45.Телефонна розмова.

початку розмови запитаєте, чи не завадили ви, не відірвали чи від важливих справ.

Телефонна розмова перш за все повинен бути коротким. Пам'ятайте: доки ви ведете неквапливу розмову з приятелем чи приятелькою, до вашого співрозмовника або до вас, можливо, не можуть додзвонитися по важливій справі.

Не ведіть по телефону порожньої балаканини. Якщо ви маєте потребу в душевній бесіді, краще зустрітися з одним віч-на-віч.

Якщо хтось неправильно набрав номер і потрапив випадково до вас, не грубо, а ввічливо відповідайте: "Вибачте, ви помилилися номером".

Корисно частіше згадувати, що телефон винайдений і для того, щоб не заходити до знайомих без попередження!

Дзвонити або не дзвонити?

Перш за все, ще до того, як ви наберете номер, слід подумати:

- Чи буде ваш дзвінок приємний?

- Чи не потурбувати часом того, кому телефонуєте?

- Чи заслуговує справу, за якою ви телефонуєте, того, щоб заради нього когось турбувати?

Коли дзвонити по телефону не прийнято

Не прийнято висловлювати по телефону співчуття: якщо у людини нещастя, йому треба прийти на допомогу, особистою присутністю і співучастю допомогти подолати страждання, зняти стрес, виконати деякі невідкладні справи за потерпілого. Якщо ви самі здорові, то обійтися співчуттям по телефону просто непристойно. Виняток може бути зроблено тільки для тих, хто хворий і сам потребує допомоги.

Співчуття

По телефону співчуття висловлювати не прийнято. Візит співчуття наноситься тільки в тому випадку, якщо ви впевнені, що він бажаний, або якщо близькі померлого потребують підтримки. Якщо повідомлення про смерть отримано ще до похорону, то треба надати померлому останні почесті і взяти участь в похоронах. Якщо ж з поважних причин це неможливо, треба вибачитися і висловити співчуття листом.

Час телефонних розмов

Час для телефонних розмов, звичайно, обмежена рамками робочого дня, якщо дзвінки суто ділові, і часом неспання, якщо це особиста розмова. Не рекомендується телефонувати раніше 8 години ранку в будні дні і раніше 10 годин - у вихідні, закінчуватися телефонні дзвінки повинні не пізніше 10 години вечора. Якщо ж вам відомі будь-які обставини, що коректують час телефонних розмов (ваш друг приходить додому пізно, в сім'ї є маленька дитина і т. п.), тим більше постарайтеся не докучати дзвінками в пізній час. У випадку, якщо справа не терпить зволікань, зробити пізній дзвінок допустимо, однак, якщо на п'ятий-шостий сигнал вам не відповідають, повісьте трубку і більше в цей день не дзвоніть.

Коли надмірна ввічливість недоречна

"Ввічливі" слова недоречні при зверненні до телефоністів, при отриманні довідки: тут потрібна чітка інформація, і довгі "підходи" до питання типу "не будете ви так ласкаві повідомити", "не відмовите ви мені в одному маленькому проханні" лише відтягують з'ясування суті питання. Звичайно, без "будь ласка" і "дякую" і тут не обійтися. Але ні слів привітання, ні прощання не потрібно.

Коли потрібна екстрена допомога людині, теж потрібно швидко і чітко викласти суть справи, не витрачаючи дорогоцінний час на "словесні реверанси". Крім того, в екстрених випадках кожен, хто має телефон зобов'язаний надати його для термінових переговорів.

Ну а дзвінки з менш важливих приводів навряд чи мають вестися з квартири сусідів. Можливо, вони люди делікатні і не можуть відмовити в проханні, але вам і самому потрібно розуміти: присутність чужого в надурочний час обмежує сім'ю, та і ваші таємниці навряд чи варто робити надбанням гласності. Краще пошукати телефон-автомат.

Як розпочати розмову по телефону

Той, хто телефонує, після слів привітання повинен представитися сам. Наприклад: "Здравствуйте. Це дзвонить Олег В'ячеславович. Ви можете попросити Віктора Юрійовича до телефону?". Якщо ви не впевнені, чи туди потрапили, запитайте: "Це ... квартира Федотових?", "Книжковий магазин?".

Той, хто телефонує зазвичай просить покликати до телефону потрібну особу. Це прохання треба супроводжувати ввічливими словами: "Попросіть Рогова, будь ласка", "Будьте ласкаві, покличте до телефону Наташу", "Я хотів би поговорити з Танею", "Запросіть, якщо не важко, Олександру Семенівну". Якщо ви помилилися номером, спробуйте з'ясувати, в чому справа. Однак для цього не прийнято випитувати номер тих, до кого ви потрапили - вони не зобов'язані давати таку інформацію. Краще назвати той номер, по якому ви дзвоните, щоб уточнити, чи вірний він. Наприклад: "Вибачте, це номер 557-89-96?" Якщо вам дадуть відповідь: "Ні", значить, ви помилилися в наборі цифр або не спрацював зв'язок. Якщо ж скажуть у відповідь: "Так", значить, ви неправильно записали потрібний вам номер, і більше не потрібно турбувати людей, надзвонюючи їм.

Тому, хто зняв трубку, відповідаючи на телефонний дзвінок, потрібно, підняв трубку, промовити: "Я слухаю!", "Алло!" Відповівши на привітання, потрібно виконати прохання покликати кого-небудь до телефону. Наприклад: "Здравствуйте. Одну хвилину ..." Якщо ця людина відсутня, потрібно повідомити про це дзвонячому, пояснивши, коли тому краще передзвонити: "Його зараз немає вдома, ви не могли б зателефонувати через кілька годин?". У тому випадку, якщо людина вдома, але не може підійти, тому що, наприклад, приймає ванну, не потрібно повідомляти про це йому. Досить сказати: "Він зараз не може підійти до телефону. Ви не могли б передзвонити через півгодини?". У будь-якому випадку при відсутності абонента той, хто підійшов до телефону, повинен запропонувати свою допомогу словами: "Йому що-небудь передати? Він не міг би вам сам передзвонити?".

Якщо той, хто телефонує просить залишити повідомлення, його потрібно записати і ні в якому разі не забути передати за призначенням!

Базові моменти:

* Розмова завершує той, хто його почав. Хоча це не принципово. Якщо розмова почав «зависати», то цілком можна сказати «Радий був почути тебе, сподіваюсь, зустрінемось!»

* Краще не обговорювати по телефону питання, не призначені для чужих вух. Телефон не завжди гарантує повну конфіденційність.

* Якщо під час розмови зв'язок перервався, то передзвонити повинен той, за чиєю ініціативою відбулася розмова.

* Користуватися чужим телефоном можна лише, попередньо запитавши дозволу, незалежно, чи перебуваєте ви в гостях або в офісі.

* Давати номер телефону тих людей, до яких ви прийшли в гості, можна тільки в крайніх випадках і тільки з їх дозволу.

* Коли ви телефонуєте абонентові на мобільний номер, розмова повинна бути ще більш короткою, ніж звичайна ділова, оскільки оплачує розмову ваш співрозмовник (краще, якщо ваш дзвінок буде зроблений теж з мобільного телефону).

Не рекомендується:

* Звертатися за телефоном до незнайомої людини на "ти", навіть якщо здалося, що відповів дитина: враження може бути помилковим. Тільки близькі друзі мають право на інтимне звернення.

* Називати співрозмовника "жінка", "чоловік", "дівчина", "дідусь": ви ж не бачите, хто саме взяв трубку, а голос може бути брехливим. Краще безособове звернення: "будьте ласкаві", "вибачте", "скажіть, будь ласка", "зробіть ласку".

* Звертатися до співрозмовниці зі словами "кішечка", "серденько", "мила". Ці словами, потрапивши не за адресою, можуть образити.

* Довго "висіти на телефоні", перебираючи всіх знайомих і повідомляючи їм свіжі новини протягом тривалого часу.

* Питати: "А хто це говорить?" - В тому випадку, якщо телефонують не вам.

* Зателефонувавши за номером і не представившись самому, питати: "А хто це?". Як правило, на таке питання слід контрвопрос: "А хто вам потрібен?". Люди не зобов'язані вам представлятися - адже це ви дзвоните і турбуєте їх, і не виключено, що помилилися номером, тому не витрачайте час на з'ясування особистості того, хто підійшов до телефону, а чітко назвіть того, хто вам потрібен.