
- •42.Снр: необхідність виникнення, зміст та цілі.
- •43. Валовий внутрішній продукт: зміст та методи розрахунку.
- •44. Економічний зміст ввп. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп.
- •45. Похідні від ввп макроекономічні показники: економічний зміст та вимірювання.
- •46. Зміст суспільного відтворення та його типи.
- •50. Зміст макроекономічної рівноваги
40. Держ регул ек здійсн у відпов формах : бюдж-податк,кредитно –грош, адм-ек і цінове регулювання економіки.
Бюджетно-податкове регул пов'язане з функціонув держ фінансів, формув держ бюджету та держ витратами і спрямов на реалізацію цілей соц-ек розвитку країни.
Кредитно-грошове регул — ді-сть д-ви, спрямов на забезп ек повноц і стабільною нац валютою та регул грош обігу відпові до потреб ек.
Адміністративно-економічне регулюв передб заходи адмін та ек характеру, спрямов на створ умов для функціонув ринкової системи і реаліз соц цілей сусп (демонополіз, роздержавл, приватизація, макроек планування і програмув, регламентування зовнішньоек діяльності…)
Цінове регулювання— вплив д-ви на ринк ціноутв шляхом законод, адміністр чи судових заходів з метою провед кон'юнктур та структур політики, приборк інфляції, стимулюв вир-ва, його модернізації, посил конкурентоздатності нац ек, пом'якшення соц напруги тощо.
Методи державного регулювання економіки— це сукуп способів, прийомів та засобів держ впливу на соц-ек розвиток країни.
Прямі методи-за доп них держ безпосер втруч в ек процеси (ліцензув, субсидії, дотації, тощо.)
Непрямі методи-опосередковані засоби впливу
Правові методи-системи законів і законодавчих актів
Економічні методи-створення державою економічних стимулів
Адміністративні методи-заборони,дозвіл або примус.
Неформал засобом державного впливу на економіку є переконання. Д-ва використ для його реаліз публічні лекції, рекламу, спец програми на радіо і телебаченні, публікації в періодич виданнях, соціологічні дослідж й опитування, вплив таким чином на формув громадської думки, сусп свідомості, ек мислення.
Специфічним інструментом ДРЕ є держ сектор економіки— комплекс господар об'єктів, які повністю або частково належать центр чи місц органам держ влади і використ д-вою для викон нею ек, соц-культурних і політичних функцій.
42.Снр: необхідність виникнення, зміст та цілі.
Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів.
Методологічні принципи створення СНР:
-Концепція господарського кругообороту
-Розширене трактування продуктивності праці
-Використання поняття «додана вартість»
Ця система застосовується в умовах ринкових відносин. Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються в п’ять секторів:
– нефінансові корпорації
– фінансові корпорації
– сектор загального державного управління
– сектор домашніх господарств
– сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства
Україна увійшла до СНР у 1992р.
У СНР відображається розвиток економіки на різних стадіях процесу відтворення, показується рух товарів і послуг, а також стан виробництва та використання валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).
Стадія виробництва характеризується показниками випуску, проміжного споживання, валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).
Головна мета СНР — упорядкування інформації про різні аспекти економічного життя, щоб виявити загальну картину та головні наслідки економічного процесу, а також структури економіки.
Найважливіші класифікації СНР стосуються: секторів економіки; галузей економіки; витрат на споживчі товари та послуги; економічних операцій; активів та пасивів; витрат органів державного управління; податків та субсидій.
43. Валовий внутрішній продукт: зміст та методи розрахунку.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — ек показник, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання.
ВВП розраховується за 3ма методами:
–метод доданих вартостей; – за доходами; – за витратами. За методом доданих вартостей сумується додана вартість всіх галузей народного господарства.
Y(вир)=(Валовий Випуск - проміжне спожив.)+(Податки на прод. – субсидії на прод.) Метод «за доходами»: ВВП = W + Рr + і + R + Am + IT, де W – заробітна плата; Рr – прибуток; і – відсоток; R – рента; Am – амортизація; IT – непрямі чисті податки. Приблизна структура доданої вартості в розвинених країнах має вигляд:1) оплата праці – (заробітна плата + премії);2) доходи власників – (доходи некорпоративних підприємств);3) рентний дохід ;4) прибуток корпорацій (прибуток корпорацій після платежів робітникам і кредиторам);5) чистий відсоток . Метод «за витратами» ВВП за витратами = С + І + G + Nх, де С – споживчі витрати; I – приватні валові інвестиції; G – державні витрати; Nх – чистий експорт. Часто наведений метод називають методом кінцевого використання.