Розділ 3. Країна у світовому господарстві
3.1 Структура зовнішньої торгівлі
Венесуела – повноправний учасник світового торгового процесу. Країна є дуже важливим постачальником природних ресурсів на світовий ринок. Величезну роль у житті Венесуели відіграє зовнішня торгівля. Експорт країни за вартістю досягає 1/3, а імпорт - 1/6 валового національного продукту. Структура експорту на початку 2000-х років Венесуела займала третє місце серед провідних виробників Латинської Америки і таке ж саме місце серед країн - експортерів сирої нафти. У вартості венесуельського експорту понад 90% складають нафта та нафтопродукти, 4% - залізна руда, решта - кава і какао, золото, азбест, цукор, банани, овочі, рис, шкури, худобу, лісові продукти. В імпорті переважають різне устаткування, машини, механізми, засоби та запчастини до них, різна сировина і матеріали, в тому числі металеві конструкції, труби для газу, нафтопроводів, а також різні споживчі промислові товари і продовольство. Значна частина експортованої нафти направляється в США. На голландські острови Аруба і Кюрасао з Венесуели ввозиться тільки сира нафта, яка після переробки на розташованих там заводах американських і англійських компаній реекспортується в США, Англію, Німеччину, Японію та інші країни.
Структура зовнішньої торговлі країни та її основні ділові партнери зображено у таблиці 3.1
Таблиця 3.1
Зовнішня торгівля країни в 2011 році
|
Од. зм. |
Експорт |
Імпорт |
Торгівля |
млн $ |
93000 |
|
Товарна структура |
´ |
100% |
100% |
Продовольство |
% |
0,1 |
16,4 |
Рудій й метали |
% |
0,9 |
6,2 |
Паливо й енергія |
% |
95,9 |
6,2 |
Хімічні продукти |
% |
0,9 |
4,7 |
Машини й устаткування |
% |
0,7 |
0,4 |
Споживчі товари |
% |
0,5 |
24 |
Інші |
% |
1 |
42,1 |
Географічна структура |
´ |
´ |
´ |
США |
% |
39.9 |
28.8 |
Китай |
% |
10.5 |
15.2 |
Бразилія |
% |
6 |
10.7 |
Джерело: http://www.indexmundi.com. Розрахунки автора.
З початку 1950-х до середини 1970-х років сільськогосподарське виробництво значно зросло. В інтервалі з 1971 р. по 1985 р. виробництво продуктів харчування майже подвоїлася, хоча частка сільськогосподарських робітників скоротилася з однієї третини до однієї п'ятої загальної кількості зайнятих у господарстві Венесуели. Це дозволило скоротити імпорт до 7% необхідного обсягу харчових продуктів. Пізніше зростання сільськогосподарського виробництва сповільнився, склавши 24% за 12 років з 1985 по 1997 рр.., Тоді як чисельність населення продовжувала швидко збільшуватися. В результаті кількість продуктів на душу населення впало на 14%, і в 1997 р. Венесуела була змушена ввозити майже третину необхідного продовольства. Ця тенденція продовжується і на сьогоднішній день, в останні роки імпорт продовольства зростає, так як сільське господарство залишається найбільш відсталою галуззю економіки і не може задовольнити потреб країни в сільськогосподарській продукції. В імпорті переважають різне устаткування, машини, механізми, транспортні засоби та запчастини до них, різна сировина і матеріали, в тому числі металеві конструкції, труби для газо- і нафтопроводів. На частку США припадає більша частина вартості імпорту Венесуели - близько 3 млрд. дол. на рік.
Джерело: http://www.indexmundi.com/g/g.aspx?v=89&c=ve&l=en. Розрахунки автора
Рис. 3.2. Доля імпорта товарів Венесуели за 2011р.
Важливе значення має не тільки структура експорту та імпорту, але і їх динаміка. Графік показників експорту, імпорту за останні 11 років представлено на рис. 3.3
Джерело: http://www.indexmundi.com/g/g.aspx?v=89&c=ve&l=en. Розрахунки автора
Рис. 3.3. Імпорт та експорт товарів Венесуели за останні роки.
Позитивне сальдо торгового балансу Венесуели (тобто перевищення доходів від експорту над витратами на імпорт) в 2011 році склало 8,5 млрд. доларів, або ж 2,69% від ВВП, що є відмінним показником, який демонструє ефективність економіки Венесуели в умовах конкуренції з економічно більш потужними країнами Латинської Америки і США.