2. Ідентифікація та облік тварин на фермі для розведення м’ясної худоби.

Ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби включає такіпроцеси: реєстрацію господарства; оформлення замовлення; прикріпленнябирок; облік ідентифікованих тварин у господарстві; реєстраціюідентифікованих тварин у Реєстрі тварин; оформлення і видачупаспорта тварини; оформлення і видачу ветеринарної картки;реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, загибель(падіж), забій, утилізацію тварин, яких розводять або утримують натериторії України.

Ідентифікаційний номер великої рогатої худоби складається з 12символів і має наступну структуру (рис. 4.1): позиції 1, 2 – літерний кодкраїни, де тварину ідентифіковано, відповідно до ISO 3166 [39]; позиції 3,4 – цифровий код області, де проводилась ідентифікація тварини; позиції5…12 – власне номер тварини, з яких останні чотири цифри – її робочийномер.Видача бирок і засобів для їх прикріплення, реєстрація тварин,оформлення та видача паспорта тварини, проводяться Агентством зідентифікації і реєстрації тварин на підставі замовлення. Бирки необхідноприкріплювати на кожну тварину, що народилася в господарстві, непізніше семи днів від її народження, але раніше, ніж тварина залишитьгосподарство. Власник може прикріплювати бирки самостійно (завинятком тварин, імпортованих з інших країн) або запрошувати для цьогоагента.У кожному господарстві необхідно вести облік ідентифікованихтварин шляхом занесення інформації про них до “Книги обліку тварин”(табл. 4.4). Обліктварин у господарствах юридичних осіб ведевідповідальна особа господарства, у господарствах фізичних осіб – агент,що здійснює свою діяльність на території розташування господарства, вякому утримується тварина.Книгу обліку тварин ведуть на паперових носіях. Вона складається зтаких частин: зведена картка характеристикгосподарства; дані відноснонародження та переміщення тварин; дані відносно їх утримання та заходищодо догляду за ними. До розділу 1 “Книги обліку тварин” вносятьдані: про народження тварин:ідентифікаційний номер, кличка, стать,назва породи, дата народження, походження (ідентифікаційні номери,клички, коди порід матері і батька), серія і номер паспорта тварини; пропереміщення тварин: уразі прибуття тварин в господарство –ідентифікаційний номер тварини, реєстраційний номер, назва та адресагосподарства, з якого прибула тварина, дата та причина прибуттявідповідно до інформації щодо переміщення. У разі імпорту – назвакраїни імпортера тварини; у разі вибуття тварини – реєстраційний номер,назва та адреса господарства, в яке вибуває тварина, дата та причинавибуття; дата та причина забою, загибелі (падежу), утилізації тварини

Білет№11.

1. Методи схрещування.

Схрещування — це парування тварин різних порід одного виду з метою поєднання цінних якостей вихідних порід. Потомство, одержане при цьому, називають помісями або метисами

Розрізняють такі види схрещування:- відтворне  (заводське),- ввідне   (прилиття крові),

- поглинальне (вбирне, перетворювальне)- промислове та пе­ремінне (ротаційне)

Відтворне (заводське) схрещування — основний метод виве­дення нових порід, які поєднували б у собі всі позитивні ознаки ви­хідних порід або переважали б їх. Якщо при схрещуванні викорис­товують дві породи, його називають простим, якщо три і більше — складним. За допомогою цього методу виведена переважна частина сучасних заводських порід тварин.

Ввідне схрещування (прилиття крові) застосовують в основ­ному в племінних господарствах із метою подальшого збагачення та посилення деяких господарсько корисних, технологічних і племін­них якостей або виправлення недоліків поліпшувальної заводської породи без зміни її генотипу. У ввідному схерещуванні беруть участь дві близькі за типом породи. При цьому чистопородних ма­ток заводської (поліпшуваної) парують з плідниками іншої високо­продуктивної породи (поліпшувальної), що має саме ті якості, через які й проводять схрещування.

Поглинальне (вбирне, перетворювальне) схрещування за­стосовують із метою перетворення протягом кількох поколінь тва­рин місцевої (поліпшуваної) низькопродуктивної породи у високо­продуктивну заводську. Для цього маток місцевої породи парують із плідниками поліпшувальної заводської породи і далі помісних ма­ток знову парують із плідниками поліппгульваної породи.

Промислове схрещування застосовують у товарних господарс­твах для одержання помісей першого покоління як користувальних тварин. Існують дві його форми — просте й складне. При простому (двопородному) схрещуванні маток однієї породи парують із плід­никами іншої, які мають високу продуктивність і добре пристосова­ні, особливо матки, до місцевих умов. Перемінне схрещування — це різновид промислового схрещу­вання, при якому також намагаються використати цінні господар­сько корисні ознаки помісних тварин для виробництва товарної продукції. Основна мета при цьому — утримати явище гетерозису не тільки в першому поколінні, а й посилити його в потомстві на­ступних поколінь, які часто переважають гетерозисне потомство першого покоління.