26.Споживання та заощадження як функція післяподаткового доходу тину. Середня та гранична схильність до заощадження та споживання .

Y = C + S. Y-дохід після сплати податків, C-споживання, S-заощадження.

Дохід після сплати податку поділяється на 2 частини: споживання та заощадження.

Споживання–головна складова сукупних витрат.

Споживання – це витрати дом. господарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.

Споживчі витрати включають такі групи: 1)На товари довгострокового користування(авто); 2)На предмети повсякденного вжитку; 3)На послуги.

Структура споживчих витрат у різних груп населення різна, бідні сім`ї свої доходи витрачають на придбання товарів першої необхідності. У багатих значна частка витрачається на послуги. Зі збільшенням доходів частка витрат на продукти харчування зменшується.

Заощадження–це та частка особистого доходу, яка не витрачається на споживання. S=Y-C.

C та S безпосередньо впливають на рівень нац. вир-ва, ціни та зайнятість, щоб проаналізувати цей вплив Кейнс ввів поняття «функція споживання» та «функція заощадження».

C=C/Y - середня схильність до споживання

S=S/Y - середня схильність до заощадження

C`=∆C/∆Y - гранична схильність до споживання

S`=∆S/∆Y - гранична схильність до заощадження

C`+S`=1; C=C0+C`Y; S=-C0+S`Y.

27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання.

Ф ункція споживання – функція, яка описує залежність між величиною національного доходу і величиною споживчих видатків. Графічно їй відповідає крива споживання.

Кут нахилу кривої споживання завжди менше 45° і дорівнює граничній схильності до споживання. Крива зміщена вверх по осі ординат на величину автономного споживання. Автономне споживання – споживчі видатки, які не залежать від величини національного доходу. Наявність автономного споживання пояснюється тим, що навіть за відсутності доходів домашні господарства вимушені здійснювати споживчі видатки. Автономне споживання фінансується за рахунок заощаджень минулих періодів (фактор багатства), або за рахунок майбутніх доходів (використання кредитів).

функція споживання:C = С₀ + С` ·Y,

C–споживчі витрати; C₀–автономне споживання; С`- гранична схильність до споживання Y - національний дохід.

Хоча споживання напряму залежить від розміру використовуваного доходу, на нього впливають також інші чинники. Такі чинники викликають зміну положення кривої споживання:

1.Майбутній очікуваний дохід. Якщо споживачі очікують гарантовано вищих доходів у майбутньому. То вони збільшать свої споживчі витрати пропорційно зростанню доходу (крива споживання зміститься угору) і навпаки; 2.Величина багатства. Чим більше нагромаджено багатства, тим менші стимули до заощадження, тобто збільшення багатства зміщує графік споживання вверх,а графік заощадження вниз. 3.Рівень інфляції. Впливає на реальну купівельну спроможність грошових залишків та вартість майна, тому збільшення інфляції зменшує споживання (крива споживання зміститься вниз);

4.Податки. Збільшення податків викликає зменшення споживання. (Збільшення зміщує криву споживання вниз). 5.Рівень цін(споживання зменшується) 6.Споживча заборгованість(якщо значна, то зменшується обсяг заощаджень).