- •5. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.
- •6. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •7.Функціональні стилі української літературної мови.
- •8. Офіційно діловий тиль: основні риси, різновиди, функції, форми реалізації.
- •9. Науковий стиль: основні риси, різновиди
- •Особливості наукового стилю
- •Підстилі та жанри наукового стилю мовлення
- •10. Мовні засоби наукового стилю
- •11. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилю
- •12. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •13. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •14. Культура професійної мови управлінця-менеджера, юриста
- •15. Усна і писемна ділова мова. Її специфіка
- •16. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності. Вимоги до укладання тексту.
- •21. Невербальні компоненти спілкування
- •22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації
- •23. Співбесіда з роботодавцем
- •24. Етикет телефонної розмови
- •25. Ділова бесіда. Стратегія підготовки до ділової бесіди
- •26. Збори як форма прийняття коллективного рішення.
- •27. Нарада як форма прийняття колективного рішення.
- •1. За метою й завданням:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За технікою проведення:
- •2.1. Відкриття наради
- •2.2. Виголошення доповіді
- •2.5. Відповіді на запитання
- •28. Діловий документ як засіб писемної професійної комунікації. Вимоги до документа
- •29. Види документів за способом викладу інформації.
- •30. Особливості мови документа
- •31. Класифікація документів
- •32. Національні стандарти України. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.
- •33. Оформлення сторінки документа
- •34 Документи з кадрово-контрактних питань. Резюме
- •35. Документи з кадрово-контрактних питань.Рекомендаційний лист
- •40. Довідково-інформаційні документи. Довідка.
- •41. Довідково-інформаційні документи. Протокол. Витяг із протоколу.
- •43.Довідково-інформаційні документи. Оголошення. Повідомлення про захід
- •44. Етикет службового листування. Стиль ділових листів
- •45. Етикет службового листування. Класифікація листів
- •46. Етикет ділового листування. Реквізити листа та їх оформлення
- •47. Етикет службового листування. Форми звертання. Кличний відмінок
- •48. Відмінювання та правопис українських прізвищ, форм по батькові, їх відмінювання
- •49.Комунікативні ознаки культури мови: точність
- •50. Комунікативні ознаки культури мови: чистота
- •51 Комунікативні ознаки культури мови: правельність
- •52 Комунікативні ознаки культури мови: Логічність. Причини помилок у логіці викладу
- •53.Історичне становлення укр. Термінології .
- •1. Період стихійного нагромадження термінологічної лексики (іх – перша половина хіх ст.).
- •2. Період другої половини хіх ст. – початку хх ст. Діяльність Наукового товариства імені Тараса Шевченка
- •4. Період діяльності Інституту української наукової мови
- •5. Період функціонування української термінології 1932–1990 років
- •6. Сучасний період розвитку української термінології (90-ті роки хх ст. – початок ххі ст.)
- •54. Терміни, характерні ознаки термінів.
- •55. Вимоги до терміна в документах
- •56.Іншомовні слова в документах
- •57. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •59. Номенклатурні назви в документах
- •61. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •62. Анотування і реферування наукових текстів
- •63. Суть і види перекладу
- •1. За формою переклад переділяють на усний і письмовий.
- •3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:
- •64. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
25. Ділова бесіда. Стратегія підготовки до ділової бесіди
Найпоширенішою формою спілкування є бесіда. Бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо. Бесіда сприяє також активізації зусиль партнерів для забезпечення співробітництва та впливу одне на одного.
Орієнтовно можна назвати такі функції бесіди: обмін інформацією; формування перспективних заходів і процесів; контроль і координація вже розпочатих дій; взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань; підтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав; пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей; стимулювання людської думки в новому напрямку; розв'язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації, та ін.
Кожна бесіда — це новий акт. Тому не існує загальних рецептів, які б забезпечували високу ефективність бесіди в усіх випадках. Водночас склалися певні моральні та психологічні вимоги до організації бесіди. Існують загальні положення, принципи, застосування яких сприяє досягненню успіху бесіди.
Правила підготовки до бесіди:
• обрати найбільш вдалі момент і місце для проведення бесіди і лише після цього домовлятися про зустріч;
• з'ясувати все про співрозмовника, зокрема його ставлення до ініціатора бесіди та рівень моральної культури;
• зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови;
• створити відповідну атмосферу довіри, щоб схилити до себе співрозмовника;
• визначити мету, стратегію та тактику проведення бесіди, скласти детальний план розмови, виділити базові слова, ключові речення;
• уявити собі позицію співрозмовника з цього питання та хід бесіди, передбачити нюанси, які можуть вплинути на її перебіг і результат.
Починаючи спілкування бажано встановити контакт. Контакт — це дотик, поєднання. Психологічний контакт — це духовний зв'язок між людьми, який забезпечує можливість взаєморозуміння і взаємовпливу.
Контакт буває емоційним та інтелектуальним, епізодичним і постійним, усвідомленим і неусвідомленим, поверховим і глибинно-особистісним, вербальним і невербальним, ефективним і неефективним тощо.
Після встановлення контакту на рівні очей та дистанції доцільно "приєднатися" до співрозмовника. Можна зайняти позу, схожу на його позу, використовувати найчастіше вживані ним слова, посміхатися до нього, якщо він це робить, і т. ін.
Із самого початку бесіди треба зробити все, щоб одразу не протиставити себе співбесіднику. Доцільно спочатку поговорити про те, що об'єднує співрозмовників, про спільні інтереси. Можна також сказати партнерові щось приємне, цікаве про нього. Це сприятиме створенню доброзичливої атмосфери для подальшого спілкування. Тому не завадить продумати три перші фрази, кілька запитань, на які співбесідник відповість "так". Якщо на початку бесіди відчувається хвилювання в голосі, бажано говорити тихіше, повільніше. Окрім цих порад, можна також використати ще й такі:
• уникати вступів на зразок "Якщо у вас є час вислухати мене", "Вибачте, що я заважаю Вам", "Давайте швиденько розберемося";
• не примушувати співрозмовника одразу захищатися;
• спочатку доцільно поговорити про співбесідника, потім — про тему розмови і лише потім — про себе;
• тон бесіди має бути привітним, доброзичливим. Це допоможе співрозмовникові повірити у вашу щиру зацікавленість його проблемами;
• співбесідник може бути добре проінформований щодо теми розмови, тому краще висловити свої сподівання на це або запитати його.
