- •4. Теорія вищих потреб МакКлеланда
- •5. Особливості мотиваційного процесу відповідно до теорії Врума
- •2. Змістовні теорії мотивації
- •1. Теорія ієрархії потреб а. Маслоу.
- •2. Теорія Девіда МакКлеланда
- •3. Теорія двох факторів Фредеріка Герцберга
- •3. Процесні теорії мотивації
- •1. Теорія очікувань в. Врума.
- •2.Теорія справедливості (с.Адамса)
- •3. Модель Портера – Лоулера.
- •6. Мотивація за пірамідою потреб Маслоу
- •7. Комплексна теорія мотивації Портера-Лоулера
- •8. Сутність двох факторної моделі мотивації Герцберга
- •9. Комунікації в управлінні
- •1)Формальные:
- •2)Неформальные
- •10. Організаційні комунікації
- •11. Міжособистісні комунікації
- •12. Природа рішень та їх класифікація
- •13. Технологія прийняття рішень в організації
- •14. Моделі прийняття рішень
- •Теорія життєвого циклу п. Херсі і к. Бланшара.
- •2.3.Хаар-ки эф-го контроля:
2. Теорія Девіда МакКлеланда
МакКлелланд запропонував інший принцип класифікації потреб. Зокрема, він виділив наступні 3 основних види потреб: в успіху (досягненнях), тобто потреба в усвідомленні особистих досягнень, а не в винагородженні таких досягнень. Люди з такою потребою намагаються виконати свою роботу краще чи більш ефективно, ніж це було зроблено раніш; у владі, тобто потреба впливати на поведінку інших людей і бути сильним і впливовим, “мати вагу”; приналежності, тобто потреба в дружніх, щільних (тісних) міжособових відносинах з оточуючими.
Висновок:
1.Люди з високою потребою в успіху досягають гарних результатів в підприємницькій діяльності, в управлінні власним бізнесом, в управлінні самостійними одиницями в рамках великих (крупних) компаній.
2.Висока потреба успіху не є обов’язковою рисою гарного менеджера.
3.Потреби в приналежності і у владі тісно пов’язані з успіхом в управлінні. У ефективних менеджерів висока потреба у владі і нижча – в приналежності.
4.У підлеглих необхідно стимулювати потреби в досягненнях (успіху).
3. Теорія двох факторів Фредеріка Герцберга
Фактори, які спонукають людину до високопродуктивної праці і викликають задоволення від діяльності - "дійсні мотиватори".
- Визнання результатів праці (заслуг робітника).
- Змістовність праці (інтерес до роботи, можливість розвитку особистості).
- Досягнення в роботі (успіх у труді).
- Високий ступінь відповідальності.
- Просування по службі.
- Визнання результатів праці.
- Можливості творчого та ділового зростання.
Фактори, що викликають незадоволення в процесі діяльності і здійснюють демотивуючий вплив - "гігієнічні"
- Заробітна платня.
- Умови праці.
- Соціально-трудова політика фірми.
- Міжособисті відносини в колективі.
- Ступінь безпосереднього контролю за працею.
- Ставлення (взаємини) безпосеред-нього керівника.
Відповідно до теорії “мотиваційної гігієни”, для того, щоб створити ситуацію мотивації, керівник повинен забезпечити наявність не тільки гігієнічних, але й мотиваційних факторів. Висновок з аналізу «гігієнічних» факторів (за Герцбергом) - заробітна платня не є мотивуючим фактором.
3. Процесні теорії мотивації
Процесні теорії мотивації не заперечують існування потреб, але вважають, що поведінка людей в організації визначається не тільки ними.
1. Теорія очікувань в. Врума.
Ідея теорії полягає в тому, що зусилля, які людина виявляє на роботі - це функція трьох компонентів: очікування відносно витрат праці, очікування щодо винагороди, валентність. В основі “теорії очікувань” лежить проста істина: щоб людина була мотивована на певну діяльність, необхідно винагороджувати її досягнення в цій діяльності.
Сила прагнення до отримання винагороди залежить від трьох факторів:
1) наявність зв’язку між затратами праці робітника і досягнутими результатами, тобто від сподівання, що затрати праці дадуть бажані результати (З – Р).
2) можливість отримання винагороди, тобто очікування, що результати будуть винагородженні (Р – В).
3) сила прагнення до отримання винагороди залежить від цінності винагороди з позицій конкретного робітника. Оскільки у кожної людини своя власна система цінностей, то конкретна винагорода може і не мати для неї ніякої цінності. Тобто, мотивація залежить від сподівання цінності винагороди (В – Ц).
Висновок: якість завдань, що надаються робітникам повинна відповідати його кваліфікації, здібностям і майстерності. Саме в такому випадку діяльність робітника буде мотивованою.
