- •Особливостітравленя у худоби
- •2. Ріст і розвиток тварин.
- •Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби.
- •Репродуктивний цикл і його періоди.
- •Обґрунтування і організація сезонних отелень.
- •2. Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення.
- •Оцінювання відтворної здатності худоби.
- •2. Структура стада і фактори впливу на його ремонт.
- •Біологічна і економічна доцільність застосування природного парування або штучного осіменіння.
- •2. Управління відтворенням поголів’я м’ясної худоби.
- •Молочність мясних корів.
- •Показники мясної продуктивності.
- •Склад м’яса та його харчова цінність
- •Фактори впливу на продуктивність м’ясної худоби
- •Стреси і продуктивність тварин.
- •2. Ознаки добору корів і бугаїв м’ясного напряму продуктивності.
- •Економічне обґрунтування значущості селекційних ознак.
- •2. Успадкування, повторюваність і взаємозв’язок ознак
- •Чистопородне розведення.
- •Ідентифікація та облік тварин на фермі для розведення м’ясної худоби.
- •Методи схрещування.
- •2. Оцінка і добір бугаїв, корів та молодняку за фенотипом і генотипом.
- •1. Особливості ведення племінної роботи у господарствах різних категорій та форм власності.
- •2. Селекція м’ясної худоби на стійкість проти захворювань.
- •1. Технологічний процес отримання, вирощування, оцінки та використання бугаїв у племінних господарствах та на племпідприємствах.
- •2. Контрольно-випробувальні станції, їх роль у поліпшенні племінних якостей бугаїв.
- •Годівля корів залежно від їх фізіологічного стану, віку та пори року.
- •Особливості організації кормової бази у спеціалізованому м’ясному скотарстві.
- •Профілактика захворювань маточного поголів’я.
- •Особливості вирощування підсисних телят.
- •1. Годівля, догляд і утримання телиць після відлучення від матерів.
- •2. Симентальська порода.
- •1. Годівля і утримання нетелей.
- •2. Українська м’ясна порода.
- •Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби.
- •2. Сіра українська порода.
- •Особливості годівлі і утримання молодняку, вирощуваного на м’ясо.
- •2. Поліська м’ясна порода.
- •Типи господарств і ферм з виробництва яловичини.
- •2. Південна м’ясна порода.
2. Управління відтворенням поголів’я м’ясної худоби.
Основними показниками, за якими оцінюють проведене в господарстві відтворення стада, є такі: кількість корів, яких будуть осіменяти; відсоток тільних корів; кількість телят, що народилися за перші 21 день періоду отелень; кількість телят, які загинули в перший місяць життя; кількість відлучених телят; середня жива маса теляти при відлученні; рівень загибелі корів під час отелення. Найбільш бажані показники відтворної здатності корів м'ясних порід наведено в табл..
Для оперативного управління відтворенням стада у господарствах треба здійснювати два види обліку: один — по кожній корові, другий — щодо поголів'я всього стада. Проте без індивідуального обліку не можна планувати роботу зі стадом, тому проводять обов'язкову ідентифікацію тварин. Вона потрібна також для обліку проведених ветеринарних заходів. Щоб спростити індивідуальнийоблік, спочатку роблять записи у кишенькових записниках за допомогою кодів або скорочень (табл. 2.9), а потім заносять цю інформацію у відповідні журнали або комп'ютер.
Білет №6.
Молочність мясних корів.
Правильна оцінка показників молочності м'ясної худоби має велике значення, оскільки від цього залежать результати виробничо-фінансової діяльності господарства. Завдання роботи Засвоїти способи обліку і методи оцінювання молочності м'ясної худоби.
Молочну продуктивність корів у дослідах визначають зважуванням телят до і після ссання, вважаючи, що різниця в показниках зважувань становить кількість випитого телятами молока. Умовно за показник молочності корів приймають живу маси їх телят у 210-денному віці.
Цей метод дає лише умовне уявлення щодо молочної продуктивності м'ясних корів, оскільки телята, окрім молока матері, уже після місячного віку споживають інші корми. Найтісніший зв'язок між молочною продуктивністю корів і масою їхніх потомків до відлучення спостерігають до тримісячного віку, надалі він послаблюється, і на 6-8-му місяцях після народження ріст телят визначають, в основному, спожиті рослинні корми і належність до породи.
Молочність м'ясних корів визначають за еталонною живою масою потомків у віці 210 днів за формулоюЕЖМ(ЖМВ-ЖМН)/В х 210+ ЖМН, де В - вік потомків під час відлучення, днів; ЕЖМ - еталонна жива маса телят у віці 210 днів , кг; ЖМВ - жива маса потомків під час відлучення , кг; ЖМН - жива маса новонародженого теляти, кг.
Для вірогідного оцінювання молочності корів еталонну живу масу потомків коригують на вік корови в отеленнях. Для цього еталонну живу масу телят у віці 210 днів залежно від віку матері збільшують у первісток - на 10%, після другого отелення - на 5%. При народженні декількох телят молочність оцінюють за сумарною живою масою приплоду.
За критерій оцінювання молочності використовують її загальну величину із розрахунку на один день життя корови від народження до відлучення від неї останнього її потомка у віці 210 днів за формулою (1.2).
Мзаг х 1000
К = (1.2)
ТЖ
де К - загальна зажиттєва молочність корови, г/добу; Мзаг - загальна довічна молочність корів, кг; ТЖ - тривалість життя корови від народження до відлучення від неї останнього потомка, днів
Ця ознака враховує вплив кожної із ознак продуктивності корови на отримання основної її продукції - живої маси телят під час відлучення.