Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Met_4_19G6.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
192 Кб
Скачать

18

Дисципліна: Устрій, експлуатація, ремонт та бойове застосування РЕТ військ ППО

Тема 4: Приймальна система. Заняття 1: Загальні відомості і принцип роботи приймальної системи.

II. Основна частина.

Перше питання: ПРИЗНАЧЕННЯ, ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА

СКЛАД ПРИЙМАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ.

Приймальний пристрій 19Ж6 призначено для:

  • підсилення прийнятих сигналів на НВЧ;

  • частотного розподілу сигналу на 4 кутомісцеві напрямки;

  • перетворення сигналів в кожному кутомісцевому напрямку на проміжну частоту та їх попереднє підсилення;

  • оптимізованої фільтрації та фазового детектування сигналів;

  • придушення активних шумових та нестаціонарних активних завад;

  • формування бланків ПБВ для бланкування імпульсних завад у відповідь (ВІЗ), що прийняті по бокових пелюстках ДС;

  • підсилення та детектування завад, прийнятих основною антеною та антеною ПБВ з метою пеленгації ПАЗ.

Контрольні питання:

  1. Якими технічними параметрами характеризується приймач?

  2. Що характеризує коефіцієнт шуму, динамічний діапазон?

Технічні характеристики:

1). Коефіцієнт шуму. КШ ОК £ 5

КШ ДК £ 6,5

КШ – міра оцінки чутливості. Гранична чутливість Рпр.min – мінімальна потужність сигналу в антені, що забезпечує на виході лінійної частини приймача відношення сиг./шум = 1.

2). Динамічний діапазон лінійних виходів приймача.

Д ³ 60 Дб

3). Смуги пропускання приймача.

DF = DFопт = 1.37/tдискрети ЗІ

При різних режимах роботи tд ЗІ = 2tІ, tІ або tІ/2. Тому DF в різних частотних підканалах може бути різною та приймати одне із 3-х значень. DF визначається в кожному частотному підканалі включенням відповідного квазіоптимального фільтру.

DFПВЧ = 200 МГц

DFППЧ(до фільтрів) = 6 МГц

4). Коефіцієнт придушення АШЗ: КАШЗ ³ 23 Дб

5). Проміжна частота: fпр. = 24 МГц

Склад:

- підсистема підсилення та перетворення по НВЧ (аттенюатор часового автоматичного регулювання підсилення (ЧАРП), підсилювач високої частоти (ПВЧ), частотний розділювач, змішувач);

- підсистема підсилення та перетворення сигналів на ПЧ (генератор ПЧ, підсилювач проміжної частоти (ППЧ), пристрій захисту завад, ФД);

- система управління захисту та контролю.

Особливості побудови приймальної системи РЛС 19Ж6.

  1. Приймальна система має основний та додатковий канали. Додатковим може бути один із каналів ЗГЛ, ПБВ, КБП або П, в залежності від включеного режиму.

  2. Кожний канал розділяється на 4 частотних (кутомісцевих, для кожного променя) підканали.

  3. Амплітудні характеристики (коефіцієнти підсилення) усіх 4-х частотних підканалів повинні бути ідентичними. Порушення цієї вимоги призведе до помилки вимірювання кута місця (висоти).

  4. При довготривалій АШП та пасивних завадах в приймальних каналах необхідно забезпечити лінійність амплітудної характеристики, при якій забезпечується невикривлене підсилення сигналів та завади. Обмеження завад в приймачі призведе до викривлення спектра завади, а відповідно і до зниження коефіцієнта кореляції в основному та додатковому каналах автокомпенсатора для АШЗ, або між періодами для ПЗ, що призведе до зменшення коефіцієнта придушення завади.

Лінійність обробки досягається забезпеченням більшого динамічного діапазону приймача, що отримується підбором елементів із більшим динамічним діапазоном. Схеми АРП, що використовуються для збільшення динамічного діапазону (ШАРУ, МАРУ…), в РЛС 19Ж6 відсутня, так як застосування АРП може призвести до встановленню різних коефіцієнтів підсилення в кутомісцевих каналах, що призведе до помилки при вимірюванні висоти. Для збільшення динамічного діапазону в ближній зоні використовується схема ЧАРП, що розширює динамічний діапазон до 90 Дб. Схеми ЧАРП являються загальною для 4-х кутомісцевих каналів, тому змінює коефіцієнти підсилення в рівному ступені.

  1. При дії короткоімпульсних завад (нестаціонарних з широким спектром) [НАЗ – шум короткої тривалості та великої амплітуди] в приймальних підканалах перед узгоджувальним фільтром (який є вузькосмуговим підсилювачем) включається обмежувач. Так як приймальний тракт до фільтру широкосмуговий (DF = 6 МГц), то при включенні обмежувача в кожному підканалі реалізується схема ШОВширокосмуговий підсилювач–обмежувач–вузькосмуговий підсилювач. Подавлюючи нестаціонарні активні завади (НАЗ), схема ШОВ зменшує відношення сиг./шум (в порівнянні з лінійною обробкою, так як сигнал також обмежується) та знижує коефіцієнт міжперіодичної кореляції пасивної завади (так як при обмеженні викривляється спектр завади). Для послаблення цих наслідків в широкосмуговому тракті до обмежувача включається схема БАРП – бистродіюче автоматичне регулювання підсилення. При дії протяжної пасивної завади схема БАРП встановлює коефіцієнт підсилення приймального каналу таким, щоб амплітуда протяжної завади на вході обмежувача була нижчою рівня обмеження, забезпечуючи квазілінійну її передачу через схему ШОВ. Внаслідок інерційності схеми БАРП (декілька tІ), її дія розповсюджується тільки на протяжні завади (ПП, Місц. П). При наявності НАЗ схема БАРП спрацьовуючи, порушує ідентичність АХ чотирьох підканалів. Тому в РЛС передбачені обмежувальні міри по використанні режиму ШОВ-БАРП, він включиться тільки при виконанні 2-х умов:

- наявність команди з пульту управління на включення режиму (кнопка НАЗ);

- фіксовані факти наявності НАЗ по визначеному критерію (величині та швидкості зміни амплітуди) спеціальним пристроєм (аналізатором НАП).

Причому, включення (виключення) режиму ШОВ-БАРП проводиться не в будь-які моменти часу, а на початку першого періоду чергової вісімки імпульсів запуску. Це необхідно для того, щоб за час, рівний 8 ТП, на протязі якого протікає когерентне накопичення в системі дискретного перетворення відеосигналів (ДПВ), інтенсивність пасивної завади на вході пристрою накопичувача не змінювалось стрибками, що призвело б до погіршення якості накопичення.

Висновок: Таким чином, у першому питанні розглянути основні характеристики приймального пристрою.

Друге питання: ПІДСИСТЕМА ПІДСИЛЕННЯ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]