2.3. Номінальні та реальні макропоказники. Індекси цін

ВВП – це грошовий вираз вартості кінцевої продукції, яка обчислюється за допомогою цін. При цьому безпосередньо ВВП, як й інші показники СНР, розраховується у фактичних цінах поточного року, тобто року, в межах якого він був вироблений. За цих умов величина та динаміка ВВП залежать як від фізичних обсягів виробництва так і від рівня цін, які змінюються. Для визначення результатів економічного розвитку країни найважливіше значення має інформація про фізичні обсяги виробництва, тобто про зміну ВВП, яка відображує динаміку фізичних обсягів виробництва. З метою розмежування впливу на ВВП фізичних обсягів виробництва і рівня цін застосовуються два види ВВП – номінальний та реальний ВВП і відповідно два види цін – фактичні (поточні) та порівнянні (постійні) ціни.

Номінальний ВВП (Yⁿ) – це ВВП, який обчислюється у фактичних цінах поточного року, цінах того року, який є предметом обчислення. Наприклад, якщо обчислюється ВВП за 2007 р., то середні ціни 2007 р., є фактичними цінами для ВВП 2007 р.

Реальний ВВП (Y) — це ВВП, який обчислюється в порівнянних (постійних) цінах, тобто в фактичних цінах того року, що приймається за базу розрахунків. Такий рік називається базовим роком. У СНР реальний ВВП називається „ВВП у постійних цінах”. Використання ВВП, обчисленого в порівнянних цінах, дає можливість у процесі макроекономічного аналізу порівнювати фізичні обсяги кінцевої продукції, виробленої в різні роки, і на цій основі визначати динаміку виробництва.

У найзагальнішому вигляді взаємозв’язок реального та номінального ВВП визначається формулою:

(2.12)

Первинним показником, який надає статистика, є номінальний ВВП. Його особливість полягає в тому, що він змінюється порівняно з попереднім періодом не лише внаслідок зміни фізичних обсягів виробництва, а й за рахунок зміни рівня цін. Для визначення зміни номінального ВВП лише за рахунок зміни реального ВВП, тобто фізичних обсягів виробництва, використовуються індекси цін. Вони обчислюються як співвідношення між вартістю певного набору (кошика) товарів і послуг, вироблених у поточному періоді, та вартістю цього самого кошика товарів і послуг, вироблених у базовому періоді.

Щоб визначитися з обчисленням індексів цін, попередньо приймемо, що період, який є об’єктом розрахунків, будемо називати поточним періодом і позначатимемо його символом t; період, який передує поточному періоду, будемо приймати за базовий і позначатимемо його символом t-1. Звідси індекс цін, який відображує співвідношення між вартістю кошика товарів і послуг у поточному та базовому періодах, можна визначити за такою формулою:

Індекс цін у t-періоді = Ціна кошика товарів і послуг

у періоді t / Ціна кошика товарів і послуг у періоді (t-1) (2.13)

Індекси цін зазвичай обчислюються у процентах. Наприклад, ціна кошика певних товарів у періоді t дорівнює 1200 грн, а в періоді (t-1) ціна цього самого кошика товарів становила 1000 грн. За таких умов індекс цін даних товарів у періоді t дорівнює 120 % (1200 × 100/1000). Для спрощення розрахунків індекси цін можуть обчислюватися й у формі коефіцієнтів. Так, у нашому прикладі індекс цін дорівнює 1,2 (1200/1000).

В економічній практиці застосовують різні індекси цін: індекс цін ВВП (дефлятор ВВП), індекс споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції, індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції, індекс цін на будівельно-монтажні роботи тощо. Основними серед них є індекс споживчих цін і дефлятор ВВП.

Індекс споживчих цін (Р^c) відображує зміни загального рівня цін і тарифів на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Цей індекс розраховується на базі двох інформаційних потоків: 1) даних, одержуваних шляхом щомісячної реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку; 2) даних вибіркового обстеження домогосподарств щодо структури їхніх фактичних витрат на споживання.

Дефлятор ВВП (Р) характеризує динаміку загального рівня цін. Від індексу споживчих цін дефлятор ВВП відрізняється за трьома напрямами: дефлятор ВВП відображує зміни цін на всі вироблені товари і послуги, що входять до складу ВВП, тоді як індекс споживчих цін – лише зміни цін на товари і послуги, які купують домогосподарства; дефлятор ВВП ураховує лише ціни на вітчизняні товари і послуги, а індекс споживчих цін – ціни як на вітчизняні так і на імпортні товари і послуги; якщо індекс споживчих цін обчислюється для незмінного набору товарів і послуг, то у разі обчислення дефлятора ВВП враховуються зміни, які відбуваються в структурі кошика товарів і послуг у поточному періоді та відбивають зміни в структурі ВВП.

Індекси цін, які обчислюються на базі незмінного кошика товарів і послуг, називаються індексами Ласпейреса, а індекси цін, які спираються на змінний кошик, –індексами Пааше.

Індекс Ласпейреса і індекс споживчих цін, або індекс цін із базовим набором споживчого кошика, тобто фіксованим за базовим роком, має вигляд:

(2.14)

де Q⁰_i – кількість i-го товару чи послуги, спожитих в базовому періоді,

P^t_i, P⁰_i – ціна i-го товару чи послуги в базовому (0) і поточному (t) періодах.

Індекс Пааше і дефлятор ВВП, або індекс цін із набором споживчих товарів та послуг поточного періоду, має вигляд:

(2.15)

де Q^t_i – кількість i-го товару чи послуги, спожитих в поточному періоді.

Індекси Ласпейреса та Пааше при розрахунках дають похибки, оскільки не враховують динаміку структури споживання (в одному періоді порівняно з іншим). Індекс Фішера почасти усуває похибки індексів Ласпейреса і Пааше, усереднюючи їх значення:

(2.16)

де P_F – індекс Фішера; Р_L – індекс Ласпейреса; Р_P – індекс Пааше.

У формулі (2.15) у чисельнику – номінальний ВВП або ВВП в поточних (фактичних цінах поточного періоду, а у знаменнику – реальний ВВП поточного періоду або ВВП цього періоду в порівняних цінах. Це означає, що дефлятор ВВП визначається як співвідношення номінального і реального ВВП у поточному періоді, що підтверджує справедливість формули (2.12):

Р = Номінальний ВВП / Реальний ВВП = Yⁿ_t / Y_t (2.17)

Особливістю формули (2.17) є те, що номінальний ВВП обчислюється статистичним органом за трьома відомими методами на базі первинної інформації, яку цей орган отримує від економічних агентів. Що стосується реального ВВП, то він є похідним від номінального ВВП. Для його обчислення здійснюється перерахунок окремих компонентів номінального ВВП за допомогою відповідних індексів цін, що відображають зміни рівня цін на окремі товари і послуги у поточному періоді порівняно з базовим. Наприклад, обчислення реального ВВП за категоріями кінцевого використання здійснюється перерахунком номінальної величини кожного його компонента в реальну величину (кінцеве споживання, валове нагромадження, чистий експорт).

Перерахунок номінальних величин у реальні здійснюється у формі дефлювання або інфлювання. Так, якщо у поточному періоді споживчі ціни зросли порівняно з базовим періодом, внаслідок чого Р^с_t > 1,0, то перерахунок номінальної величини кінцевого споживання має форму дефлювання, що означає дефляційну зміну або цінове зменшення реальної величини кінцевого споживання порівняно з його номінальною величиною. І навпаки, якщо у поточному періоді споживчі ціни знизилися порівняно з базовим періодом, внаслідок чого Р^с_t < 1,0, то перерахунок номінальної величини кінцевого споживання має форму інфлювання, що означає інфляційну зміну або цінове збільшення реальної величини кінцевого споживання порівняно з його номінальною величиною. Аналогічно визначаються реальні величини валового нагромадження та чистого експорту з тією лише різницею, що для цього використовуються інші індекси цін. А вже реальний ВВП визначається як сума реальних величин кінцевого споживання, валового нагромадження та чистого експорту.

Припустімо, що за базовий взято попередній рік. Спираючись на цю умову і використовуючи інформацію про номінальний ВВП і дефлятор ВВП поточного року, можна обчислити такі важливі показники:

1) реальний ВВП:

Y_t = Yⁿ_t / P_t (2.18)

2) індекс зростання реального ВВП:

I^Y_t = Y_t / Y_t-1 (2.19)

3) приріст номінального ВВП, який відбувся лише за рахунок загального зростання цін, тобто завдяки інфляції:

ΔP_t = Yⁿ_t – Y_t (2.20)