
- •Глава 1. Електричні сигнали як носії інформації …………………………………….….12
- •Глава 2. Характеристики та параметри радіоелектронних кіл ……………………….....26
- •Глава 3. Елементна база радіоелектроніки ……………………………………...………..48
- •Глава 4. Фільтри електричних сигналів ….……………………………………………….99
- •Глава 5. Підсилювачі електричних сигналив …………………………………...………115
- •Глава 6. Перетворювачі електричних сигналів ………………………………...……….139
- •Глава 7. Генератори електричних коливань ………………………………...…………..159
- •Глава 8. Системи радіозв’язку I радіомовлення ……………………………………...…187
- •Глава 1. Електричні сигнали як носії інформації
- •1.1. Сигнали та їхні параметри.
- •1.2. Сигнали повідомлення
- •1.3. Дискретизація аналогових сигналів повідомлення
- •1.4. Багатоканальна передача інформації
- •Глава 2.Характеристики та параметри
- •2.1. Деталі й елементи радіоелектронних кіл
- •2.2. Схеми радіоелектронних пристроїв
- •2.3. Аналіз властивостей радіоелектронних кіл
- •2.4. Характеристики та параметри навантаженого
- •2.5. Вимірювання основних параметрів чотириполюсників
- •2.6. З'єднання чотириполюсників
- •2.7. Зворотні зв'язки в радіоелектронних колах
- •Глава 3. Елементна база радіоелектроніки
- •3.1. Пояснення електропровідності речовини на підставі зонної
- •3.2. Дискретні радіодеталі, побудовані на основі провідникових і
- •3.3. Електричні властивості напівпровідників. Напівпровідникові
- •3.4. Електронно-дірковий перехід і його властивості. Напівпровідникові діоди
- •3.5. Транзистори
- •3.6. Електровакуумні прилади
- •3.7. Напівпровідникові й електровакуумні прилади як активні
- •3.8. Забезпечення режиму роботи за постійним струмом
- •3.9. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •3.10. Основні поняття про функціональну
- •3.11. Електронно-променеві прилади
- •Глава 4. Фільтри електричних сигналів
- •4.1. Типи електричних фільтрів
- •4.2. Властивості найпростіших rс-елементів
- •4.3. Вибірні властивості коливального контуру
- •Глава 5.Підсилювач електричних сигналів
- •5.1. Загальна структура і типи підсилювачів
- •5.2. Аналіз властивостей аперіодичного підсилювального
- •5.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.4. Резонансні підсилювачі
- •5.5. Підсилювачі потужності
- •5.6. Підсилювачі постійного струму й операційні підсилювачі
- •Глава 6. Перетворювачі електричних сигналів
- •6.1. Загальна структура і типи перетворювачів сигналів
- •6.2. Модуляція і схеми модуляторів
- •6.3. Демодуляція і схеми детекторів
- •6.4. Перетворення і множення частоти
- •6.5. Логічні перетворення цифрових сигналів і базові логічні елементи
- •Глава 7. Генератори електричних коливань
- •7.1. Загальна структура і типи генераторів
- •7.2. Автогенератори з коливальним контуром
- •7.3. Автогенератори гармонічних коливань на аперіодичних
- •7.4. Генератори релаксаційних коливань
- •7.5. Тригери
- •Глава 8. Системи радіозв'язку і радіомовлення
- •8.1. Загальна структура каналу радіозв'язку і діапазони
- •8.2. Антени
- •8.3. Основні технічні показники і структурні схеми
- •8.4. Основні експлуатаційні параметри і структурні схеми
- •8.5. Особливості побудови деяких елементів радіоприймачів
- •Глава 9. Системи телебачення
- •9.1. Принципи телебачення
- •9.2. Структурні схеми монохромних телевізорів
- •9.3. Структурна схема кольорового телевізора
- •Глава 1 0. Радіолокаційні системи
- •10.1. Принципи радіолокації
- •10.2. Радіолокація неперервним сигналом
- •10.3. Радіолокація імпульсним сигналом
- •10.4. Конструктивні особливості окремих елементів рлс
- •Глава 11 . Системи електронної обчислювальної техніки
- •11.1. Способи технічної реалізації алгоритмів
- •11.2. Апаратні засоби еом
- •11.3. Комп’ютерні мережі
- •11.4. Основні типи комп’ютерів
- •11.5. Основні операційні елементи обчислювальної техніки
- •Глава 1 2. Радіоелектроніка в загальноосвітній школi
- •12.1. Питания радіоелектроніки в курсі фізики I спецкурсах
- •12.2. Радіоелектроніка у кабінеті фізики I засобах навчання
- •12.3. Радіоелектроніка в позакласній роботі
- •12.4. Елементи радіоелектроніки в технічній творчості школярів
- •Список використаної та рекомендованої літератури
10.2. Радіолокація неперервним сигналом
Найперші РЛС були
саме доплерівськими станціями неперервного
випромінювання.
Спрощену структурну схему такої станції
показано на рис. 10.2. Станція складається
з генератора високочастотних коливань
ГВК, антен для випромінювання Авипр
i приймання Апр сигналів, змішувача
та підсилювача звукових частот ПЗЧ, до
якого приєднано навушники
або вимірювач частоти. Доплерівська
РЛС не виявляє нерухомі предмети,
тобто вона одночасно є селектором
рухомих об'єктів на фоні місцевих
предметів. Для вcix об'єктів, що рухаються,
частота відбитого сигналу залежить
від значення i напрямку радіальної
складової їхньої швидкості
.
Визначається вона за формулою (знак
«+» застосовується для об'єктів, які
наближаються до спостерігача)
(10.10)
де с = 3•108 м/с – швидкість поширення сигналу
Відбитий сигнал приймається антеною i підводиться до змішувача. Через паразитні зв'язки сюди ж надходить частина потужного сигналу випромінювання. Відбувається нелінійне перетворення двох сигналів, унаслідок чого ФНЧ виділяє сигнал різницевої частоти, яка є доплерівською частотою. Цей сигнал підсилюється i подається на вимірювач частоти, проградуйований в одиницях швидкості. Якщо, наприклад, f0 = 10 ГГц (λ. = Зсм), а швидкість автомобіля 15 м/с, то доплерівська частота
Рис. 10.2. Спрощена структурна схема
РЛС неперервного випромінювання
Допплерівський метод вимірювання швидкості використовують у сучасних радарах. Вимірювач частоти в цьому разі дає цифровий код, який за допомогою формувача літерно-цифрової інформації виводять на
основний екран РЛС поруч iз позначкою об'єкта, що спостерігається.
Рис. 10.3. Ілюстрація принципу вимірювання РЛС неперервного випромінення
Для того щоб такий
радар вимірював віддаль, у нього треба
ввести ЧМ
сигналу, який випромінюється. Нехай
частота генератора
змінюється
пилкоподібно
(рис. 10.3). Частота сигналу, що відбивається,
теж буде змінюватись,
але iз запізненням на час τ поширення
хвилі до об'єкта i назад.
Якщо в деякий момент t1
частота сигналу передавача дорівнює
f1
то відбитий
сигнал має майже ту саму частоту (з
урахуванням частоти
Доплера). Проте частота генератора на
момент часу t1+
τ
вже зміниться до значення f1
+ Δf
і на виході змішувача буде виділятися
сигнал із частотою Δf,
який містить
інформацію про віддаль. Ця частота буде
тим вищою, чим далі знаходиться
об'єкт.
Радіолокатори з неперервним сигналом, на відміну від імпульсних, не мають «мертвої зони», тобто вони здатні вимірювати віддаль від нульового її значення. Тому вони широко використовуються в авіації для вимірювання висоти. Kpiм того, такі радари забезпечують дуже високу точністъ вимірювання віддалі та відносної швидкості. Через це до появи оптичної i рентгенівської локації ix застосовували для забезпечення автоматичного стикування космічних об'єктів. Однак для радолокації на великі віддалі (сотні кілометрів) РЛС з неперервним сигналом потребують дуже великої середньої потужності генератора. Зважаючи на це найпоширенішим став імпульсний cnoci6 радіолокації.