а Генеральному Секретаріату

• Майбуній лад на Україні вироблять Українські Установчі збори

• Виначення терорії УНР (9 губерній). Таврійська губернія без Криму + можливість включення до складу сусідніх територій губерній, де більшість – українці.

3.Програма діяльності Центральної Ради

• Соціальні обіцянки:

• Скасування приватної власності

• Передача у майбутньому земель трудовому селянству без викупу

• Порядкування національними землями до земельного закону передається Земельному комітету

• 8-годинний робочий день

• Спільний контроль над виробництвом і держави і робітників

• Обіцянки у внутрішній політиці

• Скасування смертної кари

• Судова реформа

• Зміни в кримінальному законодавстві

• Розширення прав місцевого самоврядування

• Підтвердження демократичних прав і свобод

• Проголошення нацонально-персональної і національно-культурної автономії для нацональних меншин

• Обіцянки у зовнішнй політиці

• Добиватися миру з Центральними Державами через Центральний російський уряд, а до того потрібно тримати фронт

• Технічні питання, пов’язані зі скликанням Установчих зборів

Історична оцінка – проголошення УНР у федеративному зв’язку з Росією

Історичне значення документу – відновив українську державність

Наслідок:

Конфлікт у суспільстві через соцальні обіцянки (протест заможних верств населення)

Домашня робота

Більшовики продовжували відкрито вести антиукраїнську агітацю

Бльшовицькі частини російської армії дислокувалися на Пд-Зх фронт і у великих містах Украни

2-й гвардійський корпус (Євгенії Бош) повернув на Київ, але його перехопив 1 корпус П. Скоропадського

Підготовка до збройного повстання більшовиків у Києві, але 30 листопада Центральна Рада зірвала повстання (як результат, більшовиків повисилали в Росію)

Дії київських більшовиків координувалися з Петрограду.

3(16) грудня 1917р. – публікація «Маніфесу до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради»

Уразі невиконання «Маніфесту» протягом 2-х діб Раднарком і Центральна Рада оголошувалися у стані відкритої війни.

Маніфест був підписаний В.Ленним та Л.Троцьким

Раднарком визнавав УНР без ЦР.

5 грудня 1917р – рішення Раднаркому «вважати Центральну Раду у стані вдкритої війни з нами»

Командувач військ Раднаркому у війні з Центральною Радою – В.Антонов-Овсієнко (нарком військових справ в Росії)

9 грудня 1917р – з’їзд рад Донецького та Криворізького басейнів. Проголосил себе «Всеукракраїнським з’їздом рад»

11-12 грудня 1917р. – з’їд проголосив Україну республікою рад робітниих, селянських та солдатських депутатів.

На Харківському з’їзді було обрано ЦВК України, який оголошувався вищою державною владою в республіці в період між з’їздами рад .

ЦІК створив УНР (Український народній секретаріат), яким керувала Євгенія Бош. Уряд був більшовицьким, лише Ю. Медведев був ессером.

Війна Центральної Ради з більшовиками?

Російські більшовики – військо приблизно 60 тис. (армійські групи П. Єгорова, Р.Берзіна, А.Знаменського)

Українські більшовики – (В.Антонов-Овсіенко, М.Муравйов, С.Орджонікідзе) 8.5-12 тис.

Центральна Рада – більшість військ вдома, або (через успішну більшовицьку агітацію) – нейтральні. Основні сили – на Правобережжі. На Лівобережжі опора Центральної Ради – підрозділи Вільного козацтва+ добровільні угрупування створені вже під час війни (Гайдамацький Кіш Слобідської України (С.Петлюра), Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців ( Є.Коновалець), підрозділи генералів Удовиченка, Прісовського, сотника Конвенка та інш.

За чисельністю війська УНР = більшовицьким. Але військо Центральної Ради було розпорошене, а більшовицьке – централізоване.

Тема: Назрівання україно-більшовицької війни. Проголошення радянської влади в Україні

План:

1.Назрівання укрансько-більшовицької війни

А)назрівання конфлікту Центральної Ради з українськими більшовиками

Б)конфлікт Центральної Ради з Раднаркомом Росії

2. Проголошення радянської влади на Україні

Причини конфлікту:

Намагання бльшовиків захопити владу в Україні

Протистояння:

• Газетна війна (Центральна Рада її програла)

• Конфлікт щодо влади; землі

• Підготовка більшовиками збройного повстання у Києві

• Роззброєння більшовицьких частин