Допит як джерело інформації

В процесі допиту одержуємо такі види інформації:

1. Змістовна

2. Мімічна (реакції організму людини на певні події, факти, інформацію)

3. Конклюденна (в результаті рухів, дій особи…)

Інформація від допитуваного може бути одержана у вільній формі або під спонуканням (можемо або закликати його до позитивних рис характеру або попередження про кримінальну відповідальність).

Логічні основи допиту

Допит проводиться у формі питань.

Питання – це пропорція поєднання зань і незнань. В допиті поєднуються знання таким чином, що вони приховані перед незнаннями.

Загальні вимоги до формулювання питань:

1. предметність

2. істинність

3. чіткість

4. нейтральність

Хибні питання заборонено ставити!

Види питань:

1. основні (відносяться до предмету доказування)

2. додаткові (кількість, якість чогось тощо)

3. уточнюючі (причина та наслідок)

4. контрольні

Логічне поєднання питань відображається у програмі допиту.

Підготовка до допиту

1. Вивчення матеріалів справи

2. З’ясування спеціальних питань (якщо ДТП – поговорити з автотехніками, якщо пожежа – з пожежниками, «якщо було татуювання філософа – дослідити, що за філософ і говорити на цю тему тощо»)

3. Одержання інформації про особу (офіційні характеристики, офіційні запити (навчання, робота), ОРД (спілкування з сусідами, колегами, друзями тощо), слідчі дії, бесіда)

Тактичні прийоми та їх види, які застосовуються при допиті

А) від виду допиту: свідка, потерпілого, обвинуваченого

Б) від знань: логіка, психологія

В) процесуальні \ непроцесуальні \ нейтральні

Г) за метою допиту: спростування хибних показань;

Не залежно від виду допиту використовується такий тактчиний пройом як:

1. рефлексивне управління – здібність проникнутии в чужу свідомість і моделювати поведінку інших, думати як інша особа

2. психологічний реаген - непроцесуальна форма пред’явлення речових доказів, яка має на меті одержання певної реакції від особи

Фактори, які впливають на якість показань:

• анатомічно-чуттєві ознаки

• акцентування уваги

• темперамент

• емоційний фон

• рівень освіти і фах

• погодні умови

• стан здоров’я

Фіксація допиту: ст. 85 КПК та ін.

4 курс

06.09.12. (четвер)

«В криміналістиці немає середини, на дні у ній той, хто не досяг її вершини»

Лисенко

Криміналістична методика

Криміналістична методика – є складовий елемент криміналістики, як правової науки (з 4-х)

Теорія методики розслідування злочинів

1. Поняття методики розслідування злочинів, види методики розлідування злочинів

2. Структура методики (методик) розслідування злочинів

3. Криміналістична характеристика злочинів

4. Слідча ситуація

Нікого не читати!

Слово «методика» грецького походження «metodis» - означає в перекладі на нашу мову «СПОСІБ» певної діяльності.

Методика досудового розслідування злочинів – це систематизована сукупність методів і способів якісного провадження справ, в основі якого перебувають компоненти 1) криміналістичної характеристики злочину та 2) слідчої ситуації.

Методика досудового розслідування злочинів має дещо історичний аспект. Ще в 19 ст., зокрема в 1883р., була видана Інструкція чинам поліції Київської судової палати щодо виявлення і дослідження злочинів. Дану інструкцію ввів у дію Київський прокурор Шепелєв. У зазначеній інструкції давалися вказівки щодо розслідування найбільш небезпечних злочинів.

У сучасній криміналістиці як правовій наукці методика досудового розслідування злочинів виникала доволі проблематично. В підручниках 1970р. методики і не знайти, бо вона не була розроблена.

Таким чином, методика як елемент криміналістики була розроблена криміналістами-науковцями в кінці 20 ст.

Для практики розслідування злочинів методика є в загальновизнаному варіанті 1) типова.

Є крм типової, 2) видові методики і 3) групові методики.

Кожний розділ ОЧ КК України (їх 21). Назву кожного розділу криміналісти інтерпретують як вид злочину, наприклад, розділ 4 – «злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи». Таки чином, назва розділу 4 – і є окремим видом злочинів, а отже кожний вид окремого виду злочину потребує окремої методики.

В межах кожного виду злочинів криміналісти виділяють групи злочинів, наприклад, з виду злочинів розділу 4 можливо виокремити такі групи злочинів: згвалтування, розбещення неповнолітніх (підгрупи: скоєене військовослужбовцем, педагогом, працівником ОВС… - все залежить від ознаки!)..

Таким чином, є потреба у тому, щоб була розроблена методика розслідування окремих груп злочинів, наприклад, методика розслідування розбещення неповнолітніх.

2. Структура методики досудового розслідування злочинів

Методика досудового розслідування злочинів складається:

І. Початковий етап методики досудового розслідування злочинів

Ст. 2 КПК означає основні завдання кримінального проваджження. У криміналістичному розумінні перший етап досудового розслідування злочинів, враховуючи чинну кримінально-процесуальну форму (ст. 2 КПК), у т.ч. що врегульовує початок досудового розслідування ст. 214 КПК, передбачає виконання слідчим певного переліку планово-організацінийх та процесуальних дій. Йдеться зокрема про тактику:

1. Прийняття слідчим заяви про вчинене кримінальне правопорушення (злочин у певній сфері суспільних відносин)

2. Після проведення у строк не більше 24 год. відповідної перевірки слідчий зобов’язаний відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК доповісти про даний факт керівнику органу досудового розслідування (як правило, це буде керівник слідчого органу ОВС, адже саме він уповноважений визначати, хто зі слідчних буде здійснювати досудове розслідування конкретного злочину)

3. Лише згодом, як логічно випливає з ч. 1 ст. 214 КПК – слідчий зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випдаках до внесення цих відомостей, слідчий, керуючись ч. 3 ст. 214 та ст. 237 КПК має право провести огляд місця події. До ЄРДР в т.ч. будь-яких злочинів слідчий відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК вносить такі відомості: 1) Дата надходження заяви 2) ПІБ потерпілого або заявника 3) Інше джерело, з якого виявлені обставини про вчинене К правопорушення 4) Короткий виклад обставин 5) Попередня правова кваліфікація (частина статті і стаття КК) 6) ПІБ та посада слідчого \ прокурора 7) Інші обставини, що передбачені положенням про ЄРДР

ІІ. Другий етап методики досудового розслідування злочинів

1. Криміналістична характеристика злочину

2. Слідчі ситуації та слідчі версії

3. Типові слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії та тактика їх проведення

4. Тактика розгляду клопотань під час досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення

5. Прийняття тактичного рішення про завершення другого етапу досудового розслідування. В даному випадку слідчий формулує письмовий проект повідомлення особи про підозру у скоєному злочині.

Криміналістична характеристика злочину – це сукупність систематизованої інформації про визначений КК України вид злочинів (конкретний злочин), що є важливою для методичних рекомендацій ефективного досудового розслідування даного злочину.

Структура криміналістичної характеристики:

1. Розповсюдженість злочинного діяння

2. Особливості його виявлення

3. Особливі риси даного злочинного діяння

4. Механізм слідоутворення, характерний для даного злочину

5. Спосіб скоєння

6. Особливості особи, що його скоїла (вікові, психологічні, фізичні)

7. Узагальнені дані про особу потерпілого

8. Слідова картина (запропонував криміналіст Салтевський – лектор не визнає)

9. Інші дані

На цьому етапі може бути затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочинного діяння.

- Затримання як процесуальна дія врегульоване ст. 208-209 КПК. Слідчий має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрюваної у вчиненні злочину, підставами є випадки, пердбачені ч. 1 ст. 208 КПК: 1) особу застали під час скоєння злочину 2) безпосередньо після скоєння злочину

- Освідування затриманої особи – ст. 241 КПК. Перед початком особі необхідно пред’явити постанову прокурора. Традиційно це пошук на тілі затриманої особи слідів вживання наркотичних засобів…

- Допит затриманої особи

- Допит свідка

- Допит потерпілого

(застосування тактичних прийомів…)

При досудовому розслідуванні можуть бути затримані такі групи осіб:

• Очевидці скоєного злочину

• Родичі підозрюваних, потерпілих

• Свідки, яким відомі обставини щодо злочину

ІІІ. Завершальний етап методики досудового розслідування злочинів