2. Особливості організації кормової бази у спеціалізованому м’ясному скотарстві.

Білет №15.

1. Профілактика захворювань маточного поголів’я.

Збереженість телят. Щоб забезпечити якомога більшу збере­женість новонароджених телят, необхідно: проводити отелення в чистоті, на підстилці для породіллі, із свіжої соломи; якнайшвидше після отелення дати теляті ссати матір і забезпечити його достат­ньою кількістю молозива, у разі нестачі його випоювати теляті мо­лозиво інших продуктивних корів або розморожене із запасів; в день народження або наступного дня ввести внутрішньом'язово теляті антибіотик 1-2 см³ проти пупкової інфекції, ентериту та інших ле­геневих і шлунково-кишкових інфекцій, плюс 5 см³ внутрішньо-м'язово тривітаміну А, Б, Е. Краще ввести 5 мл одноразово препа­рату вітаміну Е із селеном та іншими мікроелементами типу «Седимін».

Захисні властивості організму новонародженого починають фор­муватись у віці 14 днів. У разі порушення технології вирощування телята гинуть у перші дні життя.

М олозивний період — найважливіший у житті телят, тому його потрібно максимально використовувати для зміцнення їхнього здо­ров'я і підвищення природної резистентності організму. Це особливо треба мати на увазі в умовах великих ферм, оскільки основна при­чина масових захворювань телят у ранньому віці — знижена резис­тентність їхнього організму. Недооцінка імунологічних основ резис­тентності новонароджених і її факторів — головна причина шлун­ково-кишкових захворювань телят. Контроль за основними механі­змами формування імунологічного статусу дасть змогу запобігти цим захворюванням. Перше випоювання новонародженому молози­ва відіграє вирішальну роль у формуванні пасивного імунітету те­ляти. В кишках його розвиваються мікроорганізми, які проникають у кров і спричинюють захворювання. Кров новонароджених не має за­хисних імунобіологічних властивостей. Тому важливо, щоб інтервал між народженням теляти і першим випоюванням (ссанням) ним мо­лозива становив 30 - 40 хв, але в жодному разі не перевищував 1,5 год. Молозиво новонародженому теляті дають теплим (t= 38 °С), щоб запобігти шлунково-кишковим захворюванням.

Особливо важливим для захисту організму теляти від інфекції є білок гамаглобулін. Вміст імуноглобулінів у молозиві з часом знижується. У перших порціях молозива концентраціябілка найвища (11,4-12,65%), частка гамаглобулінів становить 66,2- 70,7% Наступне швидке зниження вмісту білка в молозиві зумовлене переважно зменшенням рівня в ньому сироваткових білків. Здатність теляти передавати імуноглобулін епітеліальними клі­тинами кишок знижується щогодини після його народження.

Досить важливо своєчасно напоїти молозивом телят, що народи­лися вночі. Трапляються випадки, коли корова не підпускає теля для ссання. Щоб уникнути цього, їй фіксують голову і задні кінців­ки, після чого підпускають новонародженого. Якщо молозива у ко­рови недостатньо, використовують корів-годувальниць, які телили­ся одночасно з нею. Корів, які «не прийняли» телят, слід вибракову­вати. Якщо годувальниць не вистачає, телят треба випоювати за­мінником молозива, рекомендованим К. В. Асалхановим (1980). Склад цього замінника такий: жовток курячого яйця — 120 г, глю­коза — 30 г, вітамін А (масляний розчин) — 20 мг, вітамін С — 300 мг, фізрозчин — 1000 мл.Іноді телята ссуть матерів до настання в них наступних родів, внаслідок чого молозиво корів за складом наближається до молока. В результаті організм теляти не отримує з молозивом матері необ­хідних речовин і стає сприйнятливим до захворювань. Основним засобом профілактики при цьому є відлучення телят від матерів у віці 6 — 8 міс.

Обезрожування телят.Обезрожуютьтелят за допомогою при­строю електротермокаутера або спеціальним препаратом змащуютьмісця росту рогів у теляти до 8-тижневого віку. Обезрожування тва­рини допомагає, наприклад, запобігти травмуванню людей і худоби. У США обезрожування вважається обов'язковим процесом. За про­даж худоби з рогами фермер сплачує штраф $2 за кожну тварину. Обезрожування певною мірою сприяє економії місця для утримання та годівлі тварин, запобіганню травматизму та зменшенню кількос­ті вимушених забоїв

Діарея. Це інфекційне захворювання уражує теля в перші дні після народження. Воно є найбільш поширеною причиною загибелі телят. У жодному стаді отелення не відбуваються без виникнення діареї. Бувають випадки, коли на діарею хворіють до 70 % новона­роджених, а загинути від діареї можуть 50 % їх. Більш сприйнятли­ві до діареї телята від первісток. Слід уникати скупчення тварин і великого забруднення у місцях отелень. Краще проводити отелення на великих сухих пасовищах.

Виникненню діареї сприяє нестача поживних речовин в раціоні матері, її слабке здоров'я, слабкий материнський інстинкт. За низь­кої резистентності теляти потрапляння інфекції в його організм ду­же впливає на прояв діареї. Найпоширеніші збудники діареї — ротовірус і коронавірус. Механізми їх дії на телят неоднакові. Обидва віруси уражують вистилаючі клітини травного каналу і клітини, що виконують функції перетравлення і всмоктування корму. Причи­ною загибелі хворих тварин є велика втрата організмом рідини і електроліту, що призводить до сильного зневоднення організму й ацидозу (рН змінюється від нейтрального до кислого).