Доба Центральної Ради

Тема: Лютнева революція в Росії. Заснування ЦР.

План:

1. Лютнева революція в Росії. Змінв влади в Україні.

2. Заснування ЦР.

Причини Жовтневої революції:

1. Невирішеність земельних питань

2. Важке становище російського пролетаріату

3. Недемократичний політичний лад

4. Національне гноблення

5. Затяжна війна

27 лютого –перемога повстання в Петрограді

1 березня –виникнення Петроградської ради

2 березня – зречення царя

Створюеться Тимчасовий уряд (ТУ), який, в свою чергу, утворює Думський комітет. Думський комітет швидко заручився підтримкою Петроградської ради і швидко поширив свій вплив.

Органи виконавчої влади в Україні:

Губернатори були замінені на губернських комісарів ТУ

Повітові справники –на повітових комісарів ТУ

28 лютого (старий стиль) у Києві дізналися про революцію в Петрограді

Лютнева революція дала демократичні права і свободи, визнали укр. культурні права, проте революція не дала відповіді на нагальні питання війни і миру.

4(17) березня – заснування ЦР

7(20) березня –обирається керівництво.

Висновок: У ЦР з’явилась нова програма

Домашня робота

Новий уряд після лютневої революціх послабив контроль, але на необхідні великі зміни не наважувався.

Почалося виникнення ради, які вважалися тимчасовим органом місцевої влади.

ЦР на Україні стала загальнонаціональним представницьким органом. Голова –М.Грущевський.

В.Винниченко, С.Єфремов, Б.Мартюк, С.Петлюра, І.Стешенко, П.Христюк –члени.

До складу ЦР входили: УПСР, УСДРП, УНП. Переважали ТУПівці та соцю-демократи.

Консерваторів у ЦР не було.

Маніфестації

12 березня (25) у Петрограді –перша массова демонстрація українців в Петрограді ( 20 тис.)

19 березня (1) у Києві –нац. демонстрація( до 100 тис. учасників) на Софіївській площі.

Українські політичні партії розгорнули діяльність.

А) соціалістичні

• УПСР (Укр. партія соціалістів-революціонерів)ессери лідер –М. Грушевський (члени- М.Голубович, М. Ковалевський, О.Севрюк, П. Христюк, М.Шрат, М. Шаповал)

Виступали за глибокі аграрні перетворення, ліквідацію поміщицького землеволодіння.

• УСДРП (укр. соц.-демократична робітнича партія) есдеки (члени- В. Винниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, Б. Мартус)

За демократію, за автономію, проти однопартійності і диктатури.

Б).ліберальні

• УПСФ (укр. партія соціал-федералістів) ессефи нечисленна (члени – А. Ніковський, Д.Дорошенко, С. Єфремов, С. Шелухин, Ф. Матушевський)

Реформа народного господарства, аграрна реформа, Україна -парламентська республіка, демократія; відносини з Росією на федеративних засадах.

В)Консервативні

• УДХП (укр. демократично-хліборобська партія) да партії входили заможні вестви населення (керівники –В. Липинський, Сергій та Володимир Шемети)

За приватну власність, незалежність України.

6-8 квітня –Всеукраїнський нац. конгрес

700-900 делегатів від укр. партій. Зі складу Конгресу обрали новий склад ЦР у кількості 150-ти членів. З’їзд проходив у будинку купецького зібрання (теперішня Філармонія). Голова з’їзду – Ерастов.

Початок формування укр. Нац. Армії

Російський уряд дозволив формувати полякам свої легіони в Україні, натомість, відмовив у цьому українцям.

Ініціатива утворення укр. військових частин належить самостійникам, бо вони не набули переваги в ЦР.

Середина квітня – формування полку ім. Б. Хмельницького. ( 3 тис. солдат)

Тема:Політична боротьба в Україні навесні 1917 року

План:

1. Характеристика політичних таборів

2. Посилення УВР

1. Маніфестації;

2. Активізація діяльності українських національних партій;

3. Український національній конгрес;

4. Початок формування української армії;

3. Утворення і діяльність Рад

1.Політичний табір – політичне об’єднання, яке має массовий характер.

Загальноросійський демократичний політичний табір (Тимчасовий уряд + соціал-демократи +більшовики)

Украінська Центральна Рада(коаліція, єдинний блок)

Інші: Російська Чорносотенцька правова рада

Ради не є окремим політичним табором, бо вони стали часткою Ліворадикальног політичного табору.

2.16(29) березня 1917 р – День свята революції. Українці йшли окремо від натовпу з синьо-жовтими прапорами. (Перша маніфестація у Києві)

Маніфестації у Петрограді – удар по чорносотенству та царизму.

Значення маніфестацій:

• Показали массовість народного руху

• Розвіяли міфи про те, що українці – частина росіян, а украінськаий національний рух породжений австро-німецькою політикою

9 (22) березня 1917р. – «Відозва» Центральної Ради

Основні теми обговорення Всеукраїнського національного конгресу:

• Майбутній автономний устрій України і перетворення Росії в федерацію

• Гарантія прав національних меншин

Вимоги:

Визнання автономії України у складі федеративної Росії

Конгрес переобирає Центральну раду => 15% представники національних меншин; голова – М.Грушевський; заступники – В.Винниченко та С.Єфремов

Значення:

Показав рішучість українців у боротьбі за автономію, переобрав Центральну Раду на представницьких засадах і тим самим зміцнив її авторитет.

Початок формування української армії:

• Українізація регулярних частин української армії;

• Створення Вільного козацтва.

• Висновок: навесні 1917року посилюється УВР, що проявилось в національних маніфестаціях, активізації діяльності украінських політичних партій, проведення Національного Конгресу і початку стихійної українізації війська.

3.Перша Рада виникає 2 березня у Харькові.

У березні у всіх великих містах уже були ради. На літо уже було 252 ради, понад 70% - в Донбасі.

Домашня робота

Найбільший впливу суспільстві мали ессери та есдеки.

Територією України проходили Пд.-Зх. І Румунський фронт.

16 травня 1917 р – Центральна Рада відрядила до Петрограда делегацію очолювану В.Винниченком, яка вручила уряду вимогу погодитися з проголошенням автономії України

Вимогу було відкинуто.

10(23) червня 1917р. – Центральна Рада схвалила на ІІ Всеукраїнському з’ізді рад І Універсал.

15 червня 1917р. – утворення Генерального Секретаріату України. Голова – В.Винниченко; головний писар- П. Христюк; секретар військових справ – С.Петлюра; секретар міжнародних справ – С.Єфремов

Тема:Ухвалення І Універсалу

План:

1. Передумови та причини ухвалення І Універсалу

2. Основні ідеї та історична оцінка Універсалу

3. Наслідки прийняття І Універсалу

28 травня-з червня 1917р. – І Всеукраїнскький селянський з’ізд

Причини ухвалення І Універсалу:

• Всеукраїнський Національний Конгрес

• Військовий з’ізд

• Посилення УВР

• Стихійне формування армії

Ідеї, проголошені в І Універсалі:

• Право українського народу на автономію

• Право Центральної ради представляти інтереси українського народу

• Право національних меншин брати участь у будівницітві української автономії

• Право .всеросійських Установчих зборів затвердити закони про майбутній устрій Украіни.

Аналіз І Універсалу:

1. Преамбула(велика і занадто художня, як для юридичного документа)

1. Попередні накази

2. Попередня історія

3. Взаємовідносини з Тимчасовим Урядом

2. Заклики

1. До місцевих органів влади; встановити найтісніші контакти з Центральною Радою

2. До переобрання місцевих органів влади, якщо вони не підтримують Центральну Раду

3. До українських організацій; знайти порозуміння з демократіями національних меншин

4. до національних меншин брати участь у організації автономії України

5. До сплачення з 1 липня податку «на рідну справу»

3. Заключення, висновок.

Наслідки:

• Піднесення УВР

• Загострення відносин з Тимчасовим Урядом і російськими партіями

• Показав рішучість українців у домоганні автономіх і неможливість ігнорувати їх вимоги