
- •Особливостітравленя у худоби
- •2. Ріст і розвиток тварин.
- •Особливості екстер’єру, конституції та інтер’єру м’ясної худоби.
- •Репродуктивний цикл і його періоди.
- •Обґрунтування і організація сезонних отелень.
- •2. Планування осіменіння і отелень у стаді м’ясної худоби товарного та племінного призначення.
- •Оцінювання відтворної здатності худоби.
- •2. Структура стада і фактори впливу на його ремонт.
- •Біологічна і економічна доцільність застосування природного парування або штучного осіменіння.
- •2. Управління відтворенням поголів’я м’ясної худоби.
- •Молочність мясних корів.
- •Показники мясної продуктивності.
- •Склад м’яса та його харчова цінність
- •Фактори впливу на продуктивність м’ясної худоби
- •Стреси і продуктивність тварин.
- •2. Ознаки добору корів і бугаїв м’ясного напряму продуктивності.
- •Економічне обґрунтування значущості селекційних ознак.
- •2. Успадкування, повторюваність і взаємозв’язок ознак
- •Чистопородне розведення.
- •Ідентифікація та облік тварин на фермі для розведення м’ясної худоби.
- •Методи схрещування.
- •2. Оцінка і добір бугаїв, корів та молодняку за фенотипом і генотипом.
- •1. Особливості ведення племінної роботи у господарствах різних категорій та форм власності.
- •2. Селекція м’ясної худоби на стійкість проти захворювань.
- •1. Технологічний процес отримання, вирощування, оцінки та використання бугаїв у племінних господарствах та на племпідприємствах.
- •2. Контрольно-випробувальні станції, їх роль у поліпшенні племінних якостей бугаїв.
- •Годівля корів залежно від їх фізіологічного стану, віку та пори року.
- •Особливості організації кормової бази у спеціалізованому м’ясному скотарстві.
- •Профілактика захворювань маточного поголів’я.
- •Особливості вирощування підсисних телят.
- •1. Годівля, догляд і утримання телиць після відлучення від матерів.
- •2. Симентальська порода.
- •1. Годівля і утримання нетелей.
- •2. Українська м’ясна порода.
- •Відгодівля і нагул вибракуваної дорослої худоби.
- •2. Сіра українська порода.
- •Особливості годівлі і утримання молодняку, вирощуваного на м’ясо.
- •2. Поліська м’ясна порода.
- •Типи господарств і ферм з виробництва яловичини.
- •2. Південна м’ясна порода.
Білет№1
Особливостітравленя у худоби
Одна з головних біологічних особливостей жуйних тварин — їхня здатність ефективно засвоювати поживні речовини грубих і соковитих кормів для свого росту й розвитку, а також для виробництва (з великим коефіцієнтом корисної дії) високопоживних для людини продуктів харчування. Ці біологічні особливості великої рогатої худоби зумовлені значним розміром травного каналу та його будовою (багатокамерність), типом травлення (жуйність) і характером обміну речовин.
Багатокамерний
шлунок великої
рогатої худоби складається із 4 відділи:
рубця,
сітки, книжки й сичуга. З них лише сичуг
має
залоги,
які виділяють кислий сік, а в інших
відділах — передшлунках — залозистої:
тканини немає. Найбільше значення у
травленні великої рогатої
худоби має рубець,
місткість
якого становить 100 — 300 л, а частка
багатокамерного шлунка у структурі
всього травного каналу
- понад 70 %.
Характерною ознакою шлунка великої рогатої худоби є те, що в новонароджених телят місткість сичуга майже така сама, як і рубця, а в дорослої худоби місткість рубця і сітки майже у 10 разів більша за міскість сичуга. Це свідчить про важливе фізіологічне значеннядля телят підчас молочного живлення й рубця у дорослих тварин при годівлі грубими і соковитими кормами.Після року коли рубець, сітка, книжка й сичуг досягають своїх співвідносних розмірів, майже 80 % усього об'єму складного шлунка припадає на рубець. У дорослої великої рогатої худоби 70 - 85 % перетравної сухої речовини корму використовується в рубці.
2. Ріст і розвиток тварин.
Ріст — це процес збільшення маси клітин організму, його тканин і органів, їх лінійних та об'ємних розмірів. Індивідуальний розвиток худоби, або її онтогенез, — це сукупність кількісних і якісних змін, які відбуваються з віком у клітинах, органах і тканинах під впливом спадковості та взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Онтогенез організму починається з утворення зиготи, триває протягом усього життя і виявляється в морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетвореннях, які відбуваються з віком тварин. В онтогенезі великої рогатої худоби розрізняють два великих і чітко обмежених періоди — ембріональний і постембріональний. Середня тривалість ембріонального періоду великої рогатої худоби -— 285 діб з коливаннями від 240 до 320 діб.
Ембріональний періодподіляється на три підперіоди: зародковий, передплодний і плодовий. Розвиток організму починається з моменту запліднення яйцеклітини спермієм. Цей процес відбувається у верхній частині фалопієвих труб. Тут у найближчі після запліднення 2 — 3 год починається і поділ зиготи.
Постембріональний періодрозвитку великої рогатої худоби, за К.Б. Свечиним поділяється на 5 підперіодів: новонародженості, молочного живлення, статевого дозрівання, функціональної зрілості та старіння ЦІ півперіоди розвитку розрізняються за комплексами фізіологічних функцій і вимогами організму худоби до умов існування. Без урахування особливостей розвитку худоби у цей час не-можливо програмувати годівлю та утримання тварин,
Підперіод новонародженості— цечас, упродовж якого телята пристосовуються до умов нового середовища від народження до відносної їх незалежності відматеринського організму. Він триває 2 — З тижні і є найвідповідальнішим у постембріональному розвитку великої рогатої худоби.
Підперіод молочного живлення, або молочний підперіод,для нормального росту телят потребує насамперед достатньої кількості енергійних речовин корму, бо дефіцит їх істотніше гальмує ріст молоднякуніж незадовільний рівень вітамінів та незамінних амінокислот. Молодняку забезпечують вільний доступ до високоякісних об'ємистих кормів, свіжої води і кухонної солі, збагаченої макро - та мікроелементами. Особливо важливо, шоб у молочний період вирощування тварини не відставали в рості.
Підперіод статевого дозріваннязумовлений розвитком у бичків і телиць органів відтворення і зрілих статевих продуктів. Він завершується формуванням основних індивідуальних і породних особливостей — у корів першим отеленням, а у бичків — на другому році життя збігається з початком їх племінного використання. Під впливом залоз внутрішньої секреції відбуваються помітні зміни пропорцій тіла, формується екстер’єрно-конституціальні особливості тварин. Залежно відінтенсивності! вирощування тварини досягають статевої зрілості відповідно в 9 та 10 — 12 міс.
Півперіод старінняза добрих умов годівлі й утримання перебігає значно повільніше, ніж за несприятливих, хоча в цей час і знижуються обмін речовин та продуктивність тварин. У зоотехнії відомі випадки, коли корови народжували телят і мали задовільну молочну продуктивність у віці18 — 20 років, а деякі жили до 35 — 40 років.Доведено, що за дуже високого рівня живлення (дві норми підтримуваного корму і більше) значно підвищується відкладання жир в молодому віці і поліпшуються м’ясні якості.
Білет №2.