1.Змінні та константи. Статичні та динамічні дані.

Константа - елемент даних, який під час виконання програми не змінює свого значення. Змінна - це елемент даних, який під час виконання програми може змін. своє значення, але у кожний момент часу він може приймати лише 1 значення. Змінні можуть бути: 1)статичні - при використанні статичної змінної резервування та звільнення клітинок пам’яті під змінну відбувається автоматично(без участі програміста); 2) Динамамічні - у цьому випадку процесом виділення та звільнення клітинок пам’яті керує програміст шляхом виклику відповідного програмного оператору системи. У програмах рекомендується використовувати статичні змінні. Якщо система має обмежену пам’ять або програма використовує дуже великий обсяг даних, то тоді розробник вимушений використовувати динамічні змінні.

.

2.Захист інформації від несанкціонованого використання.

Для збереження даних рекомендується через певний проміжок часу 2 тижні чи місяць робити резервні копії усіх важливих файлів. Резервні копії можуть бути записані:

1. у разі невеликого обсягу на компакт чи dvd диск

2. у разі великого обся гу даних на касети з магнітною лентою (стримери) або завантаження накопичувачів на флеш-пам'ять чи магнітний диск.

При створенні резервних копій рекомендується робити архівацію файлів.

Переваги архівації:

1. Зменшення обсягу даних за допомогою того, що фрагменти даних, що повторюються, зменшуються

2. При архівації файли можуть бути зашифровані і це заб. захист даних від санкціонованого викор. У більшості випадків у якості ключа для штфрації використов. пароль у вигляді символьної строки.

3. До прогр., які містять у архіві більшість вірусів не може причипитися

3.Трансляція програм. Компіляція та інтерпретація програм.

Трансляція програми — перетворення програми, представленої одному з мов програмування, у програмі іншою мовою й у певному сенсі, рівносильну першої. При трансляції виконується переклад програми, зрозумілою людині, мовою, зрозумілий комп'ютера. Виконується спеціальними програмними засобами (транслятором).Транслятори реалізуються як компіляторів чи інтерпретаторів. З погляду виконання роботи компілятор і інтерпретатор істотно різняться. Якщо мета трансляції – перетворення всього вихідного тексту на внутрішній мову комп'ютера (тобто. отримання якогось нового коду) і лише, така трансляція називається також компіляцією. Вихідний текст називається також вихідної програмою чи вихідним модулем, а результат компіляції – об'єктним кодом чи об'єктним модулем. Якщо ж трансляції піддаються окремі оператори вихідних текстів і навіть отримані коди відразу виконуються, така трансляція називається інтерпретацією. Оскільки трансляція виконується спеціальними програмними засобами (>трансляторами), останні звуться компілятора чи інтерпретатора, відповідно.

Мета трансляції — перетворити текст з однієї мови в інший, який зрозумілий адресата тексту. Що стосуєтьсяпрограмм-трансляторов, адресатом є технічний механізм (процесор) чипрограмма-интерпретатор.

Види трансляторів

· >Адресний. Функціональне пристрій, перетворююче віртуальний адресу на реальний адресу

· >Диалоговий. Забезпечує використання мови програмування як поділу часу.

· >Многопроходной.Формирует об'єктний модуль протягом кількох переглядів вихідної програми.

· Зворотний. І це, щодетранслятор (>декомпилятор,дизассемблер).

· >Однопроходной.Формирует об'єктний модуль за послідовний перегляд вихідної програми.

· >Оптимизирующий.Виполняет оптимізацію коду у створюваному об'єктному модулі.

· >Синтаксически-ориентированний (>синтаксически-управляемий). Отримує на вхід опис синтаксису і семантики мови та текст на описаному мові, що й транслюється відповідно до заданим описом.

· Тестовий. Набір макрокоманд мовиассемблера, дозволяють ставити різніотладочние процедури програми, складених мовоюассемблера

>Компиляция — перетворенняпрограммой-компилятором вихідного тексту програми, написаного мові високого рівня машинний мову, у мову, близька до машинному, чи об'єктний модуль. Результатом компіляції є об'єктний файл з необхідними зовнішніми посиланнями длякомпоновщика.

>Компилятор читає всю програму повністю, робить її переклад і це створює кінцевий варіант програми на машинному мові, і потім і виконується.

Види компіляції

· Пакетна. Компиляция кількох вихідних модулів щодо одного пункті завдання.

· Построчная. І це, як і інтерпретація.

· Умовна. Компиляция, коли він трансльований текст залежить та умовами, заданих в вихідної програмі. Так було в залежність від значення деякою константи, можна включати чи вимикати трансляцію частини тексту програми.

Інтерпретація — процес безпосередньогопокомандного виконання програми без попередньої компіляції, «на льоту»; здебільшого інтерпретація набагато повільніше роботи вжескомпилированной програми, але з вимагає витрат за компіляцію, у разі невеликих програм може підвищувати загальну продуктивність.

Типи інтерпретаторів

Простий інтерпретатор аналізує і відразу виконує (власне інтерпретація) програмупокомандно (чи через підрядник), у міру надходження її вихідного коду на вхід інтерпретатора. Його гідність - миттєва реакція. Недолік — такий інтерпретатор виявляє помилки у тексті програми лише за спробі виконання команди (чи рядки) з помилкою.

>Інтерпретатор компіляющого типу — це система з компілятора,переводящего вихідний код програми в проміжне уявлення, наприклад, вбайт-код чиp-код, та власне інтерпретатора, який виконує отриманий проміжний код (так звана віртуальна машина). Його гідність – більше швидкодія виконання програм (рахунок винесення аналізу вихідного коду в окремий, разовий прохід, і мінімізації цього аналізу, у інтерпретаторі). Недоліки — більше вимогу до ресурсів і висунув вимогу на коректність вихідного коду.

Алгоритм роботи простого інтерпретатора

1. прочитати інструкцію;

2. проаналізувати інструкцію і побачити відповідні дії;

3. виконати відповідні дії;

4. а то й досягнуто умова завершення програми, прочитати таку інструкцію перейти до пункту 2.

Білет 14

1) Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) - це метод програмування, заснований на поданні програми у вигляді сукупності взаємодіючих об'єктів, кожен з яких є екземпляром певного класу, а класи є членами певної ієрархії наслідування. Сьогодні багато мов програмування (зокрема, Java, C#, C++, Python,PHP, Ruby та Objective-C, ActionScript 3) підтримують ООП.

Об’єктно-орієнтоване програмування.

Поліморфізм полягає у тому, що при наслідуванні можна одну реалізацію метода замінити на іншу, тобто один і той же метод у процесі наслідування може мати багато реалізацій. Такі методи називають віртуальними. Для того, щоб зв’язати віртуальний метод з його реалізацією, використовується спеціальний метод – конструктор, а для того, щоб розірвати зв’язок віртуального метода і його реалізації, використовується інший спеціальний метод – деструктор.

Крім цих операцій, конструктори використовуються для ініціалізації полів при створенні класу, а деструктори – для звільнення пам’яті у момент знищення класу. У системах з автоматичним знищенням змінних, функції конструктора можуть виконуватися автоматично: знищення класів та розрив зв’язку, віртуальний метод та його реалізація відбуваються автоматично і не треба робити виклик спеціальних методів.