Розділ 1. Аналіз сучасної політичної ситуації в Україні

Аналіз політичного та соціально-економічного становища в Україні показує те, що реальна загроза безпеці держави криється в її власній слабкості: політичній аморфності, економічній незлагодженості, демографічних вадах, етнократичному сепаратизмі, живучості й усталеності кримінальних прошарків суспільства. Таким чином, внутрішня усталеність і міць держави запорука та гарант не лише її внутрішньої, а й зовнішньої безпеки.

Аналіз показує, що у внутрішній сфері до найнебезпечніших загроз належить затяжна глибока економічна криза, яку переживає країна. Відмова від адміністративних методів управління економікою і перехід до ринкових методів, коли стара економічна система вже не працює, а нової ще немає, супроводжуються падінням рівня виробництва, підвищенням цін, інфляцією, різким зниженням життєвого рівня більшості населення, зростанням числа безробітних, глибоким соціальним розшаруванням, суспільною нестабільністю.

В Україні відбувається подальше загострення регіональних, міжетнічних, міжконфесійних і соціальних суперечностей. Ситуація тран­сформується в багатовекторність напрямів державного будівництва, роз’єднан­ня поглядів на національні ідеали, історичні та духовні цінності, що призводить до відчуження окремих прошарків населення від проблем безпеки суспільства та держави.

Після Другої світової війни Україна змогла повернути більшість етнічних українських земель. Проте в суміжних державах виникла політична полярність з приводу оцінки післявоєнних сухопутних і морських кордонів нашої країни. Потенційно загострення суперечностей на територіальному підґрунті можна очікувати на багатьох дільницях державного кордону, що підтверджують, наприклад, події навколо острова Зміїного (претензії Румунії), міста Севастополя (претензії Росії).

Дедалі серйознішим чинником стають глобальні техногенні й екологічні загрози. Основні старі виробничі фонди нашої країни перебувають у катастрофічному стані, що посилює ризик техногенних катастроф.

У повоєнний час на території України були створені перші у світі міжконтинентальні балістичні ракети, що не мали аналогів. Нині, володіючи ядерною зброєю повітряного, морського, шосейного і залізничного базування, Росія утримує монополію на стратегічну мобільність. З іншого боку, в Україні застосовувалися технології підвищеного ризику, тому штучні або природні аварії могли створити обстановку, близьку до застосування зброї масового знищення. Таким чином, утворювалися суперечності між технологічною досконалістю стратегічних систем озброєння і технологічною недосконалістю промислового та сільськогосподарського виробництва, здатного завдати величезних збитків суспільству. Наслідки Чорнобильської катастрофи стали підтвердженням цієї тези.

Близькість України до природних місць виникнення епідемій, епізоотій і епіфітотій зумовили вразливість територій України, створення специфічних надзвичайних ситуацій. Особливість геостратегічного положення України, наприклад, спонукала у 1996 р. американський журнал "Здоров’я" назвати Україну світовим центром дифтерії.

Відбувається інтенсивне розширення несприятливих екологічних зон, площа яких уже становить дві третини території України. Значна частина поверхневих вод втратила питне значення. Особливу тривогу викликає забруднення Дніпра, у басейні якого проживає 20 млн. людей і сконцентровано 45 % загального обсягу промислового виробництва. Дедалі більше продуктів харчування містять отруйні речовини в концентраціях, небезпечних для здоров’я. Загальновизнано, що велике значення має для України проблема радіоактивного забруднення. Фактично утворилася реальна загроза здоров’ю нації.

Посилюються загрози в середовищі інформаційної безпеки. Зростає обсяг інформації, яка циркулює в радіоелектронній формі. Це спрощує несанкціонований доступ до неї. Крім того, в умовах високої комп’ютеризації виникли нові види злочинів, узвичаїлися шкідливі інформаційні впливи, що ґрунтуються на використанні нових інформаційних технологій.

Поглиблюються тенденції деградації наукової і вищої школи, системи підготовки кадрів, механізмів захисту здоров’я народу, а також девальвації духовного, у тому числі культурного, потенціалу суспільства. Іншими словами, наближається загроза деградації усього суспільства, перетворення України на сировинний та збутовий придаток економічно розвинених країн світу.

Оцінюючи сучасну криміногенну ситуацію, слід визнати, що злочинність серйозно та вкрай негативно впливає на соціально-економічне становище в Україні. Без перебільшення можна сказати, що злочинність стала одним з основних дестабілізуючих чинників суспільного розвитку, її масштаби створюють реальну загрозу процесу становлення української державності, успішному здійсненню реформ. Значно зросла кількість злочинів із використанням вогнепальної зброї та вибухових речовин. Насильницькі акції нерідко переслідують терористичні цілі, стають інструментом тиску на представників влади, засобом залякування конкурентів по бізнесу, засобом розв’язання конфліктів у злочинному середовищі.

Злочинні елементи орієнтуються на вчинення кваліфікованих злочинів, що "обіцяють" максимальну наживу. Групи злочинців, які сформувалися спонтанно, впроваджують у свою діяльність елементи зорганізованості, їхня активність спрямована в основному на вчинення тяжких злочинів. Невипадково паралельно зі збільшенням кількості вчинених вимагательств і розбійних нападів почастішали випадки збройних нападів бандитських формувань на підприємства й організації усіх форм власності з метою заволодіння їхнім майном.

Розширює сферу своїх інтересів організована злочинність. Крім освоєння нових видів кримінального бізнесу, вона робить спроби вторгнутися в політику, лобіювати власні інтереси у владних структурах усіх рівнів.

Відбувається консолідація злочинних угруповань як на окремих територіях, так і на міжрегіональному рівні. За даними МВС України, провідну роль у злочинному світі відіграють близько 1000 злочинних угруповань².

З’явилися нові центри кримінальної напруженості. Ускладнилася оперативна обстановка у прикордонних регіонах. Можливість скористатися незадовільним станом режиму охорони старих і новостворених ділянок державного кордону, неврегульованість відносин у галузі прикордонної торгівлі зумовили активний приплив у ці райони злочинно орієнтованих і авантюрно настроєних громадян України та іноземців.

Триває процес криміналізації економіки. Істотною проблемою залишаються факти розкрадання та незаконного вивозу з України стратегічно важливих ресурсів.

В умовах "прозорості" кордонів колишні республіки СРСР розкручують спіраль наркобізнесу, розширюється географія незаконного обігу наркотиків. Набирають сили процеси інтеграції місцевої наркомафії в міжнародну систему наркобізнесу. Близько 87 тис. чоловік, насамперед з-поміж молоді, стали жертвами пристрасті до наркотиків, які дають мільйонні прибутки наркоділкам.

РОЗДІЛ 2.