
- •Особливостітравленя у худоби
- •2. Ріст і розвиток тварин.
- •Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби.
- •Репродуктивний цикл і його періоди.
- •Обґрунтування і організація сезонних отелень.
- •2. Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення.
- •Оцінювання відтворної здатності худоби.
- •2. Структура стада і фактори впливу на його ремонт.
- •Біологічна і економічна доцільність застосування природного парування або штучного осіменіння.
- •2. Управління відтворенням поголів’я м’ясної худоби.
- •Молочність мясних корів.
- •Показники мясної продуктивності.
- •Склад м’яса та його харчова цінність
- •Фактори впливу на продуктивність м’ясної худоби
- •Стреси і продуктивність тварин.
- •2. Ознаки добору корів і бугаїв м’ясного напряму продуктивності.
- •Економічне обґрунтування значущості селекційних ознак.
- •2. Успадкування, повторюваність і взаємозв’язок ознак
- •Чистопородне розведення.
- •Ідентифікація та облік тварин на фермі для розведення м’ясної худоби.
- •Методи схрещування.
- •2. Оцінка і добір бугаїв, корів та молодняку за фенотипом і генотипом.
- •1. Особливості ведення племінної роботи у господарствах різних категорій та форм власності.
- •2. Селекція м’ясної худоби на стійкість проти захворювань.
- •1. Технологічний процес отримання, вирощування, оцінки та використання бугаїв у племінних господарствах та на племпідприємствах.
- •2. Контрольно-випробувальні станції, їх роль у поліпшенні племінних якостей бугаїв.
- •Годівля корів залежно від їх фізіологічного стану, віку та пори року.
- •Особливості організації кормової бази у спеціалізованому м’ясному скотарстві.
- •Профілактика захворювань маточного поголів’я.
- •Особливості вирощування підсисних телят.
- •1. Годівля, догляд і утримання телиць після відлучення від матерів.
- •2. Симентальська порода.
- •1. Годівля і утримання нетелей.
- •2. Українська м’ясна порода.
- •Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби.
- •2. Сіра українська порода.
- •Особливості годівлі і утримання молодняку, вирощуваного на м’ясо.
- •2. Поліська м’ясна порода.
- •Типи господарств і ферм з виробництва яловичини.
- •2. Південна м’ясна порода.
Ідентифікація та облік тварин на фермі для розведення м’ясної худоби.
Ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби включає такіпроцеси: реєстрацію господарства; оформлення замовлення; прикріпленнябирок; облік ідентифікованих тварин у господарстві; реєстраціюідентифікованих тварин у Реєстрі тварин; оформлення і видачупаспорта тварини; оформлення і видачу ветеринарної картки;реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, загибель(падіж), забій, утилізацію тварин, яких розводять або утримують натериторії України.
Ідентифікаційний номер великої рогатої худоби складається з 12символів і має наступну структуру (рис. 4.1): позиції 1, 2 – літерний кодкраїни, де тварину ідентифіковано, відповідно до ISO 3166 [39]; позиції 3,4 – цифровий код області, де проводилась ідентифікація тварини; позиції5…12 – власне номер тварини, з яких останні чотири цифри – її робочийномер.Видача бирок і засобів для їх прикріплення, реєстрація тварин,оформлення та видача паспорта тварини, проводяться Агентством зідентифікації і реєстрації тварин на підставі замовлення. Бирки необхідноприкріплювати на кожну тварину, що народилася в господарстві, непізніше семи днів від її народження, але раніше, ніж тварина залишитьгосподарство. Власник може прикріплювати бирки самостійно (завинятком тварин, імпортованих з інших країн) або запрошувати для цьогоагента.У кожному господарстві необхідно вести облік ідентифікованихтварин шляхом занесення інформації про них до “Книги обліку тварин”(табл. 4.4). Обліктварин у господарствах юридичних осіб ведевідповідальна особа господарства, у господарствах фізичних осіб – агент,що здійснює свою діяльність на території розташування господарства, вякому утримується тварина.Книгу обліку тварин ведуть на паперових носіях. Вона складається зтаких частин: зведена картка характеристикгосподарства; дані відноснонародження та переміщення тварин; дані відносно їх утримання та заходищодо догляду за ними. До розділу 1 “Книги обліку тварин” вносятьдані: про народження тварин:ідентифікаційний номер, кличка, стать,назва породи, дата народження, походження (ідентифікаційні номери,клички, коди порід матері і батька), серія і номер паспорта тварини; пропереміщення тварин: уразі прибуття тварин в господарство –ідентифікаційний номер тварини, реєстраційний номер, назва та адресагосподарства, з якого прибула тварина, дата та причина прибуттявідповідно до інформації щодо переміщення. У разі імпорту – назвакраїни імпортера тварини; у разі вибуття тварини – реєстраційний номер,назва та адреса господарства, в яке вибуває тварина, дата та причинавибуття; дата та причина забою, загибелі (падежу), утилізації тварини
Білет№11.
Методи схрещування.
Схрещування — це парування тварин різних порід одного виду з метою поєднання цінних якостей вихідних порід. Потомство, одержане при цьому, називають помісями або метисами
Розрізняють такі види схрещування:- відтворне (заводське),- ввідне (прилиття крові),
- поглинальне (вбирне, перетворювальне)- промислове та перемінне (ротаційне)
Відтворне (заводське) схрещування — основний метод виведення нових порід, які поєднували б у собі всі позитивні ознаки вихідних порід або переважали б їх. Якщо при схрещуванні використовують дві породи, його називають простим, якщо три і більше — складним. За допомогою цього методу виведена переважна частина сучасних заводських порід тварин.
Ввідне схрещування (прилиття крові) застосовують в основному в племінних господарствах із метою подальшого збагачення та посилення деяких господарсько корисних, технологічних і племінних якостей або виправлення недоліків поліпшувальної заводської породи без зміни її генотипу. У ввідному схерещуванні беруть участь дві близькі за типом породи. При цьому чистопородних маток заводської (поліпшуваної) парують з плідниками іншої високопродуктивної породи (поліпшувальної), що має саме ті якості, через які й проводять схрещування.
Поглинальне (вбирне, перетворювальне) схрещування застосовують із метою перетворення протягом кількох поколінь тварин місцевої (поліпшуваної) низькопродуктивної породи у високопродуктивну заводську. Для цього маток місцевої породи парують із плідниками поліпшувальної заводської породи і далі помісних маток знову парують із плідниками поліппгульваної породи.
Промислове схрещування застосовують у товарних господарствах для одержання помісей першого покоління як користувальних тварин. Існують дві його форми — просте й складне. При простому (двопородному) схрещуванні маток однієї породи парують із плідниками іншої, які мають високу продуктивність і добре пристосовані, особливо матки, до місцевих умов. Перемінне схрещування — це різновид промислового схрещування, при якому також намагаються використати цінні господарсько корисні ознаки помісних тварин для виробництва товарної продукції. Основна мета при цьому — утримати явище гетерозису не тільки в першому поколінні, а й посилити його в потомстві наступних поколінь, які часто переважають гетерозисне потомство першого покоління.