
- •Макроекономіка
- •Тема 1. Макроекономіка як наука 4
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків 14
- •Тема 3. Товарний ринок 30
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Об’єкт та предмет макроекономіки
- •1.2. Методи макроекономічного аналізу. Макроекономічні моделі і величини
- •1.3. Модель кругових потоків
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •2.2. Показники результатів макроекономічної діяльності (макроекономічні показники продукту та доходу) та методи їх обчислення.
- •2.3. Номінальні та реальні макропоказники. Індекси цін.
- •2.1. Система національних рахунків як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва
- •2.2. Показники результатів макроекономічної діяльності (макроекономічні показники продукту та доходу) та методи їх обчислення
- •2.3. Номінальні та реальні макропоказники. Індекси цін
- •Тема 3. Товарний ринок
- •Суб’єкти, об’єкти і структура національного ринку
- •Механізм ринку товарів. Сукупний попит: сутність, структура, цінові і нецінові фактори динаміки
- •Сукупна пропозиція: сутність і фактори динаміки. Класичний і кейнсіанський підходи до аналізу сукупної пропозиції
- •Взаємозв’язок і взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний об’єм національного виробництва .
- •Тема 4. Ринок праці
- •4.1. Зайнятість і безробіття. Безробіття як макроекономічне явище.
- •4.2. Ринок праці: попит, пропозиція, рівноважна „ціна” праці.
- •4.3. Механізм функціонування ринку праці: класична і кейнсіанська моделі.
- •Зайнятість і безробіття. Безробіття як макроекономічне явище
- •4.2. Ринок праці: попит, пропозиція, рівноважна „ціна” праці
- •4.3. Механізм функціонування ринку праці: класична і кейнсіанська моделі
- •4.4. Втрати від безробіття. Закон а.Оукена
- •Тема 5. Грошовий ринок та інфляційний механізм
- •5.1. Грошовий ринок: попит та пропозиція грошей. Рівновага грошового ринку.
- •5.2. Інфляція як макроекономічне явище. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •5.1. Грошовий ринок: попит та пропозиція грошей. Рівновага грошового ринку
- •5.2. Інфляція як макроекономічне явище. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •5.3. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філіпса
- •Тема 6. Споживання домогосподарств
- •6.1. Доходи домогосподарств.
- •6.2. Функція споживання і заощадження.
- •6.1. Доходи домогосподарств
- •6.2. Функція споживання і заощадження
- •Тема 7. Приватні інвестиції
- •Роль інвестицій в економіці.
- •Інвестиційна функція.
- •Структура заощаджень та їх трансформація в інвестиції.
- •7.1. Роль інвестицій в економіці
- •7.2. Інвестиційна функція
- •7.3. Взаємозв’язок заощаджень і інвестицій: класичний і кейнсіанський підходи
- •7.4. Структура заощаджень та їх трансформація в інвестиції
- •Тема 8. Сукупні витрати і ввп
- •8.1. Сукупні витрати і рівноважний ввп.
- •8.2. Мультиплікатор витрат.
- •8.1. Сукупні витрати і рівноважний ввп
- •8.2. Мультиплікатор витрат
- •Тема 9. Держава як суб’єкт макроекономічного регулювання
- •Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку. Основні економічні функції держави.
- •Вплив держави на економічну рівновагу.
- •9.1. Обмеженість ринкового механізму і необхідність державного втручання в економіку. Основні економічні функції держави
- •9.2. Вплив держави на економічну рівновагу
- •9.3. Економічна політика держави і її основні напрямки. Стабілізаційна політика
- •Тема 10. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика держави
- •10.2. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •10.3. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •10.4. Проблеми реалізації фіскальної політики.
- •10.1. Дискреційна і не дискреційна фіскальна політика: мультиплікативний вплив на сукупний попит
- •10.2. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції
- •10.3. Фіскальна політика і державний бюджет
- •10.4. Проблеми реалізації фіскальної політики
- •Тема 11. Кредитно-грошова (монетарна) політика
- •11.1. Цілі та інструменти кредитно-грошової (монетарної) політики.
- •11.2. Різновиди та механізм кредитно-грошової політики.
- •11.4. Ефективність кредитно-грошової політики: переваги та недоліки.
- •11.1. Цілі та інструменти кредитно-грошової (монетарної) політики
- •11.2. Різновиди та механізм кредитно-грошової політики
- •11.3. Монетарна політика в моделі аd - аs
- •11.4. Ефективність кредитно-грошової політики: переваги та недоліки
- •Тема 12. Загальна макроекономічна рівновага національного ринку
- •Макроекономічна рівновага національного ринку.
- •Макроекономічна рівновага товарного ринку.
- •Макроекономічна рівновага ринку грошей.
- •12.1. Макроекономічна рівновага національного ринку
- •12.2. Макроекономічна рівновага товарного ринку
- •12.3. Макроекономічна рівновага ринку грошей
- •12.4. Взаємодія ринків: модель is – lm. Використання моделі is – lm для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової та кредитно-грошової політики
- •Список рекомендованої літератури
- •Глосарій
12.2. Макроекономічна рівновага товарного ринку
Товарний ринок являє собою систему економічних відносин між продавцями та покупцями з приводу руху товарів, послуг, які задовольняють попит споживачів та інвестиційний попит макроекономічних суб`єктів.
Рівновага на товарному ринку встановлюється, коли пропозиція заощаджень дорівнює інвестиційному попиту.
Пропозиція заощаджень (S) є функція від доходу (Y):
S = S (Y) (12.1)
Залежність між S та Y - пряма.
Інвестиційні попит (I) є функція від ринкової норми процента (r):
I = I (r) (12.2)
Залежність між інвестиційним попитом (I) та процентом (r) – зворотна.
Рівновага на товарному ринку визначається формулою:
S (Y) = I (r) (12.3)
Графічне зображення товарного ринку представлено на рисунку 12.1.
На рисунку 12.1 в квадранті I відзеркалено залежність доходу від ставки процента – Y (r). В квадранті II розміщено криву інвестиційного попиту. В квадранті III під кутом 45 проведено лінію I = S, яка показує , що величини інвестицій та заощаджень дорівнюють одна одній. В квадранті IV розміщено функцію заощаджень.
Рівноважна норма процента rE,, яка встановлюється на грошовому ринку, виступає відносно товарного ринку як зовнішній фактор. При такому рівні ставки процента підприємці здатні пред`явити інвестиційний попит в розмірі IE (квадрант II). Для того, щоб його повністю задовольнити, необхідна пропозиція заощаджень в розмірі SE (квадрант III), що можливо при відповідному рівні доходу YE (квадрант IV). Таким чином, ставці процента rE, однозначно відповідає доход YE , що віддзеркалює точка рівноваги Е (квадрант I). Як що повторити подібні роздуми для ставки процента rM, то одержимо точку рівноваги М (квадрант I), - для ставки процента rN – точку N і т.д. Таких точок рівноваги може бути доволі багато. Поєднавши їх, одержимо криву макроекономічної рівноваги товарного ринку, що називається кривою “інвестиції – заощадження” IS. Вона являє собою геометричне місце точок рівноваги інвестицій та заощаджень при будь-яких значеннях ставки процента і доходу. Зауважимо, що ця крива не перетинає лінії r = r0, тому що менше цього значення рівень ставки процента в економіці неможливий.
Крива IS має від`ємний нахил. Це пояснюється тим, що зростання ставки процента скорочує заплановані інвестиційні витрати. В наслідок цього падають інвестиційний
попит, сукупний попит та рівень сукупного доходу.
Крива IS може переміщуватись праворуч, якщо:
зростають державні витрати та скорочуються податки, що збільшує сукупний попит, сукупний доход, а згодом і інвестиційні витрати;
збільшуються очікувані або реальні доходи, що також призводить до підвищення сукупного попиту.
Крива IS може переміщуватись ліворуч, якщо зростають податки або скорочуються державні витрати.
Таким чином, крива IS встановлює рівноважні параметри інвестицій, заощаджень та доходу.
II
I(r)
IN IM IE |
I
rE E
rM M
rN N
r0
|
I
I = S
III
|
YE YM YN Y SE
SM
SN
S(Y)
IV
S |
Рисунок 12.1. Макроекономічна рівновага товарного ринку (крива IS).
Макроекономічна рівновага товарного ринку доволі нестійка, тому що в реальній дійсності пропозиція заощаджень може не відповідати інвестиційному попиту. Можливі три варіанти співвідношення заощаджень та інвестицій (графік 12.2).
I, S S
I O
I
S
M ВВП
Графік 12.2 Кількісні взаємозв`язки інвестицій (I), заощаджень (S) та обсягів національного виробництва (ВВП)
Нерівновага в бік пропозиції заощаджень, S I (заштрихований сектор праворуч від точки М на графіку 12.2 дає поштовх наступним взаємопов`язаним процесам:
Скорочення поточного попиту |
|
Зростання кількості нереалізованих товарів |
|
Спад виробництва, зростання безробіття |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Скорочення заощаджень |
|
Скорочення доходів населення |
Таким чином, надлишок заощаджень зникає до того, поки ВВП не досягне точки М, де S = I.
Нерівновага в бік інвестиційного попиту, I S (заштрихований сектор ліворуч від точки О на графіку 12.2). При цьому відбуваються наступні взаємопов`язані процеси:
Зростання поточного попиту |
|
Збільшення цін (інфляція) |
|
Розширення виробництва, зростання зайнятості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зростання заощаджень |
|
Підвищення доходів населення |
Таким чином, ВВП та заощадження зростають до точки М, де S = I.
Сукупні об`єми інвестицій та заощаджень збалансовані, I = S (точка О на графіку 12). В цьому випадку фірми не мають надлишків товарних запасів, на ринку спостерігається відсутність ажіотажного попиту, а тому особливо потужний стимул розширення виробництва також відсутній. Всі учасники ринку не змінюють своєї поведінки і саме таке положення є рівноважним.