
- •Глава 1. Електричні сигнали як носії інформації …………………………………….….12
- •Глава 2. Характеристики та параметри радіоелектронних кіл ……………………….....26
- •Глава 3. Елементна база радіоелектроніки ……………………………………...………..48
- •Глава 4. Фільтри електричних сигналів ….……………………………………………….99
- •Глава 5. Підсилювачі електричних сигналив …………………………………...………115
- •Глава 6. Перетворювачі електричних сигналів ………………………………...……….139
- •Глава 7. Генератори електричних коливань ………………………………...…………..159
- •Глава 8. Системи радіозв’язку I радіомовлення ……………………………………...…187
- •Глава 1. Електричні сигнали як носії інформації
- •1.1. Сигнали та їхні параметри.
- •1.2. Сигнали повідомлення
- •1.3. Дискретизація аналогових сигналів повідомлення
- •1.4. Багатоканальна передача інформації
- •Глава 2.Характеристики та параметри
- •2.1. Деталі й елементи радіоелектронних кіл
- •2.2. Схеми радіоелектронних пристроїв
- •2.3. Аналіз властивостей радіоелектронних кіл
- •2.4. Характеристики та параметри навантаженого
- •2.5. Вимірювання основних параметрів чотириполюсників
- •2.6. З'єднання чотириполюсників
- •2.7. Зворотні зв'язки в радіоелектронних колах
- •Глава 3. Елементна база радіоелектроніки
- •3.1. Пояснення електропровідності речовини на підставі зонної
- •3.2. Дискретні радіодеталі, побудовані на основі провідникових і
- •3.3. Електричні властивості напівпровідників. Напівпровідникові
- •3.4. Електронно-дірковий перехід і його властивості. Напівпровідникові діоди
- •3.5. Транзистори
- •3.6. Електровакуумні прилади
- •3.7. Напівпровідникові й електровакуумні прилади як активні
- •3.8. Забезпечення режиму роботи за постійним струмом
- •3.9. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •3.10. Основні поняття про функціональну
- •3.11. Електронно-променеві прилади
- •Глава 4. Фільтри електричних сигналів
- •4.1. Типи електричних фільтрів
- •4.2. Властивості найпростіших rс-елементів
- •4.3. Вибірні властивості коливального контуру
- •Глава 5.Підсилювач електричних сигналів
- •5.1. Загальна структура і типи підсилювачів
- •5.2. Аналіз властивостей аперіодичного підсилювального
- •5.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.4. Резонансні підсилювачі
- •5.5. Підсилювачі потужності
- •5.6. Підсилювачі постійного струму й операційні підсилювачі
- •Глава 6. Перетворювачі електричних сигналів
- •6.1. Загальна структура і типи перетворювачів сигналів
- •6.2. Модуляція і схеми модуляторів
- •6.3. Демодуляція і схеми детекторів
- •6.4. Перетворення і множення частоти
- •6.5. Логічні перетворення цифрових сигналів і базові логічні елементи
- •Глава 7. Генератори електричних коливань
- •7.1. Загальна структура і типи генераторів
- •7.2. Автогенератори з коливальним контуром
- •7.3. Автогенератори гармонічних коливань на аперіодичних
- •7.4. Генератори релаксаційних коливань
- •7.5. Тригери
- •Глава 8. Системи радіозв'язку і радіомовлення
- •8.1. Загальна структура каналу радіозв'язку і діапазони
- •8.2. Антени
- •8.3. Основні технічні показники і структурні схеми
- •8.4. Основні експлуатаційні параметри і структурні схеми
- •8.5. Особливості побудови деяких елементів радіоприймачів
- •Глава 9. Системи телебачення
- •9.1. Принципи телебачення
- •9.2. Структурні схеми монохромних телевізорів
- •9.3. Структурна схема кольорового телевізора
- •Глава 1 0. Радіолокаційні системи
- •10.1. Принципи радіолокації
- •10.2. Радіолокація неперервним сигналом
- •10.3. Радіолокація імпульсним сигналом
- •10.4. Конструктивні особливості окремих елементів рлс
- •Глава 11 . Системи електронної обчислювальної техніки
- •11.1. Способи технічної реалізації алгоритмів
- •11.2. Апаратні засоби еом
- •11.3. Комп’ютерні мережі
- •11.4. Основні типи комп’ютерів
- •11.5. Основні операційні елементи обчислювальної техніки
- •Глава 1 2. Радіоелектроніка в загальноосвітній школi
- •12.1. Питания радіоелектроніки в курсі фізики I спецкурсах
- •12.2. Радіоелектроніка у кабінеті фізики I засобах навчання
- •12.3. Радіоелектроніка в позакласній роботі
- •12.4. Елементи радіоелектроніки в технічній творчості школярів
- •Список використаної та рекомендованої літератури
6.4. Перетворення і множення частоти
Перетворення частоти — це лінійне перенесення спектра радіосигналу з однієї області частот в іншу, як правило, більш низькочастотну. При цьому форма обвідної модульованого сигналу та його спектр не змінюються, а змінюється лише носійна частота. Здобута після перетворення частота називається проміжною. Вона залишається незмінною для всіх значень частоти сигналу тому, що в перетворенні частоти бере участь власний малопотужний генератор (гетеродин), частота якого змінюється синхронно зі зміною носійної радіочастоти. Радіоприймачі, в яких використовується перетворення радіочастоти на проміжну частоту, називаються супергетеродинними.
Перетворення частоти прийнятого сигналу на фіксовану проміжну частоту сприяє збільшенню чутливості та вибірних властивостей радіоприймача і забезпечує їх незмінність при перестроюванні в усьому діапазоні частот прийнятих сигналів. На відміну від розглянутих випадків модуляції та демодуляції співвідношення між частотою сигналу ωс і частотою гетеродина ωг тут буде одного порядку, причому таке, шо їх різниця завжди є сталою величиною при будь-яких змінах ωс й ωг. Умова ж (6.12) для напруг тут завжди виконується тому, що напруга сигналу має порядок 106 ...10-3В, а напруга гетеродина 0,1...0,3 В.
Отже, якщо вибрати частоту власного генератора ωг = ω1, і частоту прийнятого сигналу ωс =ω2 за умови, що частоти ωг й ωс одного порядку (рис. 6.13, а), то за допомогою резонансного фільтра, який настроєний на різницеву проміжну частоту ωпр = ωс - ωг і має добротність
(6.27)
п
ісля
перетворення можна виділити струм
однієї з комбінаційних частот (рис.
6.13, б), наведених у (6.7), а саме: iпр
= а2
Uтc
Uтг
соs(ωг
- ωс.)t
Рис. 6.13. Діаграми спектрів сигналів на вході (а) і виході (б) перетворювача радіочастот
Перетворення частоти можна здійснити в схемі амплітудного модулятора, якщо змінити співвідношення між частотами. В практичних схемах для збільшення його вибірності навантаження виконують у вигляді пари зв'язаних контурів або іншого фільтра зосередженої селекції (ФЗС). Іноді гетеродин та перетворювач будують на одному й тому самому транзисторі, але перетворювач частоти з окремим гетеродином забезпечує кращу стабільність і простіше налагоджується.
У сучасній апаратурі використовують мікросхеми (наприклад, інтегральну мікросхему К2ЖА242), на яких будують перетворювачі частоти приєднанням лише відповідних зовнішніх контурів сигналу, гетеродина та проміжної частоти.
Множення частоти застосовується переважно тоді, коли треба мати спільний стабільний генератор і кілька жорстко синхронізованих з ним джерел сигналу, а також тоді, коли високу стабільність частоти сигналу можна забезпечити лише при відносно низьких частотах. На відміну від перетворення множення частоти завжди передбачає здобуття сигналу, частота якого в кілька разів перевищує частоту вхідного сигналу.
Рис. 6.14. Діаграми спектрів сигналів на вході (а) і виході (б) помножувача частоти
Множення частоти можна розглядати як нелінійне перетворення двох сигналів однакової частоти ωс. Для множення можна використати резонансний підсилювач, що працює в нелінійному режимі, а як навантаження має резонансний фільтр, настроєний на частоту ω0 =nωс, де п — коефіцієнт множення частоти (будь-яке ціле число). Рис. 6.14 ілюструє приклад, коли n = 3.
Оптимальний вибір коефіцієнта множення частоти залежить від положення РТ, тому що максимальні значення коефіцієнтів функції Беселя залежать від кутів відсікання струму θ транзистора.