39. Ефективність використання майна торговельного підприємства, основні показники його оцінки.

Ефективність використання майна підприємства характеризується часткою інтенсивних (ресурсовіддача) і екстенсивних (збільшенням розміру майна) чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції.

Для аналізу майна підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти:

·коефіцієнт зносу основних засобів;

·коефіцієнт відновлення основних засобів;

·коефіцієнт вибуття основних засобів;

·активна частина основних засобів.

Ці коефіцієнти розраховуються за такими формулами:

Коефіцієнт зносу основних засобів

К1 =З(ф)/Б(ф)

де: З(ф) - знос основних фондів; Б(ф) - балансова вартість основних фондів.

Коефіцієнт відновлення

К2 = Б(п)/Б(к)

де: Б(п) - балансовавартість основних засобів,що надійшлиза період;

Б(к) - балансовавартістьосновнихзасобівна кінець періоду.

Коефіцієнт вибуття

К3 =Б(в)/Б(н)

де: Б(в) - балансова вартість основних засобів,що вибули за період;

Б(н) - балансовавартістьосновнихзасобів на початок періоду.

Активна частина основних засобів

К4 =В(а)/Б(ф)

де: В(а) - вартість активної частини основних засобів;

Зростання ефективності використання майна підприємства дозволяє скоротити потребу в ньому, так як між цими показниками існує зворотній взаємозв’язок.

Таким чином, по забезпеченню підвищення ефективності використання майна можна розглядати як заходи по скороченню потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

Формування оптимальної структури джерел фінансування майна підприємства полягає в тому, що основним джерелом фінансування повинен буьти лише власний капітал і в деякій мірі довгостроковий позиковий капітал. Не є оптимальним фінансування майна (необоротних активів) за рахунок короткострокового позикового капіталу.

40.Стратегія управління оборотними активами, її зміст та порядок обгрунтування.

Активи підприємства – це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Управління активами включає:

1. формування та управління фінансово-експлуатаційними потребами в обігових коштах;

2. управління дебіторською заборгованістю;

3. стратегію фінансування поточних активів;

4. управління джерелами формування оборотного капіталу;

5. управління необоротними активами;

6. управління фінансуванням необоротних активів;

7. управління грошовими коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями.

У процесі управління оборотними активами при визначенні потреби в оборотному капіталі насамперед аналізується структура, оборотність, ліквідність оборотних активів, а також забезпеченість оборотним і чистим оборотним капіталом підприємства.

Обсяг оборотних активів має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фінансової діяльності підприємства. Крім того, він повинен бути оптимальним у контексті управління поточною діяльністю підприємства, тобто забезпечувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на належному рівні.

Прискорення оборотності капіталу може відбуватися на всіх стадіях кругообігу:

— на стадії формування запасів — за рахунок визначення зайвих запасів та їх ліквідації, оптимального вибору постачальників і поліпшення організації постачання;

-на стадії виробництва — за рахунок впровадження нових технологій та підвищення ефективності праці, що сприятиме скороченню виробничого циклу без зниження якості продукції, яку виробляють;

— на стадії реалізації продукції — за рахунок раціональної організації збуту, що, зокрема, забезпечується формуванням і реалізацією ефективної кредитної політики.