- •1.Мета та предмет вивчення практичного курс “Українська мова за професійним спрямуванням.”
- •2.Українська мова: роль і місце серед інших мов світу.
- •3. Правовий статус української мови. Поняття “державна” і “офіційна”мова
- •4.Походження української мови, тенденції розвитку.
- •5.Періодизації історії української мови.
- •6.Протоукраїнський і давньоукраїнський періоди в історії мови.
- •7.Мовна ситуація в Київській Русі
- •9.Історичні словники української мови
- •10.Новоукраїнський період (XIX ст. – сьогодення)
- •11. Імперські репресивні заходи щодо української мови у другій пол. Хіх – на поч. Хх ст. Та протидія їм з боку української культурної еліти.
- •12.Причини проведення українізації
- •13Лінгвоцид через геноцид і геноцид через лінгвоцид – мовна політика часів Радянського Союзу щодо України кін. 20-х – 80-х рр. Хх ст.
- •14.Державний статус української мови у 90-х рр. Хх ст. – на поч. Ххі ст. De jure I de facto.
- •15. З історії українського правопису.
- •16.Писемність і літературна традиція Київської Русі
- •17.Зародження фонетичнго принципу в українському правописі поч. Хіх ст. (о.Павловський, г.Квітка-Основ’яненко, п.Гулак-Артемовський, м.Шашкевич).
- •18.Кулішівка та желехівка – два варіанти фонетичного правопису для наддніпрянського і галицького варіантів української літературної мови.
- •19.Правописні реформи в Україні у 20-х -40-х рр. Хх ст. Як один із засобів політичного впливу на розвиток мови.
- •21.Функції мови в суспільстві.
- •22.Поняття літературної мови
- •23.Історія українського професійного мовлення, перспективи розвитку. Рідномовні обов’язки свідомого громадянина.
- •25.Поняття стилю. Функціональні стилі української мови.
- •26.Офіційно-діловий стиль: ознаки, жанри реалізації.
- •27.Ознаки наукового стилю.
- •28.Розмовний стиль: ознаки, жанри реалізації.
- •29.Особливості художнього стилю.
- •30.Найважливіші риси публіцистичного стилю.
- •31.Епістолярний стиль.
- •32.Сфера використання і особливості конфесійного стилю.
- •33.Правила оформлення бібліографії.
- •34.Особливості усної і писемної форм ділового мовлення.
- •35.Ознаки культури писемного ділового спілкування.
- •36.Поняття документа. Вимоги до документа.
- •37.Формуляр документів та його основні реквізити
- •39. Правила оформлення сторінки
- •37.Класифікація сучасних ділових паперів. Реквізити документа.
- •38.Текст як основний реквізит документа. Види текстів. Вимоги до тексту.
- •39.Правила оформлення документів: оформлення сторінки, норми нумерації, рубрикації.
- •40.Особливості усного професійного мовлення. Ознаки культури професійного спілкування.
- •41.Види усного професійного спілкування.
- •42.Усне професійне приватне спілкування. Загальна характеристика, жанри реалізації.
- •43.Ділова бесіда.
- •44.Нарада.
- •45.Телефонна розмова.
- •46.Прийом відвідувачів.
- •47.Усне професійне публічне спілкування. Загальна характеристика, жанри реалізації.
- •48.Характеристика особливостей публічного виступу, промови, доповіді, дискусії.
- •49.Невербальні засоби ділової комунікації. Поза. Жести. Міміка. Погляд. Рукостискання. Дистанція.
- •50,.Орфоепічні норми сучасної української літературної мови.
- •51.Акцентуаційні норми сучасної української літературної мови.
- •52.Евфонія як засіб милозвучності.
- •53.Види тональності спілкування.
- •54.Інтонаційна виразність мовлення.
- •55.Український мовленнєвий етикет.
- •56.Лексична норма та її типові порушення.
- •57.Однозначна та багатозначна лексика.
- •58.Плеоназм і тавтологія в культурі мови.
- •59.Лексика української мови за значенням.
- •60.Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми в системі умпс.
- •61.Терміни у професійному спілкуванні: їхні ознаки та функціонування.
- •62.Активна і пасивна лексика у культурі ділового спілкування.
- •63.Утворення та адаптація неологізмів і їх застосування.
- •64.Використання абревіатур у професійному спілкуванні.
- •65.Лексика за походженням. Використання запозиченої лексики в курсі умпс.
- •66.Фразеологія української мови за професійним спрямуванням.
- •67.Явища евфемізму і перифраз у професійному спілкуванні.
- •68.Стилістична диференціація української лексики.
- •69.Українська лексикографія. Історичні словники.
- •70.Морфологічна норма та її типові порушення.
- •71.Категорія роду іменників.
- •72.Визначення роду незмінюваних іменників іншомовного походження.
- •74.Вибір граматичної форми роду в назвах осіб за професією, посадою, званням.
- •75.Число іменників. Особливості вживання іменників, які мають форму тільки однини чи множини.
- •76.Вибір форм відмінкових закінчень іменників.
- •78.Паралельні закінчення давального відмінка однини іменників чоловічого роду.
- •78.Складні випадки відмінювання іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку однини.
- •79.Кличний відмінок у звертанні та його роль у професійному спілкуванні.
- •80.Прикметник. Утворення ступеня більшого чи меншого виразу ознаки якісних прикметників у професійному мовленні.
- •81.Групи прикметників і роль закінчення для виявлення значення.
- •82.Словозміна числівників, зв’язок числівників з іменниками.
- •83.Займенники, їх стилістична роль і особливості використання у професійному спілкуванні.
- •84.Специфіка вживання дієслівних форм у професійному спілкуванні.
- •85.Прийменники впрофесійному мовленні.
- •86.Поняття синтаксичної норми. Порядок слів у професійному спілкуванні.
- •§ 1. Складні випадки керування у службових документах
- •88.Узгодження підмета з присудком.
- •89.Поєднання однорідних членів речення, особливості їх вживання в офіційно-діловому тексті.
- •90.Складні речення у фаховому мовленні.
§ 1. Складні випадки керування у службових документах
Прочитайте текст і доведіть, чому не можна вносити зміни у стійкі словосполучення.
Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передачі інформації. Будь-які відхилення від правил викладу змісту призводять до серйозних помилок. Особливо уважно потрібно ставитись до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.
Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини Верховної Ради України.
Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: Довести для відома всіх громадян (замість: довести до відома всіх громадян).
Особливо уважно слід ставитись до близьких за значенням слів, що потребують різних відмінкових форм. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.
Не однакових відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: в українській мові — підготуватися до чогої у російській — подготовиться к чему!
При складаКні відповідних ділових документів треба звертати увагу і на відтювідні прийменники, особливо при використанні усталених словосполучень типу покладається на..., схильні до..., відрахування на... та ін.
Коли автори документа хочуть підкреслити напрям дії всередину, використовують прийменник у/в: летіти в літаку, зайти в зал.
Дуже складним є використання прийменників для, на. Щоб уникнути помилок, треба використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад:
Виділити кошти на підручники. Прийменник для вживають тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: Виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживають у діловому мовленні при порівнянні. Наприклад: Кількість населення нашого міста збільшилась удвічі проти 1964 року.
Прийменники завдяки, всупереч потребують давального відмінка. Наприклад: Завдяки сумлінній праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам перевиконано плани.
При перекладі з російської мови треба бути уважними саме в роботі з усталеними прийменниковими конструкціями: ввести в состав — ввести до складу; по учебной работе — з навчальної роботи; по научной работе — з наукової роботи Керування у ділових паперах - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова - керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка: дієслівне, іменне, прикметникове.
Керування у ділових паперах - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова - керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка: дієслівне, іменне, прикметникове.
Складні випадки керування у ділових паперах
Керування /рос. управление/ - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова. Наприклад, поширена в транспортному сервісі фраза "Оплачуйте за проїзд· не правильна тому, що дієслово оплачувати вимагає після себе знахідного відмінка без прийменника /оплатити, оплачувати проїзд, послуги, рахунок/. Однокореневе дієслово платити вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником за /платити за проїзд, за проживання/. Очевидно, у наведеному прикладі змішані два синонімічних словосполучення: 1) платити за що, 2) оплачувати що.
Отже, труднощі /складні випадки/ у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:
а) слова-синоніми керують різними відмінками: повідомити + дав. відм. /директору/; інформувати + род. відм. /директора/;
б) змішують форми українського і російського словосполучень:
укр. дякувати + дав. відм. /Вам/,
рос. благодарить + винит. падеж /Вас/.
В українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:
вживати заходів, ліків
завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди
зазнавати, зазнати нападу, невдачі
запобігати, запобігти + дав. відм./аваріям, злочинам/
опанувати + знах. відм. /професію, предмет/
оволодіти + оруд. відм. /професією, майном/
бачити на власні очі
чути + на + знах. відм. на власні вуха
хворіти на ангіну
слабувати на очі
заперечувати + знах. відм. /участь, факти/
+ дав. відм. /командиру, йому/
ігнорувати + знах. відм. /пропозицію, погляді
додержувати /виконувати тиші, порядку
щось точно/ + род. відм.
додержуватися /бути прихиль- законів, курсу
ником ідей, керуватися ними/
наголошувати + на + дав. відм. /помилках, головному/,
читати англійською мовою
говорити + орудн.відм. українською мовою
повідомляти телефоном
їхати тролейбусом
Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків /іменне керування/:
опанування + род. відм. /дисципліни, курсу/
оволодіння + орудн. відм. /знаннями/
освоєння + род. відм. /спеціальності/
запобігання + дав. відм. /злочинним замахам/
попередження + род. відм. /незаконних дій/
Існують інші випадки іменного керування. Наприклад, іменник пам'ятник вимагає давального відмінка: пам'ятник Шевченкові /а не Шевченка/, Франкові, загиблим воїнам.
В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова /прикметникове керування/:
хворий на грип
багатий + на + знах. відм. на iдеї
високий на зріст
характерний + для + род. відм. /для ситуації/
притаманний + дав. відм. /автору/
властивий + дав. відм. /професії, йому/
свідомий + род. відм. /свого значення, ролі/
Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості.
3апамятайте! Не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно ДО, згідно з, які часто використовують у документах.
