
- •Тема 4. Країни Східної Європи у 20-х роках хх ст.
- •Відновлення державної незалежності Польщі.
- •Утворення Чехословаччини.
- •20 Лютого 1920 р. – Конституція Чехословаччини:
- •Революція 1918 р. В Угорщині.
- •Становище Румунії після Першої світової війни.
- •Становище Болгарії після Першої світової війни.
- •Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців.
- •20 Червня 1917 р. – Корфська декларація:
- •Території, які увійшли до складу ксхс:
- •Тема 5. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку східноєвропейських держав у 30- х рр. Хх ст.
- •Режим „санації” у Польщі. Ю. Пілсудський.
- •Внутрішня і зовнішня політика Чехословаччини в 30-х рр.
- •Режим м. Хорті в Угорщині, його внутрішня і зовнішня політика.
- •Внутрішня і зовнішня політика. Диктатура й. Антонеску.
- •Політичний розвиток Болгарії в 20 – 30-х рр.
- •Економічний і політичний розвиток Югославії у 20 – 30-х рр.
- •Тема 5. Країни Латинської Америки у 20-30-х рр. Хх століття.
- •Національно-визвольний рух
- •Загальна характеристика соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки.
- •3. Відносини сша та країн Латинської Америки. Міждержавні конфлікти.
- •4. Реформи 20–30-х рр. Боротьба за економічну незалежність
- •Тема 5. Розвиток культури у 20-30-х рр. Хх століття.
- •Освіта, наука і техніка.
- •Література.
- •Мистецтво.
Внутрішня і зовнішня політика Чехословаччини в 30-х рр.
Судетська проблема.
Провідна роль у політичному житті країни належала центристським і лівоцентристським партіям, які об’єднувалися навколо президента Масарика.
Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш економічно розвинутих країн Європи. Чеському капіталу вдалося завоювати багато ринків, особливо в Центральній Європі, де раніше провідні позиції належали німецькому капіталу.
У Словаччині і Закарпатті переважав аграрний сектор, а життєвий рівень був значно нижчим, ніж у Чехії.
Лідером чехословацької економіки були заводи „Шкода”, де випускали автомобілі, авіамотори, літаки. Країна займала провідні позиції в світі з експорту взуття, бавовняних тканин, цукру, виробів зі скла. Криза 1929 – 1933 рр. спричинила в Чехословаччині складне становище.
Судетська проблема.
Серед національних меншин у найбільш привілейованому становищі були німці, які проживали переважно в Судетській області. Після приходу до влади і Німеччині Адольфа Гітлера в Судетській області було створено пронацистську Судето-німецьку партію на чолі з К. Генляйном, яка стала на шлях приєднання до „третього рейху”.
Травень 1935 р. – на парламентських виборах Судето-німецька партія виборола 44 місця з 300 і стала другою за представництвом парламентською фракцією.
У квітні 1933 р. Генляйн, дотримуючись вказівок Гітлера, зажадав розширення автономії для Судетської області. Празький уряд не зміг взяти ситуацію під свій контроль.
У вересні 1938 р. судетські німці оголосили про свій розрив з урядом Чехословаччини, але заколот був придушений.
15 вересня 1938 р. Гітлер вперше відкрито заявив про наміри анексувати Судетську область.
Великобританія і Франція пропонували уряду Чехословаччини погодитися з вимогами Німеччини, щоб уникнути війни, але чехи ці пропозиції відкинули.
29 – 30 вересня 1938 р. у Мюнхені відбулася конференція глав урядів Франції, Великобританії, Італії та Німеччини. Представників Чехословаччини навіть е запросили. В результаті конференції Чехословаччини втратила Судетську область (Німеччина), Тешинську область (Польща), частину Словаччини і Закарпаття (Угорщина).
Режим м. Хорті в Угорщині, його внутрішня і зовнішня політика.
14 листопада 1919 р. у Будапешт вступили угорські війська адмірала М. Горті. Він учинив криваву розправу над учасниками соціалістичної революції. У січні 1920 р. Горті проголосив себе регентом держави з дуже широкими повноваженнями.
1 березня 1920 р. Національні збори Угорщини ухвалили відповідну постанову і рішення про відновлення монархії в країні. Ставши главою держави, Горті зберіг за собою посаду головнокомандувача армії, але його основними функціями стали представництво країни на міжнародній арені, призначення і прийом послів. Він здобув право на оголошення війни і укладення миру без згоди уряду і парламенту.
Внутрішня політика.
Розрив з Австрією звільнив промисловість від сильного конкурента, що призвело до значного зростання текстильної промисловості.
Почала швидко розвиватися важка промисловість, в тому числі машинобудування. У 1927 р. промислове виробництво Угорщини наблизилося до довоєнного рівня.
Аграрна реформа. У великих поміщиків було вилучено за викуп і продано близько 10% землі. Землю придбали 230 тис. селян, причому перевага надавалася особам, які активно підтримували хортистський режим.
Зовнішня політика.
Режим Горті домагався перегляду Тріанонського договору і пом’якшення репарацій.
У квітні 1927 р. між Угорщиною та Італією був укладений договір про дружбу спрямований проти країн Малої Антанти (Югославія, Чехословаччина, Румунія).
Відбувається зближення Німеччини та Угорщини.