- •5. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.
- •6. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •7.Функціональні стилі української літературної мови.
- •8. Офіційно діловий тиль: основні риси, різновиди, функції, форми реалізації.
- •9. Науковий стиль: основні риси, різновиди
- •Особливості наукового стилю
- •Підстилі та жанри наукового стилю мовлення
- •10. Мовні засоби наукового стилю
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилю
- •12. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •13. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •14. Культура професійної мови управлінця-менеджера, юриста
- •15. Усна і писемна ділова мова. Її специфіка
- •16. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Вимоги до укладання тексту.
- •21. Невербальні компоненти спілкування
- •22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації
- •23. Співбесіда з роботодавцем
- •24. Етикет телефонної розмови
- •25. Ділова бесіда. Стратегія підготовки до ділової бесіди
- •26. Збори як форма прийняття коллективного рішення.
- •27. Нарада як форма прийняття колективного рішення.
- •1. За метою й завданням:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.5. Відповіді на запитання
- •28. Діловий документ як засіб писемної професійної комунікації. Вимоги до документа
- •29. Види документів за способом викладу інформації.
- •30. Особливості мови документа
- •31. Класифікація документів
- •32. Національні стандарти України. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
- •33. Оформлення сторінки документа
- •34 Документи з кадрово-контрактних питань. Резюме
- •35. Документи з кадрово-контрактних питань.Рекомендаційний лист
- •40. Довідково-інформаційні документи. Довідка.
- •41. Довідково-інформаційні документи. Протокол. Витяг із протоколу.
- •43.Довідково-інформаційні документи. Оголошення. Повідомлення про захід
- •44. Етикет службового листування. Стиль ділових листів
- •45. Етикет службового листування. Класифікація листів
- •46. Етикет ділового листування. Реквізити листа та їх оформлення
- •47. Етикет службового листування. Форми звертання. Кличний відмінок
- •48. Відмінювання та правопис українських прізвищ, форм по батькові, їх відмінювання
- •49.Комунікативні ознаки культури мови: точність
- •50. Комунікативні ознаки культури мови: чистота
- •51 Комунікативні ознаки культури мови: правельність
- •52 Комунікативні ознаки культури мови: Логічність. Причини помилок у логіці викладу
- •53.Історичне становлення укр. Термінології .
- •1. Період стихійного нагромадження термінологічної лексики (іх – перша половина хіх ст.).
- •2. Період другої половини хіх ст. – початку хх ст. Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка
- •4. Період діяльності Інституту української наукової мови
- •5. Період функціонування української термінології 1932–1990 років
- •6. Сучасний період розвитку української термінології (90-ті роки хх ст. – початок ххі ст.)
- •54. Терміни, характерні ознаки термінів.
- •55. Вимоги до терміна в документах
- •56.Іншомовні слова в документах
- •57. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •59. Номенклатурні назви в документах
- •61. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •62. Анотування і реферування наукових текстів
- •63. Суть і види перекладу
- •1. За формою переклад переділяють на усний і письмовий.
- •3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:
- •64. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
26. Збори як форма прийняття коллективного рішення.
Поширеною формою колективного обговорення ділових проблем є збори - зустріч, зібрання членів якої-небудь організації, що проводяться з метою спільного обміну думками з певного питання, яке хвилює громадськість. На обговорення збираються члени будь-якого колективу, яких єднає якийсь інтерес (збори акціонерів, партійні збори, збори громадян для висунення кандидата в депутати та ін.).
За складом учасників збори поділяються на:відкриті - зібрання членів якої-небудь організації із запрошенням сторонніх осіб; закриті-зібрання членів якого-небудь колективу чи організації без сторонніх осіб. Виділяють окремо ще урочисті збори - зібрання з нагоди відзначення певних урочистостей чи історичних дат.
Збори готуються заздалегідь, і що ретельніше, то кращим буде їх результат.
Збори складаються з таких етапів:
1. Підготовка зборів: зазвичай займається робоча група, члени якої зацікавлені в результаті.
2. Висвітлення проблеми та її обґрунтування. Керує зборами голова або президія, яку обирають учасники. Доповідає авторитетна особа, яка добре володіє предметом обговорення і вміє кваліфіковано його викласти.
Пам'ятаючи про регламент, доцільно розподілити час для виступу з доповіддю. Фахівці рекомендують близько 10-12% загального часу, відведеного для доповіді, присвятити вступові, 4-5 % - висновкам, а решту - основній частині.
3. Обговорення проблеми. Після основного виступу з доповіддю за темою, винесеною на розгляд, починається її обговорення. Ефективнішими будуть ті виступи, до яких учасники зборів готувалися заздалегідь. Виступ краще присвятити одній темі і дібрати вагомі аргументи на захист своєї позиції та підготувати відповідні пропозиції. Обговорення припиняється тоді, коли на запитання: Чи є ще пропозиції з обговорюваної проблеми? - відповіді немає. Тоді внесені пропозиції систематизують, готують проект рішення, який пропонують на розгляд учасниками зборів, доповнюють іншими пропозиціями.
4. Ухвалення рішення. Рішення складається з двох частин: констатування (виклад ситуації) та ухвалення (оцінка проблеми, завдання, що треба зробити, кому і коли, а також визначення особи, на яку покладається контроль за виконанням рішення).
Збори будуть ефективними, а ця форма колективного обговорення проблем популярною, якщо через деякий час учасникам буде доведено інформацію про виконання прийнятого рішення.
27. Нарада як форма прийняття колективного рішення.
Нарада - спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя, форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників, дієва форма залучення членів трудового колективу до розв'язання завдань.
Оптимальна кількість учасників наради - 10-12 осіб. Нарада матиме позитивний результат лише тоді, коли її учасники за рівнем професійних знань і практичного досвіду відповідатимуть рівню винесеної на обговорення проблеми, крім того, сама проблема має бути значущою для всіх присутніх. Нараду проводить голова, який повинен мати не тільки організаторський хист, а й уміти стежити за перебігом дискусії, обмірковувати й добирати слушні запитання, систематизовувати різні погляди, вчасно робити висновки.
Класифікація ділових нарад
