
- •Особливостітравленя у худоби
- •2. Ріст і розвиток тварин.
- •Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби.
- •Репродуктивний цикл і його періоди.
- •Обґрунтування і організація сезонних отелень.
- •2. Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення.
- •Оцінювання відтворної здатності худоби.
- •2. Структура стада і фактори впливу на його ремонт.
- •Біологічна і економічна доцільність застосування природного парування або штучного осіменіння.
- •2. Управління відтворенням поголів’я м’ясної худоби.
- •Молочність мясних корів.
- •Показники мясної продуктивності.
- •Склад м’яса та його харчова цінність
- •Фактори впливу на продуктивність м’ясної худоби
- •Стреси і продуктивність тварин.
- •2. Ознаки добору корів і бугаїв м’ясного напряму продуктивності.
- •Економічне обґрунтування значущості селекційних ознак.
- •2. Успадкування, повторюваність і взаємозв’язок ознак
- •Чистопородне розведення.
- •Ідентифікація та облік тварин на фермі для розведення м’ясної худоби.
- •Методи схрещування.
- •2. Оцінка і добір бугаїв, корів та молодняку за фенотипом і генотипом.
- •1. Особливості ведення племінної роботи у господарствах різних категорій та форм власності.
- •2. Селекція м’ясної худоби на стійкість проти захворювань.
- •1. Технологічний процес отримання, вирощування, оцінки та використання бугаїв у племінних господарствах та на племпідприємствах.
- •2. Контрольно-випробувальні станції, їх роль у поліпшенні племінних якостей бугаїв.
- •Годівля корів залежно від їх фізіологічного стану, віку та пори року.
- •Особливості організації кормової бази у спеціалізованому м’ясному скотарстві.
- •Профілактика захворювань маточного поголів’я.
- •Особливості вирощування підсисних телят.
- •1. Годівля, догляд і утримання телиць після відлучення від матерів.
- •2. Симентальська порода.
- •1. Годівля і утримання нетелей.
- •2. Українська м’ясна порода.
- •Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби.
- •2. Сіра українська порода.
- •Особливості годівлі і утримання молодняку, вирощуваного на м’ясо.
- •2. Поліська м’ясна порода.
- •Типи господарств і ферм з виробництва яловичини.
- •2. Південна м’ясна порода.
Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби.
Істотним резервом подальшої інтенсифікації м'ясного скотарства є відгодівля вибракуваних корів до вищої вгодованості. Незапліднених у парувальну кампанію корів доцільно відгодовувати й реалізувати, на м'ясо, оскільки витрати на їх утримання не скуповуються. При цьому від кожної додатково можна мати не тільки 50 — 100 кг приросту (в живій масі), а й чудову шкіряну сировину. Поряд із сухостійними можна відгодовувати і корів, що перебувають на 2- 7-му місяці лактації. При цьому ефективно поєднують два виробничих процеси: відгодівлю корів (600 г приросту за добу) і вирощування підсисного приплоду (понад 1000 г приросту за добу). Годувати дорослу худобу краще повноцінними напіввологими кормосумішами, що включають солому, силос, концентровані корми і мінеральні добавки. Кормосуміші готують у кормозмішувачі з грубих, соковитих та концентрованих кормів.
Нагул дає змогу знизити витрати на утримання тварин і виробляти дешеву яловичину. Рівень рентабельності її виробництва при нагулі вищий на 4 — 6 % порівняно з відгодівлею.
Н
агул
худоби на пасовищі — найдешевший спосіб
виробництва яловичини.
За практично однакових приростів (на
рівні 590 — 610 г) при
малозатратній технології на 70 --
80
%
зменшуються
витрати енергоносіїв,
в 4 — 6 разів затрати праці на 1 ц приросту
живої маси, ніж
при безприв'язному утриманні худоби в
загоні.
Цілорічне утримання м'ясної відгодівельноїхудоби на пасовищах найповніше відповідає генетичне зумовленому типу фізіологічного обміну речовин в організмі тварин. Тому нагул дає змогу значно підвищити продуктивність худоби та зменшити витрати корму.
Доросла худоба, яка призначена для нагулу на природних пасовищах, може дати приріст 0,5 - 0,75 кг за добу, на культурних пасовищах богарного типу — 0,75- 1,1 кг, культурних зрошуваних пасовищах — 1,2 кг і більше. Під час нагулу на суміші бобових трав приріст збільшується на 15 %.
М'ясо вибракуваних корів без нагулу і відгодівлі за енергетичною та поживною цінністю, вмістом жиру, якістю білків, ніжністю непридатне для реалізації у свіжому вигляді, а потребує спеціальної теплової та кулінарної обробки. Результати забою корів після застосування технології нагулу свідчать про високу поживність та біологічну цінність м'яса. Воно придатне не тільки для усіх видів промислової переробки, а й для реалізації у свіжому вигляді.
Це м'ясо має досить високі харчові якості: ніжне, легко пережовується, соковите, ароматне. За енергетичною і біологічною цінністю воно відповідає вимогам до молодої яловичина.
2. Сіра українська порода.
Це дуже давня худоба, оскільки вона, як свідчать дослідники, великою мірою зберегла риси свого дикого предка — європейського тура. Створена багатовіковою народною селекцією, в минулому широко розповсюджена на значній частині країни. Процес формування її проходив у складних умовах степової зони. Раніше ця худоба була відома як малоросійська, черкаська, чорноморська, а на початку XX ст. за нею закріпилась назва "сіра українська". Завдяки витривалості, невибагливості, добрим робочим якостям і здатності до нагулу порода повністю задовольняла потреби дрібних селянських господарств..Заміна сірої української худоби продуктивними породами почалася в кінці XIX — на початку XX ст. Вона стала основою для створення вітчизняних порід: симентальської, червоної степової і лебединської. Останніми роками поголів'я сірої української породи скоротилося до мінімуму: загальна чисельність у 1995 р. становила всього близько 1 тис. голівМасть сіра, різних відтінків — від світлої до темно-бурої. Телята народжуються рижої масті. У бугаїв шия, грудина, кінцівки мають темніше забарвлення. Роги довгі різної форми, їх кінці чорні. Шкіра щільна, тварини рослі й крупні з розтягнутим тулубом. Холка висока, мускулатура добре розвинена. Своїм зовнішнім виглядом виражають величність і красу, силу і незалежність від людини. Порода унікальна і відзначається рядом цінних генетично зумовлених якостей. Корови достатньо рослі (висота в холці 135 см), мають широку і глибоку грудину (глибина грудей — 75 см, ширина — 46 см). Жива маса дорослих корів — 580—600 кг. Окремі тварини досягають ваги 700 і більше кілограмів. Характерною властивістю породи є дрібноплідність, висока плодючість корів. Вихід телят на 100 корів довгі роки утримується на рівні 90—99%. Стадо відзначалося надоями від 2900 до 3145 кг, високою жирністю молока — 4,45—4,52%, задовільним вмістом білка — 3,45%. У 16-місячному віці бугаї досягли ваги 420—480 кг, витрачали на 1 кг приросту 7,8 к. од. Забійний вихід — 60,1%. Відзначені добрі смакові якості м'яса, неперевершена якість бульйонів, чудові властивості шкір завдяки товщині, щільності та еластичності. Білет №19.