Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Samostiyne_opratsyuvannya_I_semestr.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
303.1 Кб
Скачать
  1. Внутрішня і зовнішня політика Чехословаччини в 30-х рр.

Судетська проблема.

Провідна роль у політичному житті країни належала центристським і лівоцентристським партіям, які об’єднувалися навколо президента Масарика.

Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш економічно розвинутих країн Європи. Чеському капіталу вдалося завоювати багато ринків, особливо в Центральній Європі, де раніше провідні позиції належали німецькому капіталу.

У Словаччині і Закарпатті переважав аграрний сектор, а життєвий рівень був значно нижчим, ніж у Чехії.

Лідером чехословацької економіки були заводи „Шкода”, де випускали автомобілі, авіамотори, літаки. Країна займала провідні позиції в світі з експорту взуття, бавовняних тканин, цукру, виробів зі скла. Криза 1929 – 1933 рр. спричинила в Чехословаччині складне становище.

Судетська проблема.

Серед національних меншин у найбільш привілейованому становищі були німці, які проживали переважно в Судетській області. Після приходу до влади і Німеччині Адольфа Гітлера в Судетській області було створено пронацистську Судето-німецьку партію на чолі з К. Генляйном, яка стала на шлях приєднання до „третього рейху”.

Травень 1935 р. – на парламентських виборах Судето-німецька партія виборола 44 місця з 300 і стала другою за представництвом парламентською фракцією.

У квітні 1933 р. Генляйн, дотримуючись вказівок Гітлера, зажадав розширення автономії для Судетської області. Празький уряд не зміг взяти ситуацію під свій контроль.

У вересні 1938 р. судетські німці оголосили про свій розрив з урядом Чехословаччини, але заколот був придушений.

15 вересня 1938 р. Гітлер вперше відкрито заявив про наміри анексувати Судетську область.

Великобританія і Франція пропонували уряду Чехословаччини погодитися з вимогами Німеччини, щоб уникнути війни, але чехи ці пропозиції відкинули.

29 – 30 вересня 1938 р. у Мюнхені відбулася конференція глав урядів Франції, Великобританії, Італії та Німеччини. Представників Чехословаччини навіть е запросили. В результаті конференції Чехословаччини втратила Судетську область (Німеччина), Тешинську область (Польща), частину Словаччини і Закарпаття (Угорщина).

  1. Режим м. Хорті в Угорщині, його внутрішня і зовнішня політика.

14 листопада 1919 р. у Будапешт вступили угорські війська адмірала М. Горті. Він учинив криваву розправу над учасниками соціалістичної революції. У січні 1920 р. Горті проголосив себе регентом держави з дуже широкими повноваженнями.

1 березня 1920 р. Національні збори Угорщини ухвалили відповідну постанову і рішення про відновлення монархії в країні. Ставши главою держави, Горті зберіг за собою посаду головнокомандувача армії, але його основними функціями стали представництво країни на міжнародній арені, призначення і прийом послів. Він здобув право на оголошення війни і укладення миру без згоди уряду і парламенту.

Внутрішня політика.

  • Розрив з Австрією звільнив промисловість від сильного конкурента, що призвело до значного зростання текстильної промисловості.

  • Почала швидко розвиватися важка промисловість, в тому числі машинобудування. У 1927 р. промислове виробництво Угорщини наблизилося до довоєнного рівня.

  • Аграрна реформа. У великих поміщиків було вилучено за викуп і продано близько 10% землі. Землю придбали 230 тис. селян, причому перевага надавалася особам, які активно підтримували хортистський режим.

Зовнішня політика.

  • Режим Горті домагався перегляду Тріанонського договору і пом’якшення репарацій.

  • У квітні 1927 р. між Угорщиною та Італією був укладений договір про дружбу спрямований проти країн Малої Антанти (Югославія, Чехословаччина, Румунія).

  • Відбувається зближення Німеччини та Угорщини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]