38. Випишіть назву політики, яку більшовицький уряд провадив на окупованих українських землях під час Української революції (зазначте хронологічні межі), зазначте головні її ознаки:

Політика воєнного комунізму (1918-1920)

Головні ознаки: 1) скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці; 2) націоналізація промисловості, державний контроль над виробництвом; 3) мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення віком від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудодні); 4) запровадження продрозкладки на селі – системи заготівель сільськогосподарських продуктів; 5) різке обмеження суверенітету України: КП(б)У – складова частина РКП(б), керівництво профспілками і громадськими організаціями здійснювалося з Москви; 6) утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік із метою централізованого управління господарством, фінансами і створення єдиного військовогокомандування.

38А. Випишіть ті українська землі, що у першій половині XX ст. Перебували поза межами усрр, до складу яких держав вони входили:

Закарпаття (Чехо-Словаччина)

Галичина, Волинь(Польша)

Буковина (Румунія)

39. Випишіть імена провідників політики «українізації» (зазначте, у яких роках здійснювалася ця політика), зазначте, у яких галузях знання вони відзначилися або які посади обіймали: (1923-1933рр.)

Микола Скрипник (народний комісаріат освіти)

Олександр Шумський (народний комісаріат освіти)

Микола Хвильовий (у літературі)

Михайло Волобуєв (в економіці)

40. Випишіть діячів, що були провідниками оун, зазначте, яку роль вони відіграли в появі та існуванні організації і на які сили орієнтувались у боротьбі за незалежну Україну:

Євген Коновалець (2 лютого 1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано К. У кін. 1920-x - на поч. 30-х рр. К., організаційно зміцнивши УВО і ОУН, встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій в Франції, Бельгії, Канаді. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді.)

Андрій Мельник (Очолив ОУН полковник у часи державного будівництва Карпатської України. ОУН стала промотором боротьби за неї, працюючи з політичними силами, щоб парламентськими засобами здобути самостійність Карпатської України. І цей шлях виявився правильним. Демократично обраний Сойм проголосив незалежність держави, ствердивши своїм рішенням, що Карпатська Україна вважає себе частиною Соборної України. ОУН взяла на себе відповідальність за оборону краю і в лавах війська — 40.1Карпатської Січі — боролася з угорськими окупантами.)

Роман Шухевич (1929 р. вступає до ОУН як один з перших її членів. В 1938-1939 рр. бере активну участь в організуванні збройної сили молодої української держави на Закарпатській Україні - в організуванні "Карпатської Січі" та в керівництві нею.

В 1939-1940 рр. працює у Проводі ОУН на пості референта зв'язку з українськими Землями в СССР. В 1940-1941 р. входить до складу Революційного Проводу ОУН. Весною 1941 р. бере участь в II Великому Зборі ОУН. Після II Збору стає на пост крайового провідника ОУН на західних окраїнах українських земель поза межами СССР, в т.зв. генерал-губернаторстві. Впродовж усього цього часу постійно працює теж у Головному Військовому Штабі ОУН як його член та викладає різні військові дисципліни на таємних курсах кадрів ОУН.)

Степан Бандера (На початку 1933 року 24-річний Степан Бандера став Крайовим Провідником ОУН.

За активну боротьбу проти польських поневолювачів окупанти засудили Степана Бандеру на кару смерті, замінену довічним ув'язненням, з якого він вийшов з розвалом Польщі у 1939 році і одразу ж включився в революційну боротьбу. У квітні 1941 року на Другому Великому Зборі ОУН був обраний Головою Проводу революційної ОУН. )