
- •Глава 1. Електричні сигнали як носії інформації …………………………………….….12
- •Глава 2. Характеристики та параметри радіоелектронних кіл ……………………….....26
- •Глава 3. Елементна база радіоелектроніки ……………………………………...………..48
- •Глава 4. Фільтри електричних сигналів ….……………………………………………….99
- •Глава 5. Підсилювачі електричних сигналив …………………………………...………115
- •Глава 6. Перетворювачі електричних сигналів ………………………………...……….139
- •Глава 7. Генератори електричних коливань ………………………………...…………..159
- •Глава 8. Системи радіозв’язку I радіомовлення ……………………………………...…187
- •Глава 1. Електричні сигнали як носії інформації
- •1.1. Сигнали та їхні параметри.
- •1.2. Сигнали повідомлення
- •1.3. Дискретизація аналогових сигналів повідомлення
- •1.4. Багатоканальна передача інформації
- •Глава 2.Характеристики та параметри
- •2.1. Деталі й елементи радіоелектронних кіл
- •2.2. Схеми радіоелектронних пристроїв
- •2.3. Аналіз властивостей радіоелектронних кіл
- •2.4. Характеристики та параметри навантаженого
- •2.5. Вимірювання основних параметрів чотириполюсників
- •2.6. З'єднання чотириполюсників
- •2.7. Зворотні зв'язки в радіоелектронних колах
- •Глава 3. Елементна база радіоелектроніки
- •3.1. Пояснення електропровідності речовини на підставі зонної
- •3.2. Дискретні радіодеталі, побудовані на основі провідникових і
- •3.3. Електричні властивості напівпровідників. Напівпровідникові
- •3.4. Електронно-дірковий перехід і його властивості. Напівпровідникові діоди
- •3.5. Транзистори
- •3.6. Електровакуумні прилади
- •3.7. Напівпровідникові й електровакуумні прилади як активні
- •3.8. Забезпечення режиму роботи за постійним струмом
- •3.9. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •3.10. Основні поняття про функціональну
- •3.11. Електронно-променеві прилади
- •Глава 4. Фільтри електричних сигналів
- •4.1. Типи електричних фільтрів
- •4.2. Властивості найпростіших rс-елементів
- •4.3. Вибірні властивості коливального контуру
- •Глава 5.Підсилювач електричних сигналів
- •5.1. Загальна структура і типи підсилювачів
- •5.2. Аналіз властивостей аперіодичного підсилювального
- •5.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •5.4. Резонансні підсилювачі
- •5.5. Підсилювачі потужності
- •5.6. Підсилювачі постійного струму й операційні підсилювачі
- •Глава 6. Перетворювачі електричних сигналів
- •6.1. Загальна структура і типи перетворювачів сигналів
- •6.2. Модуляція і схеми модуляторів
- •6.3. Демодуляція і схеми детекторів
- •6.4. Перетворення і множення частоти
- •6.5. Логічні перетворення цифрових сигналів і базові логічні елементи
- •Глава 7. Генератори електричних коливань
- •7.1. Загальна структура і типи генераторів
- •7.2. Автогенератори з коливальним контуром
- •7.3. Автогенератори гармонічних коливань на аперіодичних
- •7.4. Генератори релаксаційних коливань
- •7.5. Тригери
- •Глава 8. Системи радіозв'язку і радіомовлення
- •8.1. Загальна структура каналу радіозв'язку і діапазони
- •8.2. Антени
- •8.3. Основні технічні показники і структурні схеми
- •8.4. Основні експлуатаційні параметри і структурні схеми
- •8.5. Особливості побудови деяких елементів радіоприймачів
- •Глава 9. Системи телебачення
- •9.1. Принципи телебачення
- •9.2. Структурні схеми монохромних телевізорів
- •9.3. Структурна схема кольорового телевізора
- •Глава 1 0. Радіолокаційні системи
- •10.1. Принципи радіолокації
- •10.2. Радіолокація неперервним сигналом
- •10.3. Радіолокація імпульсним сигналом
- •10.4. Конструктивні особливості окремих елементів рлс
- •Глава 11 . Системи електронної обчислювальної техніки
- •11.1. Способи технічної реалізації алгоритмів
- •11.2. Апаратні засоби еом
- •11.3. Комп’ютерні мережі
- •11.4. Основні типи комп’ютерів
- •11.5. Основні операційні елементи обчислювальної техніки
- •Глава 1 2. Радіоелектроніка в загальноосвітній школi
- •12.1. Питания радіоелектроніки в курсі фізики I спецкурсах
- •12.2. Радіоелектроніка у кабінеті фізики I засобах навчання
- •12.3. Радіоелектроніка в позакласній роботі
- •12.4. Елементи радіоелектроніки в технічній творчості школярів
- •Список використаної та рекомендованої літератури
2.4. Характеристики та параметри навантаженого
чотириполюсника
Розглянемо
навантажений чотириполюсник (див. рис.
2.6, б), в якому значення
струму на виході замінимо за законом
Ома
.
Тоді система
рівнянь (2.5) матиме вигляд
Рис. 2.7. Вольт-амперні характеристики чотириполюсника (біполярного транзистора) і визначення за ними положення робочої точки (струм та напруга на вході й виході за відсутності сигналу), а також малосигнальних -параметрів
(2.7)
Знак «–» тут відтворює той факт, що напрямок струму на виході чотириполюсника протилежний показаному на рисунку. З (2.7) знаходимо
(2.8)
Для визначення вхідної провідності
навантаженого чотириполюсника поділимо
обидві частини першого рівняння (2.7) на
:
(2.9)
Іноді, особливо в колах з біполярними транзисторами, визначають коефіцієнт передачі струму
(2.10)
Для кінцевих каскадів варто також знати коефіцієнт підсилення потужності
(2.11)
Як бачимо,
є складною функцією
,
що має екстремум при
.
Режим роботи, при
якому в навантаження передається
максимальна потужність
сигналу, називається режимом
узгодженого навантаження.
Як бачимо, Кр є складною функцією Ýн, що має екстремум при Ý22=Ýн, Режим роботи, при якому в навантаження передається максимальна потужність сигналу, називається режимом узгодженого навантаження
Рис. 2.8. Характеристики чотириполюсників
На практиці найчастіше користуються коефіцієнтом передачі напруги — комплексною величиною, яку можна записати у вигляді
(2.12)
і розглядати окремо її модуль |К| й аргумент ψ. У загальному випадку вони залежать від параметрів сигналу, перш за все, від частоти. Ці залежності визначають амплітудно- та фазочастотну характеристики чотириполюсника.
Властивості чотириполюсника в широкому діапазоні зміни амплітуди, частоти і тривалості сигналу описують за допомогою характеристик.
Амплітудна характеристика показує залежність між амплітудами вихідного та вхідного гармонічних сигналів при незмінній частоті. Будують АХ для середніх частот. Стосовно лінійних чотириполюсників — це пряма, що проходить через початок координат. Однак АХ реальних чотириполюсників мають нелінійність у нижній і верхній частинах. З АХ визначають динамічний діапазон сигналу, який лежить в межах її лінійної частини (рис. 2.8, а):
(2.13)
Амплітудно-частотна характеристика лінійного чотириполюсника — це залежність модуля його коефіцієнта передачі від частоти сигналу. Для зручності порівняння характеристик чотириполюсників з різними коефіцієнтами передачі та визначення коефіцієнтів частотних спотворень, АЧХ будують в нормованому вигляді, користуючись виразом
.
(2.14)
У верхній частині рис. 2.8, б і в
показано типові АЧХ для широко- та
вузькосмугового чотириполюсників (у
широкосмуговому чотириполюснику
співвідношення між верхньою fв
та нижньою fн
граничними частотами задовольняє умову
fв »fн,
а у вузькосмуговому — fв
≈.fн). В окремих
випадках граничні частоти можуть мати
значення fн = 0
або fв = ∞. Смуга
частот, що лежить між fні
fв, називається
смугою пропускання чотириполюсника.
Граничні частоти можуть відповідати
різним значенням допустимих коефіцієнтів
частотних спотворень Мнта Мв.Для
звукових сигналів прийнято Мн
=Мв =
.
Фазочастотна характеристика лінійного чотириполюсника показує залежність фазового зсуву сигналу, який проходить через чотириполюсник, від частоти. Типові ФЧХ чотириполюсників зображено в нижній частині рис. 2.8, б і в. Стандартним для звукового сигналу частотним спотворенням відповідають фазові спотворення φ = 45°.
Частотний метод аналізу за допомогою гармонічних тестових сигналів і відповідні характеристики дають змогу оцінити передачу спектра частот сигналу, а також ТІ його спотворення, які вносяться чотириполюсником. Однак в електричних колах діють й імпульсні сигнали. Для аналізу властивостей чотириполюсників при імпульсних сигналах використовують часовий метод, що дає змогу аналізувати перехідні процеси в чотириполюсниках.
Перехідна характеристика чотириполюсника визначає його реакцію на одиничний прямокутний імпульс. У вигляді тестового сигналу при Побудові ПХ користуються прямокутним Імпульсом, який математично описується за допомогою одиничної функції
(2.15)
Рис. 2.9. Типова нормована ПХ чотириполюсника
Рівняння нормованої ПХ в цьому разі має вигляд
. (2.17)
У загальному випадку для аналізу перехідного процесу треба застосовувати до рівнянь чотириполюсника пряме й обернене перетворення Лапласа, що приводить до такого рівняння перехідного процесу
(2.17)
де τв і τн— сталі часу чотириполюсника на верхніх і нижніх частотах.
Типовий вигляд нормованої ПХ чотириполюсника, накладеної для порівняння на прямокутний тестовий імпульс 1, показано на рис. 2.9. Залежно від типу чотириполюсника характеристика може мати коливальний 2 або аперіодичний 3 характер. За нею визначають спотворення прямокутного імпульсу: тривалість фронту τфп (в секундах), викид b1 і нерівномірність вершини δп (у відсотках) відносно амплітуди А.