- •5. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.
- •6. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •7.Функціональні стилі української літературної мови.
- •8. Офіційно діловий тиль: основні риси, різновиди, функції, форми реалізації.
- •9. Науковий стиль: основні риси, різновиди
- •Особливості наукового стилю
- •Підстилі та жанри наукового стилю мовлення
- •10. Мовні засоби наукового стилю
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилю
- •12. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •13. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •14. Культура професійної мови управлінця-менеджера, юриста
- •15. Усна і писемна ділова мова. Її специфіка
- •16. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Вимоги до укладання тексту.
- •21. Невербальні компоненти спілкування
- •22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації
- •23. Співбесіда з роботодавцем
- •24. Етикет телефонної розмови
- •25. Ділова бесіда. Стратегія підготовки до ділової бесіди
- •26. Збори як форма прийняття коллективного рішення.
- •27. Нарада як форма прийняття колективного рішення.
- •1. За метою й завданням:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.5. Відповіді на запитання
- •28. Діловий документ як засіб писемної професійної комунікації. Вимоги до документа
- •29. Види документів за способом викладу інформації.
- •30. Особливості мови документа
- •31. Класифікація документів
- •32. Національні стандарти України. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
- •33. Оформлення сторінки документа
- •34 Документи з кадрово-контрактних питань. Резюме
- •35. Документи з кадрово-контрактних питань.Рекомендаційний лист
- •40. Довідково-інформаційні документи. Довідка.
- •41. Довідково-інформаційні документи. Протокол. Витяг із протоколу.
- •43.Довідково-інформаційні документи. Оголошення. Повідомлення про захід
- •44. Етикет службового листування. Стиль ділових листів
- •45. Етикет службового листування. Класифікація листів
- •46. Етикет ділового листування. Реквізити листа та їх оформлення
- •47. Етикет службового листування. Форми звертання. Кличний відмінок
- •48. Відмінювання та правопис українських прізвищ, форм по батькові, їх відмінювання
- •49.Комунікативні ознаки культури мови: точність
- •50. Комунікативні ознаки культури мови: чистота
- •51 Комунікативні ознаки культури мови: правельність
- •52 Комунікативні ознаки культури мови: Логічність. Причини помилок у логіці викладу
- •53.Історичне становлення укр. Термінології .
- •1. Період стихійного нагромадження термінологічної лексики (іх – перша половина хіх ст.).
- •2. Період другої половини хіх ст. – початку хх ст. Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка
- •4. Період діяльності Інституту української наукової мови
- •5. Період функціонування української термінології 1932–1990 років
- •6. Сучасний період розвитку української термінології (90-ті роки хх ст. – початок ххі ст.)
- •54. Терміни, характерні ознаки термінів.
- •55. Вимоги до терміна в документах
- •56.Іншомовні слова в документах
- •57. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •59. Номенклатурні назви в документах
- •61. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •62. Анотування і реферування наукових текстів
- •63. Суть і види перекладу
- •1. За формою переклад переділяють на усний і письмовий.
- •3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:
- •64. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
35. Документи з кадрово-контрактних питань.Рекомендаційний лист
Рекомендаційний лист - це документ, який подають у ситуації клопотання про посаду, влаштування на нову відповідальну роботу, подання на здобуття стипендії, гранту тощо. Особа-претендент бажає заручитися поважною рекомендацією, коли влаштовується на роботу (навчання) чи подає клопотання про матеріальне заохочення.
За рекомендаційним листом можна звертатися до особи, яка добре знає претендента, його професійні та моральні якості, наукові здобутки, коло зацікавлень тощо, а також має авторитет та визнання у своїй галузі. Той, хто рекомендує, несе відповідальність за рекомендовану особу. Справа честі - подати об'єктивну та правдиву інформацію. Якщо рекомендацію просить особа малознайома чи ненадійна, то навряд чи варто ставити свій підпис на рекомендаційному листі. Рекомендації можуть бути й негативними, якщо автор вважає, що претендент не відповідає посаді, про яку клопочеться. У такий спосіб вдасться попередити можливі ускладнення чи непорозуміння. В рекомендаційному листі можна зазначити про вади претендента, які могли б йому зашкодити на шляху до успіху, напр.: Кириленко А.П. принципова, уважна до клієнтів, має великий досвід роботи у цій сфері, але досягти найвищих результатів їй часом заважає зайва запальність та нестриманість, або На жаль, я не можу взяти на себе відповідальності високо оцінити професійні якості А.П. Кириленка, або Ковалюк В.І. не зможе виконувати покладених на нього обов 'язків тощо.
Рекомендаційні листи обов'язково містять відомості:
o як довго, звідки ви знаєте претендента;
o як оцінюєте його професійний рівень;
o з якими його працями чи досягненнями ознайомлені; ® як оцінюєте моральні якості претендента;
® висновки щодо відповідності претендента посаді, про яку клопочеться.
Зразок рекомендаційного листа: Шановні колеги,
дозвольте представити Вам випускницю економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Петришин Марію Іванівну.
Петришин М.І. успішно захистила магістерську роботу на тему "Ринкова трансформація України", має глибокі знання проблем ринкових відносин, володіє практичними навичками організації та розвитку малого бізнесу в умовах ринку. Як керівник її магістерської роботи хочу вказати на вміння бачити проблему і знаходити ефективні шляхи ЇЇ розв'язання. Відзначається самостійністю мислення, аналітичним розумом, наполеглива та цілеспрямована.
Знаю Петришин МЛ. як переможця конкурсу студентських наукових робіт. Вона неодноразово виступала на студентських наукових конференціях та засіданнях наукового гуртка. За наявності відповідних умов праці може досягти значних успіхів і забезпечити Вашій фірмі істотну користь.
Гадаю, що прийнявши Петришин М.І. на посаду завідувача відділу статистики, Ви зробите вдалий вибір.
20.06.05 Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Львівського національного
університету імені Івана Франка (Підпис) К.П. Біланюк
Деколи для полегшення роботи і охоплення всіх рис претендента на дотації, стипендії, премії, гранти тощо додають формуляри рекомендацій. Той, хто рекомендує, має лише заповнити відповідні пункти, напр.:
1. Коротко з'ясуйте, відколи ви знаєте претендента і наскільки ознайомлені з його роботою.
Якщо претендент студент чи аспірант, заповніть, будь ласка, пункти 2-7.
2. Загальна підготовка.
3. Оригінальність.
4. Розсудливість.
5. Старанність, працьовитість.
6. Вміння усно і письмово висловлювати думки.
7. Загальні зауваження.
36. Характеристика - це документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника, оцінено його ділові та моральні якості. її складають на вимогу особи або письмовий запит іншої установи.
Реквізити:
1. Назва виду документа.
2. Текст складається з 3 структурних частин:
1) Анкетні відомості особи, якій видається характеристика (прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку без прийменника на, посада, вчений ступінь і наукове звання, рік народження, освіта).
2) Власне текст, який містить оцінку трудової діяльності працівника (з якого часу працює в цій установі, на якій посаді), ставлення до службових обов'язків та трудової дисципліни (вказують найбільш значущі досягнення, рівень професійної компетентності), моральних якостей (риси характеру, ставлення до інших членів колективу).
3) Висновок; призначення характеристики (за потреби).
3. Дата.
4. Підпис.
5. Печатка.
Характеристику оформлюють на стандартному аркуші паперу формату А4 у двох примірниках: перший видають особі, а другий підшивають до особової справи.
37. Автобіографія - це документ з незначним рівнем стандартизації, у якому особа повідомляє основні факти своєї біографії, є обов'язковою складовою особової справи працівника.
Реквізити:
1. Назва виду документа (Автобіографія пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхній берег).
2. Текст, у якому зазначають:
прізвище, Ім'я, по батькові (Я, Мерзлий Дмитро Миколайович, народився...);
дата і місце народження (11 листопада 1994року в м. Києві);
відомості про освіту (повне найменування усіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися, назви отриманих спеціальностей, як зазначено в дипломі);
відомості про трудову діяльність (стисло, у хронологічній послідовності назви місць роботи і посади);
відомості про громадську роботу;
стислі відомості про склад сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, посада, місце роботи (навчання); неодружені вказують відомості про батьків, сестер, братів, які не мають своєї сім'ї; одружені повідомляють про членів власної родини -чоловік / дружина, діти).
3. Дата (оформлюють ліворуч, без абзацного відступу під текстом: 17 серпня 2010року або 07.09.2010).
4. Підпис (без розшифрування - праворуч під текстом).
Залежно від особливостей фаху, умов написання автобіографії зауважують й інші відомості, зокрема, науковці зазвичай вказують час здобуття вченого звання, наукового ступеня, кількість наукових праць, розробок тощо.
Під час викладу інформації у хронологічній послідовності бажано надавати перевагу числівниково-іменниковим конструкціям без прийменника:
_2010 року, а не у 2010 році._
Кожне нове повідомлення варто писати з абзацу, дотримуючись таких вимог: вичерпність відомостей, лаконізм викладу.
Автобіографія - це один з небагатьох документів, текст якої викладають від першої особи, проте у тексті на особу автора вказують особові закінчення дієслів-присудків: вступив, закінчила, здобула, звільнився, а займенник я не вживають.
Автобіографія має дві форми:
o автобіографія-розповідь - з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей.
o автобіографія-документ-з точним поданням фактів.
38. Заява - це письмове прохання, оформлене за певним взірцем, яке подають на ім'я офіційної особи або до установи чи організації з метою реалізації прав або захисту інтересів.
Заяву пишуть власноручно в одному примірнику.
За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні й зовнішні, за походженням - особисті й службові, за складністю - прості й складні (умотивовані).
Склад і оформлення реквізитів заяви:
1. Адресат. Відомості про адресата подають праворуч на відстані 92 мм, вказуючи назву організації або посадовця, кому адресовано заяву, в давальному відмінку.
2. Адресант. Відомості про заявника розміщують під реквізитом адресат, у зовнішній заяві - прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку, домашня адреса; у внутрішній заяві - посада, прізвище, ім'я, по батькові у родовому відмінку без прийменника від).
3. Назву виду документа пишуть з великої літери посередині рядка, крапку не ставлять.
4. Текст розпочинають з абзацу, дотримуючись у викладі такої структури: прохання (прошу надати, прошу зарахувати, прошу перевести, прошу звільнити тощо) і обґрунтування прохання (у зв'язку з, оскільки, за, для, через тощо).
5. Додаток подають у складній заяві, оформлюють кількома способами: а) після тексту заяви з великої літери пишуть До заяви додаю і подають повні назви документів у формі знахідного відмінка; б) після тексту пишуть До заяви додаються такі документи або Додаток і вказують назви документів у формі називного відмінка.
7. Підпис заявника без розшифрування - праворуч.
Заяви з кадрових питань
Влаштовуючись на роботу, особа подає заяву, у якій викладає прохання прийняти її на певну посаду до певного структурного підрозділу підприємства. Заява, адресована керівникові підприємства, після ЇЇ розгляду разом з іншими необхідними документами слугує підставою для видання наказу про зарахування особи на роботу. Заяву про переведення на іншу посаду оформлюють на трафаретному бланку або на чистому аркуші паперу, у відомостях про себе заявник зазначає обійману ним посаду, прізвище та ініціали. У заяві про надання чергової відпустки обов'язково вказують дату початку відпустки. Заява про надання відпусти без збереження заробітної плати або навчальної відпустки має бути вмотивованою, рішення щодо такої заяви приймає керівник і наносить резолюцію, яка є підставою для формування наказу. Заява про звільнення з обійманої посади за складом реквізитів подібна до заяви про переведення на іншу посаду.
39. Під загальним терміном службові записки найчастіше розуміють такі різновиди довідково-інформаційних документів: доповідна записка, пояснювальна записка, рапорт.
Реквізити службових записок:
1. Адресат {Керівникові проекту "Україна дітям" Висоцько-муА. В.; Ректорові Націонаїьиого економічного університету імені Вадима Гетьмана).
2. Адресант {кафедра історії та культури української мови; доцента кафедри філософії Козачука С. В.)
3. Назва виду документа (Доповідна записка; Пояснювальна записка; Рапорт).
4. Заголовок (про відрядження, про запровадження державного іспиту з української мови (за професійним спрямуванням), про порушення трудової дисципліни).
5. Текст.
6. Дата.
7. Підпис.
Доповідна записка - це документ на ім'я керівника установи, у якому повідомляють про певний факт, подію, подають звіт про виконання службових доручень або взятих на себе зобов'язань.
За змістом доповідні записки поділяють на інформаційні, звітні, ініціативні, за походженням - внутрішні, зовнішні.
Зміст доповідної записки повинен бути точним і лаконічним, для зручності поділятися на частини. Текст доповідної записки має дві частини - описову (констатаційну), в якій висвітлюється ситуація, що склалася; у другій частині сформульовані висновки і пропозиції або прохання, способи їх виконання.
Якщо доповідна записка надсилається з установи або структурного підрозділу, то підписується керівником, укладається на бланку і має, окрім зазначених реквізитів, вихідний реєстраційний номер.
