11. Випишіть держави, що у хіу ст. Вели боротьбу за спадщину королів із династії Романовичів. Зазначте, на які землі претендували нижче згадані держави і на якій підставі.

Крона Польська – у квітні 1340 р. польський король Казимир Великий вступає на Галичину під приводом захисту католиків краю.

Велике князівство Литовське - у 1340р. князь Ольгерд наступає на українські землі, наголошуючи: «Вся Русь повинна належати литовцям».

Угорське королівство – завоювало Буковину в середині ХІУст.

Молдовське королівство –відокремилось від Угорщини у 1359р. і до його складу ввійшла Буковина.

Золота Орда – втрачає владу над підкореними укр. землями після битви на р.Синюха у 1363р.

Тевтонський орден – не претендував

12. Випишіть законодавчі акти і постанови, що сприяли процесу закріпачення селян у Великому князівстві Литовському. Зазначте дату прийняття цих документів і юридичні положення, що свідчили про закріпачення.

Третій Литовський статут(1588р.)За цим законом:

1. польські пани стали власниками всіх земель Речі Посполитої;

2. за панськими маєтками закріплювалися селяни; кріпаки мусили відробляти необмежену панщину в маєтках феодалів;

3. за панами остаточно закріплене право вотчинного(панського) суду над селянами;

4. власники мали право карати всіх непокірних селян і т.д.

«Устави на волоки»(1 квітня 1557р.).Цей закон збільшував податки та повинності селян. Розмір податку (натурою та грошима) установлювали залежно від родючості ґрунту.. Розмір земельної ділянки, сума податків і повинності залежали від станової належності особи. Крім сплати податків за отримані землі, усі дорослі члени селянського господарства повинні були відпрацювати 2 дні на тиждень у фільварку.

Судебник Казимира IV Ягеллончика(1468р.).Законодавчий акт Великого князівства Литовського. Закріпив за феодалами право імунітету, перетворення вільних селян у кріпаків, яких звільняли від державних повинностей й великокняжого суду. Діяв до Литовського статуту 1529р.

13. Виберіть серед держав ту, що утворилася у 1449р. І зазначте, яку політику щодо укр. Земель проводили її правителі у ху ст., коли ця держава припинила своє існування.

Це Кримське ханство. Після монголо-татарської навали чорноморські орди поступово освоюють степову частину Криму та причорноморські степи. Віддаленість від політичного центру Золотої Орди зумовила поступове усамостійнення кримських і причорноморських орд. Їхні керівники – еміри – все частіше здійснювали власну політику, не погоджуючи її з ханом. Поштовхом до більшої самостійності стали міжусобиці і розпад Золотої орди. Одному з емірів – Хаджі-Гірею – вдалося покласти початок самостійності Кримської держави. Спираючись на допомогу литовського князя, він у 1449р. домігся незалежності своєї держави. Союзу з Литвою спочатку дотримувався і його син Менглі-Гірей І (1466-1514). У 70-х роках ХУ ст. татари здійснюють нові набіги на укр. Землі. 1482р. хан дощенту спалив Київ. Пограбовані у Софіївському соборі золоту чашу і таріль відправив у подарунок московському Великому князю Івану ІІІ. З часу утворення Кримського ханства і до кінця ХУ ст. На укр.. землі було вчинено не менше 41 нападу, в тому числі 31- на Поділля, 9- на Руське воєводство(Галичина), 7- на Волинь, 4- на Київщину, 2- на Белзьке воєводство. Внаслідок цих нападів, окремі з яких носили характер великих військових походів, було частково або повністю спустошено окремі міста та регіони, захоплено у полон 220 тис. осіб.

В 1774р. після ще одної поразки (перед цим Туреччина програла русько-турецьку війну), нанесеної їй російською армією, Туреччина відступилася від Криму. Кримське ханство залишалось формально незалежним, але насправді попало під протекторат Російської імперії, а вже у маніфесті 1783 року Катерина ІІ заявила про приєднання його до імперії.

15. Випишіть із нижче наведених гетьманів тих, які протягом свого гетьманування двічі укладали угоди з Московською державою чи Російською імперією. Зазначте роки їх гетьманства, назви угод, що вони укладали, та їх основний зміст: І. Виговський, К. Розумовський, Ю.Хмельницький, Д. Апостол, Я. Сомко, І. Мазепа, Д. Многогрішний,

І. Брюховецький, І. Скоропадський, І. Самойлович.

Іван Брюховецький (1663-1668 рр.) Ставши гетьманом, І. Брюховецький проводив проросійську політику, незабаром після свого обрання підписавши т.зв. Батуринські статті 1663 р., які містили поступки царському урядові.

Він першим з українських гетьманів поїхав для свого затвердження у Москву, де одержав титул боярина. Під час свого візиту в грудні 1665 р. він підписав Московські статті, що значно обмежили суверенітет Гетьманщини.

За умовами договору:

• українські міста і землі ставали володіннями російських монархів, і з їхніх жителів, крім козаків, стягувалися податі в царську скарбницю;

• підтверджувалося право козаків обирати гетьмана, але кожен обраний гетьман повинен був їхати на затвердження до Москви;

• гетьман позбавлявся права надавати містам самоврядування, яке тепер могло надаватися лише царською жалуваною грамотою;

• Київський митрополит повинний був призначатися московським патріархом.

Таким чином, Батуринські і Московські статті підтверджували привілеї козацької старшини і права реєстрових козаків, але посилювали адміністративну і фінансову залежність гетьманського уряду від царату, ще більш обмежуючи українську державність.

16. Зазначте запорізького гетьмана, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії та сприяв відновленню Православної церкви в Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося). Наведіть основні фрагменти його біографії:

С. Кішка, Я. Бородавка (Нерода), М. Дорошенко, Петро Конашевич-Сагайдачний, М. Жмайло. П. Конашевич-Сагайдачний (1615 – 1622) Гетьман Петро Сагайдачний походив зі шляхетної родини, здобув прекрасну освіту в Острозькій академії, а потім пішов на Січ і став козаком. Відвага, розум і талант політика дозволили йому вирізнитися і очолити Запорізьку Січ. Козацький флот за Сагайдачного налічував кілька сотень чайок, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії. Величезну роль гетьман відіграв у справі захисту православ’я. Саме він у 1629 р. сприяв вступу всього війська Запорізького до Київського патріарха Феофана, який призначив київського митрополита і єпископів, відновивши церковну ієрархію. За допомогою Сагайдачного в Києві було відкрито братську школу. Він сприяв об’єднанню зусиль козацтва, церкви і городян у справі захисту православ’я. Петро Сагайдачний – один з найвидатніших політиків України ХVІІ ст.

18. Випишіть політ. угоду, що встановлювала поділ Козацької держави на Лівобережний і Правобережний Гетьманати у третій четверті ХVII ст. Зазначте, коли і які держави цю угоду уклали, її основні положення, хто на час її підписання був лівобережним, а хто правобережним гетьманом: Березневі статті, Переяславська угода, Андрусівського перемир’я, Віленське, Вічний мир, Поляновська мирна угода, Константинопольський мирний договір.

Розділ Гетьманьщини на Лівобережну та Правобережну був обумовлений підписанням Андрусівського перемир’я 30 січня 1667 між Московією й Річчю Посполитою. За умовами Андр. перемир’я воєнні дії припинялися, встановлювалось перемир’я на 13,5 років. Московії залишалась Лівобережна Україна, поверталась Сіверщина, Смоленщина та на 2 роки – Київ. За Польщею закріплювались землі Білорусі й Правобережної України. Запор.Січ переходила під контроль обох держав. Андрусівське перемир’я было заключено таємно від України, перекреслювало результати 20-річної війни укр. народу за нац. визволення. Це був насильницький розділ укр. земель. Пізніше на основі Андр. перемир’я було укладено «Вічний Мир», який підтверджував факт переходу Лівобер. Укр-ни з Києвом. Польща назавжди відмовлялась від Лівоб. Укр-ни й Києва. Лівобер. гетьманом на той час бул І. Брюховецький, Правобережним – Петро Дорошенко.

19. Серед наведених нижче козацьких урядів і соціальних верств випишіть лише ті, що були на території слобідських полків у середині ХVII- ХVIIІ ст. Поясніть, на якій території була решта соціальних верств і урядів: полковник, гетьман, кошовий атаман, полкова старшина, генеральна старшина, городові козаки, підпомічники, компанійці, низовики, випищики.

На території слобідських полків були: полковник, підпомічники, компанійці.

Гетьман, полкова старшина, генеральна старшина відносилися до земель, які були у складі Російської імперії, також гетьман, городові козаки і генеральна старшина належали до Лівобережної України.

Кошовий атаман, низовики, паланкова старшина, випищики належали до Запоріжжя.

20. Випишіть у хронологічній послідовності із зазначенням дат ті козацькі повстання кінця ХVI- початку XVII ст., що призводили до заборони козацтва або скорочення кількості реєстровців і зміцнення влади уряду Речі Посполитої над козаками:

А)Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.)

Б)Повстання Северина Наливайка (1594-1596р\-ліквідація реєстрового війська)

В)Повстання Павла Бута (Павлюка) (травень 1637р.)

Г)Повстання Дмитра Гуні (1638р.)

21. Які з перелічених земель увійшли до складу Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося) і які адміністративні одиниці на них були створені: Закарпаття, Південна Україна, Галичина, Правобережна Україна, Волинь, Слобідська Україна, Лівобережна Україна, Буковина, Крим.

Київщина, брацлавщина та Волинь (Східна у 1793) В травні 1793 р. на цих та інших землях було утворено Ізяславське намісництво (генерал-губернаторство), яке поділялось на Мінську, Ізяславську, і Брацлавську губернії.

(Західна у 1795) Територію колишніх Ізяславської та брацлавської губернії та Кам’янецької області тепер стали охоплювати 3 губернії – Волинська, Брацлавська, Подільська. Наприкінці 1796 р. частину земель Брацлавського намісництва було приєднано до Київського, а на возз’єднанній території Правобережної України утворено 2 губернії: Подільську й Волинську.

22. Випишіть козацькі повстання, що сприяли зростанню козацького реєстру на початку XVII ст. Зазначте, у якому році ці повстання відбувалися і чим вони завершилися:

Повстання Марка Жмайла – 1625р. Реєстр збільшився з 3 до 6 тис.

Повстання Якова Остряниці – 1637-1638р. Піднесення визвольного руху. Репетиція Визвольної війни укр. народу 1648-1654р.

Повстання Івана Сулими – 1635р. Сулиму і 5 його сподвижників відправили до Варшави, де четвертували всіх, окрім Павла Бута.

Повстання Тараса Федоровича (Трясила) – 1630р. Реєстр збільшився до 8 тис. чоловік.

23. Випишіть із перелічених соціальних верств ті, що існували у Великому князівстві Літовському в ХV-ХVІ ст., які з них належали до непривілейованих і особисто невільних верств суспільства Великого князівства Литовського: князі, невільники, бояри, пани, ізгої, холопи, гості, міщани, смерди, купці, рядовичі, закупи, гридні.

Князі, пани – привілейовані, - магнати.

Бояри – соціальний прошарок, що існував в шляхетському стані.

Холопи, невільники – особисто невільні верстви суспільства.

міщани – прості люди, непривілейовані, селяни.

Купці – торговці

24. Випишіть козацьки полки, що утворились у другій половині ХVІІ ст. на Слобідській Україні. Зазначте, які історичні події сприяли утворенню слобідських полків: Охтирський, Канівський, Сумський, Гадяцький, Чернігівський, Ізюмський, Ніжинський, Харківський, Брацлавський, Острогозький, Полтавський.

Охтирський (1655-1658), Сумський (1652-1658), Харківський (2659-1660) (З ньго у 1685р. виділився Ізюмський полк), Острогозький (1652-1658)

Політичний лад на Слобожанщині був спрямований в русло загальнодержавного ладу. Згідно з «Учреждением о губерниях» на цих землях було запроваджено загальнодержавну систему адміністративно-територіального устрою – поділ на губернії та намісництва задля встановлення впливу Росії на обмеження прав козацької ради на Слобожанщині.

26. Серед перелічених товариств укажіть декабристські організації, що розміщувалися в Україні у першій чверті ХГХ ст., зазначте час їх існування та найбільш відомих лідерів: Південне товариство - П. Пестель, Товариство об'єднаних слов'ян Брати Борисови.

27. Із переліку українських земель випишіть ті, що на початку ХГХ ст. перебували у складі Австрійської імперії, укажіть, за яких обставин вони потрапили під владу Габсбургів і на які адміністративні одиниці поділялися:

Закарпаття, Галичина, Буковина.