
- •1.Історія розвитку макроекономічної науки
- •2.Предмет і методи макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень.
- •4.Макроекономіка та ек політитика.
- •5.Снр та методологічні принципи побудови.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •8.Номінальний та реальний ввп.Інфлювання та дефлювання ввп.
- •9.Циклічність як форма ек розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання в розвитку економіки.
- •10.Сутність та структура ек. Циклу. Класифікація макропоказників відносно їхніх циклічних властивостей.
- •11. Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки.
- •12. Антицклічні заходи держави
- •14 Види безробіття. Природний рівень безробіття…
- •15 Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.
- •16. Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості.
- •17.Інфляція: типи та форми прояву. Індекси цін. Темпи інфляції в залежності від темпу зростання цін.
- •19.Інфляція попиту. Інфляція витрат.
- •21.Антиінфляційні заходи держави.
- •22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки.
- •24.Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції.
- •25.Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.
- •26.Споживання та заощадження як функція післяподаткового доходу тину. Середня та гранична схильність до заощадження та споживання .
- •27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.
- •28.Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження.
- •29. Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій.
- •30.Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту
- •31.Визначення рівноважного ввп за методом «Видатки-випуск»
- •32.Визначення рівноважного ввп за методом «Вилучення-ін`єкції».
- •33. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •34. Інфляційний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація інфляційнго розриву.
- •35. Роль держави у змішаній економіці.
- •36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного невтручання в економіку.
- •38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіці.
- •39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції.
- •40. Дискреційна фіскальна політика.
- •41. Автоматична фіскальна політика.
- •42. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •43. Попит на грошовому ринку.
- •44. Пропозиція на грошовому ринку.
- •45.Механізм функціонування грошового ринку.
- •46 Грошово-кредитне регулювання економіки
- •47 Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •48 Механізм зовнішньо-економічної політики
- •49 Платіжний баланс
- •50 Сутність та фактори економічного зростання
33. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація рецесійного розриву.
У
короткостроковому періоді національна
економіка досягає рівноваги за умови
рівності сукупних видатків обсягу
національного продукту. При цьому
рівновага може встановитися при значенні
ВВП, яке відмінне від природного. Тобто
виникне ВВП-розрив, який означатиме або
економічний спад з неповною зайнятістю,
або економічний бум з надмірним
інфляційним перегрівом кон’юнктури.
ВВП-розриви породжуються змінами у
сукупних видатках, які викликають зміну
рівноважного ВВП у короткострокових
періодах, його відхилення від природного
значення. Графічно це означає зміщення
кривої сукупних видатків вниз або вверх.
Якщо сукупні видатки зменшуються (крива
зміщується вниз) виникає рецесійний
розрив у
сукупних видатках. Рецесійний
розрив
виникає
тоді, коли фактичні видатки в економіці
менші ніж ті, які достатні для купівлі
ВВП, виробленого за повної зайнятості.
Таким чином, рецесійний
розрив
– це
величина на яку потрібно збільшити
сукупні видатки, щоб рівноважний ВВП
зріс до природного значення.
Навпаки, інфляційний розрив спостерігається тоді, коли фактичні видатки більші, ніж ті, що достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості.
34. Інфляційний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна і математична інтерпретація інфляційнго розриву.
Інфляційний розрив – це величина на яку потрібно зменшити сукупні видатки, щоб рівноважний ВВП зменшився до природного значення.
У графічній інтерпретації рецесійний розрив – величина, на яку крива сукупних видатків (АЕ) має переміститися вгору, щоб збільшити реальний ВВП (Y1) до його природного рівня за повної зайнятості (Ye). Інфляційний розрив – величина, на яку крива сукупних видатків (АЕ) має переміститися вниз, щоб зменшити реальний ВВП (Y2) до його природного рівня за повної зайнятості (Ye).
У
математичній інтерпретації величина
рецесійного або інфляційного розриву
визначається величиною відхилення ВВП
від природного рівня та значенням
мультиплікатора сукупних
видатків:
де ∆АЕ – рецесійний або інфляційний розрив,∆Y – відхилення ВВП від природного рівня,μ – мультиплікатор сукупних видатків. Рецесійні та інфляційні розриви викликають короткострокові відхилення фактичного ВВП від природного. У довгостроковому ж періоді рівновага в національній економіці встановлюється при природному значенні ВВП. Змінюючи сукупні видатки держава може повертати фактичний ВВП до природного рівня. У цьому й полягає державне регулювання економічної кон’юнктури. При відсутності державного регулювання і тривалому стійкому відхиленню сукупних видатків ринкові механізми саморегулювання можуть змінити значення природного ВВП. У будь якому разі, у довгостроковому періоді рівновага буде встановлюватися при природному значенні ВВП.
35. Роль держави у змішаній економіці.
За сучасних умов в ринкових країнах механізми ринкового саморегулювання обов'язково доповнюються елементами державного регулювання. Дана обставина обумовлюється тим, що ринок має певні обмеження: 1. ринок не може протидіяти такому явищу як економічна нестабільність; 2. ринок не може забезпечити суспільство товарами та послугами колективного споживання; 3. ринок не може протидіяти монополізму; 4. ринок не може боротися з зовнішніми ефектами.
Дані недоліки ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку.
Цілі соціально-економічної політики держави: 1.економічне зростання; 2.повна зайнятість; 3.економічна ефективність; 4.економічна свобода; 5.забезпеченність непрацездатних; 6.забезпечення стабільності рівня цін. 7.баланс у зовнішньоекономічних зв'язках.
Функції держави: 1.розробка політики соціально-економічного розвитку держави; 2.формування правових засад функціонування економіки; 3.захист конкуренції; 4.перерозподіл доходів і ресурсів; 5.стабілізація економіки.
Державне регулювання економіки – цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економічних, соціальних передумов необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.