9.Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Оборотна відомість 52

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що й синтетичного рахунка; сума сальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку. Усі господарські операції відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського обліку з використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція водночас записується на двох взаємопов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі - по дебету одного рахунка і водночас по кредиту другого. Ці записи дають змогу досягти рівності активу і пасиву бухгалтерського балансу. 52

Оборотна відомість — спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб зв'язку між балансом і рахунками. Оборотну відомість складають за синтетичними та аналітичними рахунками. 52

В оборотних відомостях відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного місяця. 52

10.Облік процесу постачання на підприємствах Господарська діяльність підприємства пов'язана з використанням коштів, матеріальних і нематеріальних засобів, які постійно перебувають у безперервному русі, кругообороті. Кругооборот засобів здійснюється через господарські процеси. Вони є найважливішим об'єктом бухгалтерського обліку і відображають господарську діяльність кожного підприємства. Під господарським процесом розуміють сукупність однорідних операцій, спрямованих на виконання певного господарського завдання. Підприємство купує матеріальні цінності й сплачує їхню вартість. Крім того, воно сплачує вартість витрат за доставку матеріальних цінностей на підприємство, витрати зі страхування, транспортування, розвантаження тощо. Таким чином, фактична вартість придбаних матеріальних цінностей складається з купівельної вартості та транспортно-заготівельних витрат. Основними завданнями бухгалтерського обліку придбання матеріальних цінностей є: ·                     правильне і своєчасне встановлення обсягів закупівлі; ·                     облік надходження матеріальних цінностей на підприємство; ·                     облік розрахунків з постачальниками за придбані засоби та підрядниками за транспортно-заготівельні витрати; ·                     визначення фактичної собівартості закуплених матеріальних ресурсів. У результаті виконання цих завдань засобами бухгалтерського обліку формуються показники, необхідні для управління підприємством, а саме: ·                     кількість придбаних матеріальних ресурсів за номенклатурою; ·                     обсяг і структура придбаних матеріальних ресурсів; ·                     сума транспортно-заготівельних та інших витрат; ·                     оплата вартості придбання і транспортно-заготівельних витрат; ·                     загальна вартість (фактична собівартість) придбаних ресурсів. До виробничих запасів з метою обліку відносять предмети праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб протягом операційного циклу. До них належать: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, інші матеріали. До запасів також відносять малоцінні та швидкозношувані предмети, товари та ін. Сутність господарського процесу, облікові завдання, необхідні для його відображення визначають модель бухгалтерського обліку процесу постачання (придбання) та необхідні рахунки бухгалтерського обліку. Схематично це має такий вигляд (рис. 1.1). Рис. 1.1 Схема обліку процесу придбання Для обліку процесу постачання використовують систему синтетичних та аналітичних рахунків. Операції з придбання матеріальних цінностей обліковують безпосередньо на рахунках обліку запасів: 20 "Виробничі запаси", 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 28 "Товари" та ін. 53

11Облік процесу виробництва 55

Під процесом виробництва розуміють сукупність госпо-дарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції (робіт, послуг). 55

Завданнями обліку процесу виробництва є: 55

1)         облік всіх витрат на процес виробництва; 55

2)         визначення фактичної виробничої собівартості виго-товленої продукції, робіт, послуг. 55

Облік витрат на виробництво здійснюється згідно з П(С)БО 16 “Витрати” на двох синтетичних рахунках 23 “Ви-робництво” і 91 “Загально-виробничі витрати”. 55

На рахунку 23 “Виробництво” відображається по дебету вартість незавершеного виробництва і витрати на вироб-ництво, що здійснюються протягом звітного місяця. На креди-товій стороні рахунку обліковується фактична виробнича собівартість виготовленої готової продукції, робіт, послуг (рис. 7.8). 55

Вартість незавершеного виробництва найбільш точно виз-начається шляхом проведення його інвентаризації та подаль-шої оцінки. 55

23 55

Дебет  Виробництво            Кредит 55

Сп       Вартість незавершеного виро-бництва на початок звітного періоду     55

Об.      Виробничі витрати протягом         Об. Фактична виробнича 55

            звітного періоду        собівартість готової продукції, робіт, послуг 55

Ск       Вартість незавершеного виро-бництва на кінець звітного періоду        55

Рис. 7.8 Інформація рахунку 23 “Виробництво” 55

Для спрощення схема записів розглянута в умовах відсут-ності повернутих із виробництва на склад матеріалів і остаточ-ного виробничого браку. Витрати на виробництво обліковуються за даними первинних документів. 55

Виробничі витрати мають такий склад (рис. 7.9). 55

Прямі матеріальні витратиПрямі витрати на оплату праці 56

Непрямі (загальновиробничі)Змінні Постійні 56

розподіленіІнші прямі витрати (відрахування насоціальні заходи, амортизаційнівідрахування та ін.) 56

. Для більшого контролю за названими витратами призначений ра-хунок 91 “Загальновиробничі витрати”. Облік на цьому рахун-ку здійснюється наступним чином (рис.7.10). 56

Загальновиробничі витрати поділяються на змінні та постійні. Розподіл витрат на змінні та постійні підприємства здійснюють самостійно в залежності від зв’язку витрат з обся-гом діяльності підприємства. Постійні витрати, в свою чергу, складаються з розподілених і нерозподілених або норматив-них і понаднормативних. 56

До загальновиробничих витрат відносяться витрати на уп-равління виробництвом, амортизація основних засобів загаль-новиробничого призначення, амортизація нематеріальних ак-тивів загальновиробничого призначення тощо. 56

91 56

Дебет  Загально виробничі витрати           Кредит 56

Об. Накопичення      Об. 56

загальновиробничих            1) Списання змінних та постійних 56

витрат протягом місяця       розподілених загальновиробничих 56

            витрат на дебет рахунку 23 56

            “Виробництво” 56

            2) Списання постійних 56

            нерозподілених 56

            загальновиробничих витрат на 56

            дебет рахунку 90 “Собівартість 56

            реалізації” 56

Рис. 7.10. Облік витрат на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” 56

Визначення суми розподілених і нерозподілених за-гальновиробничих витрат здійснюється розрахунково за мето-дикою, передбаченою П(С)БО 16. До фактичної виробничої собівартості готової продукції, робіт та послуг нерозподілені постійні витрати не включаються. Вони входять до складу собівартості реалізованої продукції, тобто списуються з креди-ту 91 рахунка “Загальновиробничі витрати” на дебет рахунка 90 “Собівартість реалізації”. 57

Кореспонденція рахунків з обліку процесу виробництва 57

1.         Облік прямих виробничих витрат: 57

Дебет рах. 23 “Виробництво”; 57

Кредит рах. 20 “Виробничі запаси”; Кредит рах. 66 “Розрахунки з оплати праці”; Кредит рах. 65 “Розрахунки за страхуванням”; Кредит рах. 13 “Знос необоротних активів” тощо. 57

2.         Облік загальновиробничих витрат. 57

2.1 Накопичення витрат на рахунку 91: 57

Дебет рах. 91 “Загальновиробничі витрати”; 57

Кредит рах. 20 “Виробничі запаси”; 57

Кредит рах. 66 “Розрахунки з оплати праці”; 57

Кредит рах. 65 “Розрахунки за соціальним страхуванням”; 57

Кредит рах. 13 “Знос необоротних активів” тощо. 57

2.2 Списнання витрат з рахунку 91. 2.2.1 Змінних та постійних розподілених витрат: Дебет рах. 23 “Виробництво”; Кредит рах. 91 “Загальновиробничі витрати”. 57

2.2.2 Постійних нерозподілених витрат: Дебет рах. 90 “Собівартість реалізації”; Кредит рах. 91 “Загальновиробничі витрати”. 57

3. Списання з рахунка 23 фактичної виробничої собівартості готової продукції, робіт і послуг: Дебет рах. 26 “Готова продукція”; Дебет рах. 90 “Собівартість реалізації”; Кредит рах. 23 “Виробництво”. 57

Аналітичний облік процесу виробництва здійснюється за видами продукції, підрозділами підприємства, переділами (фазами) технологічного процесу. 57

12.Облік процесу реалізації.Процес реалізації являє собою завершальну стадію круго­обігу господарських засобів, яка безпосередньо пов'язана із ре­алізацією готової продукції, виконаних робіт та наданих послуг підприємством і, як наслідок, із визначенням фінансового результату його діяльності. 58

Оскільки в бухгалтерському обліку знаходять відображення всі сторони господарської діяльності підприємства, то отримання зворот­ної інформації керівництвом підприємства про ефективність прийнятих рішень, знову ж таки здійснюється в рамках системи бухгалтерського обліку і зокрема обліку процесу реалізації. 58

Виходячи із цього, завданнями обліку процесу реалізації є: 58

-             визначення кількості та вартості відвантаженої продукції (за обліковими цінами); 58

-            визначення заборгованості покупців перед підприємством за відвантажену їм продукцію, виконані роботи та надані послу­ги згідно договорів (за цінами реалізації); 58

-            дотримання строків поставок готової продукції, виконання робіт та надання послуг, а також термінів оплати зі сторони споживачів; 58

-           облік витрат пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, а також просування їх на споживчому ринку (витрати на маркетинг та рекламу); 58

-             визначення фінансового результату (отримання прибутку або збитку) від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг підприємством як в цілому, так і у розрізі конкретних номенклатурних груп товарів та ін. 58

Треба відмітити, що визначення отриманого прибутку або збитку здійснюється поетапно. Враховуючи рівень підготовки чита­ча, на даному етапі обмежимося дещо загальною схемою визначення фінансового результату діяльності підприємства. 59

По-перше, шляхом віднімання від доходу (виручки) від ре­алізації продукції (товарів, робіт, послуг) суми податку на додану вартість, визначається чистий дохід (виручка) від реалізації про­дукції (товарів, робіт, послуг). 59

По-друге, шляхом віднімання від чистого доходу (виручки) собівартості реалізованої продукції, а також витрат на збут — визна­чаємо оподатковуваний прибуток. 59

По-третє, визначається розмір податку на прибуток, який підлягає перерахуванню до бюджету. Податок на прибуток дорівнює добутку оподаткованого прибутку на ставку податку на прибуток. 59

По-четверте, шляхом віднімання від оподатковуваного при­бутку податку, який підлягає перерахуванню до бюджету, — визна­чаємо чистий прибуток. 59

Для обліку процесу реалізації планом рахунків бухгалтерсь­кого обліку передбачено використання наступних рахунків: 26 "Гото - ва продукція", 28 "Товари", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 34 "Короткострокові векселі одержані", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут". 59

13Аналітичний облік фінансових результатів враховується по відповідних статтях, які забезпечують розподіл у встановленому порядку прибутку і складання звітності про фінансові результати. Аналітичний облік ведеться з наростаючим підсумком на відповідних статтях на рахунку 80 “Прибутки і збитки”. 60

При аудиті потрібно зробити перевірку фінансових результатів по двох частинах: 60

· Фінансовий результат, отриманий від реалізації продукції, робіт і послуг та інших прирівнених до них статтей; 60

· Позареалізаційні прибутки ( витрати), залишені в розпорядженні підприємства, за рахунок яких відшкодовуються санкції на інші витрати. 60

Основну частку прибутку підприємство отримує від реалізації продукції, робіт, послуг, тому перевірку потрібно починати з правильної оцінки отримання прибутку (збитку). На розмір фінансових результатів від реалізації впливають об’єм реалізації і собівартість продукції, рівень позавиробничих витрат і структура реалізаційної продукції. Величина прибутку (збитку) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і повною собівартістю цієї продукції. 60

У процесі аудиту розкриваються резерви підвищення рентабельності продукції, збільшення обсягу реалізації продукції, зростання балансового прибутку за рахунок усунення різних непродуктивних витрат і збитків. 60

Особливе місце при здійсненні аудиту займає достовірність показників звітності про розподіл прибутку, що характеризують фінансове взаємовідношення підприємства з бюджетом, банком, з трудовим колективом. 60

При перевірці показників звіту за формою № 2 “Звіт про фінансові результати і їх використання” аудитор звертає увагу на порядок розподілу прибутку і списання коштів за рахунок фондів. 61

Аудитор перевіряє правильність віднесення на рахунок 81 “Використання прибутку” сум, які відраховуються в фонди економічного стимулювання і спеціальні фонди. 61

Особливе місце аудитор приділяє перевірці використання коштів з фондів, правомірність виплат з цих фондів, при цьому керується положеннями і постановами Кабінетів Міністрів України на відповідний період часу. Аудитор перевіряє цільове використання коштів і з фондів, а також переліки іншим організаціям, при цьому цточнюється необхідна сума для здійснення виплат и витрат. 61

Аудитор здійснює перевірку правомірності і законність нарахування виплати дивідендів, процентів по акціях, облігаціях з пайовою участиною працівників і підприємств. Аудитор, здійснюючи перевірку, визначає суму прибутку, що належить члену трудового колективу і цільовий напрям цих коштів. 61

При перевірці здійснюється розрахунок оподаткованої податком частки прибутку прибутків, а також сума податку. 61

Аудитор звіряє облікові дані, відображені на рахунку 68 “Розрахунки з бюджетом” з відрахування від прибутку суми податку. 61

Аудитор встановлює законність віднесення в статутний фонд фінансових результатів, а також списання з статутного фонду. 61

Аудитор звіряє достовірність даних, вказаних в Головній книзі і відображених в формі № 1 “Баланс підприємства” і формі № 3 “Звіт про фінансово-майновий стан підприємства”. 61

14.Класифікація рахунків за економічним змістом 62

1) Рахунки, призначені для обліку основних засобів та інших довгострокових вкладень: 62

01 ОС 62

02 Знос ОС 62

03 Довгострокові орендовані ОС 62

04 Нематеріальні активи 62

05 Амортизація нематеріальних активів 62

06 Довгострокові фінансові вкладення 62

07 Обладнання до установки 62

08 Капітальні вкладення 62

09 Орендні зобов'язання до вступу 62

2) Рахунки, для обліку виробничих запасів: 62

10 Матеріали 62

11 Тварини на вирощування і відгодівлю 62

12 МШП 62

13 Знос МШП 62

14 Переоцінка матеріальних цінностей 63

15 Заготівельні і придбання матеріалів 63

16 Відхилення в вартості матеріалів 63

17 ПДВ за придбаним цінностям 63

3) Рахунки для обліку витрат на виробництво: 63

20 Основне виробництво 63

21 Напівфабрикати власного проіззводства 63

23 Допоміжне виробництво 63

25 Загальновиробничі витрати 63

26 Загальногосподарські витрати 63

28 Брак у виробництві 63

29 Обслуговування виробництва і господарства 63

30 Некапітальні роботи 63

31 Витрати майбутніх періодів 63

4) Рахунки для обліку готової продукції, товарів та їх реалізації: 63

40 Готова продукція 63

41 Товари 64

42 Торгова націнка 64

43 Комерційні витрати 64

44 Витрати звернення 64

45 Товари відвантажені 64

46 Реалізація продукції, робіт і послуг 64

47 Реалізація і інше вибуття ОС 64

48 Реалізація інших активів 64

5) Рахунки, призначені для обліку грошових коштів: 64

50 каса 64

51 Розрахунковий рахунок 64

52 Валютний рахунок 64

55 Спеціальні рахунки в банках 64

56 Грошові документи 64

57 Перекази в шляху 64

58 Короткострокові фінансові вкладення (облік цінних паперів) 64

6) Рахунки, призначені для обліку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами: 65

60 Розрахунки з постачальниками і підрядниками 65

61 Розрахунки за авансами виданими 65

62 Розрахунки з покупцями та замовниками 65

63 Розрахунки за претензіям 65

64 Розрахунки за авансами одержаними 65

65 Розрахунки за майнового та особистого страхування 65

67 Розрахунки за позабюджетних платежів 65

68 Розрахунки з бюджетом 65

69 Розрахунки за соціального страхування та забезпечення 65

70 Розрахунки з персоналом з оплати праці 65

71 Розрахунки з підзвітними особами 65

73 Розрахунки з персоналом за іншими операціями 65

75 Розрахунки з засновниками 65

76 Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами 66

78 Розрахунки з дочірніми (залежними) підприємствами 66

79 Внутрішньогосподарські розрахунки 66

7) Рахунки, призначені для обліку фінансових результатів і використання прибутку: 66

80 Прибутки і збитки 66

81 Використання прибутку 66

82 Оціночні резерви 66

83 Доходи майбутніх періодів 66

84 Нестачі та втрати від псування цінностей 66

8) Рахунки, призначені для обліку капіталів і резервів: 66

85 Статутний капітал 66

86 Резервний капітал 66

87 Додатковий капітал 66

88 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 66

89 Резерви майбутніх витрат і платежів 66

9) Рахунки, призначені для обліку кредитів і цільового фінансування 67

90 Короткострокові кредити банків 67

92 Довгострокові кредити банків 67

93 Кредити банків для працівників 67

94 Короткострокові позики 67

95 Довгострокові позики 67

96 Цільові фінансування і надходження 67

97 Орендні зобов'язання 67

15.Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структурою поділяють на такі групи: основні, регулюючі, операційні, результатні, позабалансові. 68

Основні рахунки: матеріальні, грошові, рахунки розрахунків, капіталу. 68

Регулюючі рахунки: контрарні, доповнюючі. 68

Операційні рахунки: розподільчі, збірно-розподільчі, звітно- розподільчі, калькуляційні. 68

Результатні рахунки: операційно-результатні, фінансово- результатні. 68

Позабалансові рахунки: майнові, рахунки зобов’язань. 68

Основні рахунки призначені для обліку стану та руху господарських засобів та їх джерел. Вони в сукупності характеризують майновий стан підприємства і є основою для складання бухгалтерського балансу. їх у свою чергу поділяють на матеріальні, грошові, розрахункові та рахунки капіталів. 68

Регулюючі рахунки призначені для коригування (уточнення) показників основних рахунків і окремих статей балансу. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен із них розглядається в сукупності з основними рахунками. Так, субрахунок «Знос основних засобів» є регулюючим щодо рахунку «Основні засоби», на якому основні засоби обліковують за первинною вартістю. У процесі експлуатації основні засоби зношуються і їх залишкова вартість зменшується. Останню враховують як різницю між сальдо рахунку «Основні засоби» і сальдо субрахунку «Знос основних засобів». 68

Операційні рахунки призначені для відображення шйдаиіі господарських процесів, тобто процесів постачання, виробництва і реалізації, також результатів діяльності підприємства. Ці рахунки призначені для накопичення інформації щодо витрат, доходів та фінансових результатів, і більшість з них не мають сальдо. До операційних рахунків належать: розподільчі, калькуляційні та результатні. 69

Результатні рахунки використовують для відображення та порівняння витрат і доходів. Залежно від ступеня порівняння (на рівні доходів і на рівні чистих доходів) результатні рахунки поділяють на: операційно-результатні й фінансово-результатні. 69

При розмежуванні бухгалтерських рахунків на балансові й позабалансові головну роль відіграють такі критерії: по-перше, імовірність того, що підприємство отримає або втратить якусь майбутню економічну вигоду, пов’язану з конкретним видом активу або пасиву; по-друге, конкретний вид активу або пасиву має вартість, яку можна точно оцінити. Якщо господарські засоби та їх джерела не відповідають цим критеріям, то їх обліковують на позабалансових рахунках. 69

Позабалансові рахунки призначені для обліку наявності та руху цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, умовних прав і зобов’язань підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо); бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками). Умовно позабалансові рахунки можна поділити на дві групи: ті, що обліковують майно (орендовані необоротні активи, активи на відповідальному зберіганні, списані активи, бланки суворого обліку), та ті, що обліковують зобов’язання (контрактні зобов’язання, непередбачені активи і зобов’язання, гарантії та забезпечення надані й отримані). 70

Облік на позабалансових рахунках ведуть, не застосовуючи методу подвійного запису, тобто за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з позначенням змісту і кількісно-вартісних показників операції. 70