
- •Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників.
- •(1) Характеристика Закону України “Про охорону праці”.
- •121. (4) Система державного управління оп в Україні.
- •122. (5) Державний нагляд за оп.
- •131. (6) Система управління оп на підприємстві.
- •133.(7) Атестація робочих місць за умовами праці.
- •142. (8) Інструктажі з оп на підприємстві.Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •161. (9) Основи фізіології праці. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •(10) Характеристика мікроклімату робочої зони.
- •1611. Класифiкацiя видiв та систем виробничого освiтлення
- •1612. (11) Вимоги і нормування виробничого освітлення.
- •1614. (12) Виробнича вентиляція: джерела, класифікація, характеристики.
- •(13) Гігієнічне нормування параметрів вібрацій.
- •1616. (14) Методи колективного та індивідуального захисту від вібрації
- •1617. (15) Характеристика параметрів звукового поля.
- •Параметры звукового поля: звуковое давление, интенсивность, частота
- •Звуково́е давле́ние — переменное избыточное давление, возникающее в упругой среде при прохождении через неё звуковой волны. Единица измерения — паскаль (Па).
- •Интенсивность звука (абсолютная) — величина, равная отношению потока звуковой энергии dP через поверхность, перпендикулярную направлению распространения звука, к площади dS этой поверхности:
- •1618. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками.
- •1619. (16) Нормування параметрів виробничого шуму.
- •1621. (17) Джерела і параметри інфразвукових коливань.
- •1622. (17) Нормування, контроль рівнів і основні методи захисту від інфразвуку.
- •1623. (17) Джерела і параметри ультразвукових коливань
- •1624. (17) Нормування, контроль рівнів і основні методи захисту від ультразвуку.
- •1627 (18) Джерела і характеристика електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону.
- •1634. (20) Засоби та заходи захисту від інфрачервоних та ультрафіолетових випромінювань.
- •1635. (21) Лазерне випромінювання: особливості, класифікація лазерів, методи захисту.
- •174. (22) Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми і удари. Особливості електротравм
- •175. (23) Чинники, що впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом.
- •176. (24) Умови ураження людини електричним струмом
- •177. (25) Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •1711. (26) Класифікація приміщень за ступенем ураження людини електричним струмом згідно пуе
- •1712. (27) Загальна характеристика методів безпечної експлуатації електроустановок: електрозахисні заходи і засоби.
- •1713. (28) Надання першої допомоги у випадку ураження людини електричним струмом.
- •184. (29) Класифікація приміщень і будівель з вибухопожежної небезпеки
- •185. (31) Класи пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон.
- •186. (30) Характеристика системи запобігання пожежам на підприємстві.
- •1810. (32) Характеристика ручних засобів пожежогасіння.
1711. (26) Класифікація приміщень за ступенем ураження людини електричним струмом згідно пуе
Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на три категорії:
~ без підвищеної небезпеки;
~ з підвищеною небезпекою;
~ особливо небезпечні.
1. Приміщення без підвищеної небезпеки – це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.
2. Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризується наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:
підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % або пара та конденсуючи волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний, атмосферний пил, що потрапляє всередину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає небезпеки аварії);
струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);
висока температура повітря (+35 °С);
можливість одночасного доступу працівника до з’єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання – з іншого.
3. Особливо небезпечні приміщення – це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:
відносна вологість повітря постійно тримається близько 100 % (стеля, підлога, стіни покриті вологою);
хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);
одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.
З наведеного вбачається, що класифікація приміщень за небезпекою електротравмування враховує тільки особливості цих приміщень, стан їх середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.
1712. (27) Загальна характеристика методів безпечної експлуатації електроустановок: електрозахисні заходи і засоби.
Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:
• ізоляція струмовідних частин;
• недоступність струмовідних частин;
• блоківки безпеки;
• засоби орієнтації в електроустановках;
• виконання електроустановок, ізольованими від землі;
• захисне розділення електричних мереж;
• застосування малих напруг;
• компенсація ємнісних струмів замикання на землю;
• вирівнювання потенціалів.
Технічні заходи попередження електротравм при переході напруги на неструмовідні частини електроустановок:
Захисне заземлення Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76 захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання з землею чи її еквівалентом металевих неструмовідних частин, які можуть опинитися під напругою.
Занулення. Відповідно до ГОСТ 12.1.009-76 занулення в загальному розумінні — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмовідних частин, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.
Захисне відключення. Призначення захисного відключення — відключення електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи.
Система електрозахисних засобів. Електрозахисні засоби - це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.
ДНАОП 1.1.10-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (в подальшому Правила) — чинний нормативний документ, в якому наведено перелік засобів захисту, вимоги до їх конструкції, обсягів і норм випробувань, порядку застосування і зберігання, комплектування засобами захисту електроустановок та виробничих бригад. Засоби захисту, що використовуються в електроустановках, повинні відповідати вимогам чинних державних стандартів, технічних умов щодо їх конструкції тощо.
Електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолювальні штанги, кліщі, накладки, діелектричні руковички тощо), огороджу- вальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, руковиці для захисту рук).
Система організаційно-технічних заходів і засобів. Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електро- травм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на роботодавця.