
- •І рівень
- •6.За рисунком опишіть геохімічний цикл води.
- •14.Наведіть приклади буферів кислотності в геохімічних системах.
- •17.Наведіть приклади геохімічних кислотно-основних буферів.
- •19.Наведіть приклади геохімічних систем із конвективними потоками речовини.
- •20.Наведіть приклади гідратаційних комплексів. Гідратація іонів у водному розчині –
- •22.Наведіть приклади кислот і основ у геохімічних процесах
- •23.Наведіть приклади метастабільних фаз
- •І рівень Питання Друге
- •6.Що таке ефект висолювання?
- •І рівень Питання Третє
- •5.Що таке іонний обмін? Іонний обмін в адсорбційних системах
- •6.Що таке кислотно-основні взаємодії?
- •7.Що таке кінетичний поріг процесу
- •9.Що таке коефіцієнт активності розчинних компонентів?
- •12.Що таке консервативні і неконсервативні іони?
- •16.Що таке механізм реакції?
- •18.Що таке носій хімічного елементу? Приклади
- •21.Що таке окисник і відновник? Приклади
- •22.Що таке окисно-відновні взаємодії
- •Іі рівень
- •1 Питання
- •4.Геохімічна класифікація елементів Геохімічні класифікації елементів
- •Геохімічна класифікація Гольдшміта, Вернадського, Беуса
- •5.Геохімія радіоактивних ізотопів в системах Rb-Sr та Sm-Nd(див. Лекція 12)
- •6.Гідратизація поверхні мінералу та точка нульового заряду Коефіцієнт активностіповерхні та гідратизація поверхні
- •9.Дайте характеристику основних глобальних геохімічних подій в історії Землі Історія Землі в світлі геохімічних даних
- •10.Динаміка геохімічного резервуару(див.Лекція 15)
- •11.Дифузія в геохімічних системах. Закони дифузії. Залежність дифузії від температури.(див. Лекція 13)
- •12.За рисунком опишіть геохімічний цикл води
- •13.За рисунком опишіть геохімічний цикл вуглецю
- •15.Змішування в геохімічних системах. Наведіть приклади
- •2 Питання
- •1.Основні закономірності поширення хімічних елементів в земній речовині і поняття кларку(див.Лекція 2)
- •2.Основні рушійні сили геохімічних процесів Основні рушійні сили геохімічних процесів
- •Принцип мінімізації вільної енергії – в стані рівноваги досягається мінімальна вільна енергія, можлива в цій системі. Люба мінеральна система прагне максимально зменшити свою вільну енергію.
- •3.Охарактеризуйте геохімічні процеси, пов’язані із поверхнею мінералів. Які параметри на них впливають?(лекція 8)
- •Сорбційні позиції сполуки та адсорбційні комплекси Подвійний електричний шар на границі мінерал-електроліт
- •4.Охарактеризуйте основні принципи та закони, що описують поведінку геохімічної системи в рівноважних та нерівноважних умовах.(лекція 3)
- •Теплоємність
9.Дайте характеристику основних глобальних геохімічних подій в історії Землі Історія Землі в світлі геохімічних даних
|
Рис. 8. Вигляд під електронним мікроскопом зерна циркону, в якому були встановлені найбільші значення абсолютного віку (John Valley et all. Nature 2001). Кружком обведено місце аналізу, виконане методом SHRIMP |
4,450 млрд. р. – відокремлення місяця внаслідок астероїдного удару (парадоксальні особливості складу порід Місяця непогано узгоджуються із геохімічною моделлю, згідно якої початкова диференціація обох планетних тіл була спільною. Зокрема це вояснює відсутність залізного ядра в Місяця)
4.404 млрд. р. – найбільший зафіксований вік кристалу циркону і охолодження поверхні Землі нижче 100°С. Можлива конденсація води, на що вказують особливості ізотопного складу кисню в цирконі.
3,8 млрд. р. – завершення масових метеоритних бомбардувань (за результатами розподілу платиноїдів, золота та радіоактивних ізотопів у породах Землі)
3,75 – 3,5 млрд. р. – існування великих водних басейнів, про що свідчать ознаки підводної вулканічної діяльності (подушкові лави поясів Ізуа (Гренландія) і Барбертон (Південна Африка); ознаки білих курців у лавах Ізуа (2,8 млрд. р.), ізотопний склад кисню в кварці та інших мінералах); сліди життєдіяльності бактерій у склі лав Барбертон 3,5 млрд. р., що підтверджується ізотопним складом вуглецю в мікроскопічних ходах бактерій в склі.
2,3 млрд. р. – древні грунти і масова генерація кисню в атмосферу; формування сульфатних вод на континентах і привнесення сульфат-іону у відновний океан
1,84 млрд. р. – перехід до сульфатного океану і виникнення зон сірководневого зараження
1,8 млрд. р. – остання фаза залізистих кварцитів (BIF – band iron formation)і їх зникнення в подальшому (Ge/Si співвідношення у кварці – як ознака формування залізистих кварцитів на континентальному окисному шельфі внаслідок змішування із апвелінговою глибинною відновною водою)
Зміна умов реалізації процесів із часом, в тому числі зміна параметрів клімату і океану
В кожній науці є два етапи:
описовий – фактологічний
теоретичний – модельний
Досліджуючи нашу планету, ми повинні використовувати всі доступні методи хімії та фізики в доповнення до чисто описових і аналітичних технологій
Мало бачити і міряти – потрібно ще розуміти, на що дивитися, що шукати, яким чином і де міряти, і, головне, що робити і результатами.
Дослідник повинен не тільки міряти і описувати, але думати, придумувати механізми (конструкції), що зв’язують максимум спостережень в один красивий механізм. Красота – це правильність, гармонійність.
Геохімія, як наука, відмінна від мінералогії, проявила себе із початку 50-х років 20 ст., коли геологи нагромадили критичну масу даних про вміст елементів та їх ізотопів у різноматітних геологічних утвореннях, стали доступними фізичні методи аналізу хімічного складу речовини і назріла необхідність залучення хімічних даних для пояснення тектонічних та геофізичних явищ. Важливим поштовхом стла поява доступного емісійного спектрального аналізу і , ґрунтованих на цьому методі аналізу, геохімічних методів пошуку родовищ корисних копалин, що появилися в 40-х роках і досягли максимусу в 50-70-х роках 20 ст. саме це перетворило геохімію із екзотичного заняття декількох дослідників в науку, теоретичну і прикладну, якою займаються десятки тисяч людей в світі. В 60-70 ті роки геохімічні дослідження були на передньому фронті геологічних революцій, займаючи чільне місце у формуванні основ нової глобальної тектоніки. Це привело до формування сучасних теорій геологічних процесів. Саме в геохімії знайшлося місце для найбільш концепцій хімії та фізики.
Актуальність геохімії стала очевидною в 70-х роках, коли нагально встали проблеми забруднення навколишнього середовища. На даний момент геохімічні дослідження є основним засобом оцінки, прогнозування і боротьби із забрудненістю навколишнього середовища.
Вплив дослідницьких технологій. Нові методи аналізу активізували геохімічні дослідження, а також потреби в більш точних чи специфічних даних, що виникали в ході геохімічних досліджень, стимулювали розробку нових локальних і прецизійних методів вивчення хімічного складу речовини.
Збір спостережень не є наукою в сучасному розумінні, як словник не є літературою. Факти потрібно скласти як слова в зрозумілий і цікавий текст – роман чи вірш.
Призначення фактів, що їх отримує дослідник – бути паливом для майбутніх теорій.