
- •§1 Енергія та її види. Предмет та метод технічної термодинаміки
- •§2 Термодинамічна система
- •§3 Термодинамічні параметри робочого тіла і термодинамічний стан
- •Лекція 2. . (стор.12-19)
- •§4 Термодинамічна рівновага
- •§5 Загальні властивості термодинамічних параметрів стану
- •§6 Основні параметри стану
- •§7 Рівняння стану ідеального газу
- •§8 Рівняння стану сумішей ідеальних газів (стор. 19-27)(самостійно)
- •§9 Теплоємність
- •1 Кмоль – μс - мольна..
- •§10 Внутрішня енергія (стор. 28-31)
- •§11 Форми енергообміну термодинамічної системи. Теплота і робота
- •§13 Повна енергія робочого тіла або ентальпія (стор. 47-49)
- •Лекція 4. .
- •§14 Вільна та зв’язана енергія. Поняття ентропії (стор. 50-54)
- •15. Термодинамічний процес. Оборотний і необоротний термодинамічні процеси (стор. 54-59)
- •Лекція 5.
- •§17. Перший закон термодинаміки (стор. 59-72)
- •§18. Другий закон термодинаміки (стор. 77-92)
- •Лекція 6.
- •§19. Термодинамічні потенціали та їх диференціальні рівняння (стор. 59-77)
- •§20. Обчислення ентропії
- •Тема 2 Дослідження енергетичної ефективності термодинамічних процесів ідеальних газів (стор. 106-143)
- •§1 Характеристики термодинамічного процесу
- •Лекція 7.
- •2. Ізотермічний процес.
- •3. Ізобарний процес
- •4. Ізохорний процес
- •5. Адіабатний процес
- •§6. Політропний процес
- •Тема 3 Механізм отримання роботи
- •Лекція 8. 8.10..
- •Тема 4 Водяна пара як реальний газ
- •§1 Рівняння стану реального газу (стор. 155-160)
- •§2 Загальні властивості реальних газів (стор. 160-161)
- •§3 Водяна пара. Основні визначення (стор. 162-166)
- •Лекція 9. 15.10..
- •§4 Процес пароутворення. Pv-діаграма водяної пари (стор. 166-169)
- •§6 Параметри стану води та водяної пари
- •§7 Параметри вологої насиченої пари
- •§8 Основні термодинамічні процеси водяної пари (стор. 182-188)
- •Тема 6 Вологе повітря
- •Лекція 11. 23.10.. Вологе повітря(продовження)
- •§2 Характеристики вологого повітря
- •Тема 7 Термодинаміка потоку газів і пари (відкрита термодинамічна система)
- •§1 Рівняння першого закону термодинаміки для відкритих систем (стор. 198-206)
- •§2 Основні закономірності протікання газу і пари в коротких каналах змінного перерізу (стор. 206-211)
- •Лекція 13. 29.10..
- •§3 Визначення маси при протіканні робочого тіла через сопло. Критичні характеристики потоку. Рівняння нерозривності потоку
- •§4 Вибір форми сопла. Розрахунок комбінованого сопла
- •§5 Дроселювання газів і пари
- •§6 Дроселювання водяної пари
- •Загальні термодинамічні властивості кругових термодинамічних процесів або циклів
- •§1 Класифікація і загальна характеристика термодинамічних циклів (стор. 230-242)
- •§2 Прямий оборотний цикл Карно (1824р.)(стор. 242-246)
- •§3 Зворотний оборотний цикл Карно
- •§4 Теореми Карно (стор. 248-250)
- •Тема 9 Термодинамічні потенціали та ексергія (стор. 258-271)
- •Лекція 16. 13.11.
- •Лекція 17. 20.11.. Економічна ефективність перетворення енергії
- •Тема 10 Стиснення (нагнітання робочих тіл) (стор. 272-283) Ідеальний поршневий одноступінчатий компресор
- •Багатоступінчате стиснення
- •Тема 11 Цикли двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •§1 Класифікація циклів двз
- •§2 Цикл двз з ізохорним підведенням теплоти (цикл Отто,1877р.)
- •Лекція №18 Теоретичний цикл Отто
- •§3 Цикл двз з підведенням теплоти під час сталого об’єму і сталого тиску. Цикл Тринклера (1904р)
- •Лекція 19. .
- •Тема 12 Цикл газотурбінної установки (гту)
- •Тема 13 Цикли паросилових установок (псу)
- •§1 Цикл Карно для водяної пари
- •Л.18.29 11*§2 Схема та робочий процес паросилової установки – цикл Ренкіна (стор. 320-329)
- •Лекція 20. 11.12.. Термічний ккд циклу Ренкіна
- •*§3 Вплив на термічний ккд циклу Ренкіна параметрів пари
- •Лекція 21. 18.12..
- •§4 Теплофікаційний цикл псу (стор. 338-341)схема
- •*§5 Узагальнений (регенеративний) цикл Карно (стор. 250-252)
- •*§7 Середньоінтегральна температура (стор. 252)
- •§8 Еквівалентний цикл Карно (стор. 253-254)
- •§9 Еталонний цикл Карно (стор.254)
- •*§10 Регенеративний цикл паросилової установки (стор. 332-337)
- •Тема 14 Парогазові цикли
- •Лекція 22. 25.12..
- •Тема 15 *Установки, що працюють за зворотними циклами (стор. 348-359)
- •§1 Загальна характеристика холодильних установок
- •§2 Цикл парової компресійної холодильної установки (стор. 354-357)
- •§3 Цикл теплового насоса (стор. 362-364)
Лекція 5.
§17. Перший закон термодинаміки (стор. 59-72)
Перший закон термодинаміки є окре-мим випадком закону збереження енергії стосовно термодинамічних систем і тому формулюється наступним чином:
Енергія ізольованої термодинамічної системи залишається незмінною незалежно від того, які термодинамічні процеси протікають у цій системі.
Повна енергія системи Н:
H=U+pV=const
dH=dU+d(pV)=0 (1)
U=F+TS
H=F+TS+pV
dH=dF+d(TS)+d(pV)=0 (2)
Як правило, розглядаються системи відкриті (обмінюються енергією та речовиною.).
H=U+pV
dH=dU+d(pV)≤ ≥ 0 (3)
Для
таких відкритих систем треба зна-ходити
енергетичний баланс між енергією, яка
підводиться, і куди ця енергія
витра-чається. Якщо прийняти до уваги,
що
,
то в(3) можна підставити цю величину.Для
випадку коли маємо
V=const,
Для випадку, коли теплота підводиться під час незмінного тиску.
P=const
Для
цього випадку елементарна теплота
Q=m
dT
і ,таким чином,
d(pV)=pdV,
так якVdp=0
(4)
Для скінченних величин
(5)
dq=du+pdv (6)
(7)
для
1 кг
Рівняння (4)-(7) вказують енергетичний баланс для відкритої системи. Це є ма-тематичний вираз першого закону термо-динаміки:
Якщо до термодинамічної системи під-водиться певна кількість теплоти, то части-на її витрачається на зміну внутрішньої енергії, і друга частина – на виконання ро-боти.
Можна цей баланс виразити через ен-тальпію, коли V=const. Тоді з (3) маємо, що dU=dH-d(pV) (8)
Але так як d(pV)=pdV+Vdp і в даному випадку
pdV=0
і під час V=const
,
то
і
з (8) маємо
(9),
де –Vdp називається наявною роботою.
– наявна
робота.
(10)
(11)
(12)
Якщо взяти випадок, що Т=const, то із (5) ми отримаємо
Т=const
Q=L (13)
Принцип еквивалентності (друге формулювання І закону термодинаміки):
Під час підведення певної кількості те-плоти отримується еквівалентна робота, і навпаки.
Третє формулювання:
Неможливо побудувати вічний двигун І роду: нема і не може бути такого двигуна, який виконує роботу без підведення до нього теплоти.
Розглянемо
вираз Клаузіуса
,
звідси можна записати, що:
(14)
Тоді (14) ми можемо підставити в (4), (6), (9).
TdS=dU+pdV
Tds=du+pdv
TdS=dH-Vdp (15)
Рівняння (15) називаються термодина-мічними тотожностями, тому що в ці рі-вняння входять значення всіх шести пара-метрів стану.
§18. Другий закон термодинаміки (стор. 77-92)
Другий закон вивчає напрямок та гли-бину протікання термодинамічних процесів. Важлива задача полягає також у дос-лідженні необоротності протікання термо-динамічних процесів. Розглянемо ізольова-ну термодинамічну систему.
,
,
,
;
.
Так як це ізольована система, то немає теплообміну з навколишнім середовищем. Таким чином: так як TdS=0 і
.
(1)
Розглянемо ізольовану термодинамічну систему, коли в ній протікає необоротний процес – під час наявності тертя, на подолання якого необхідні витрати енергії. Система ізольована, тому ззовні енергія не поступає.
Кількість енергії ізольованої системи не змінюється.
dH=0
Тоді ми беремо термодинамічну тотож-ність, що дає:
TdS=dH-Vdp;
dH=0;
.
Тертя в необоротному процесі долається за рахунок наявної роботи, і в цьому ви-падку:
TdS>0
T>0
dS>0 (2)
Об’єднаємо перший і другий вирази:
dS≥0 (3)
Вираз (3) зображує принцип зростання ентропії і є математичним виразом другого закону термодинаміки:
Ентропія ізольованої системи залишає-ться незмінною, якщо в цій системі проті-кають оборотні процеси, і зростає, якщо в цій системі протікають необоротні процеси, але ніколи не може зменшуватись.
Цей закон дає можливість визначити напрямок і глибину протікання термоди-намічного процесу. Довільні термодинамічні процеси протікають у напрямку збільшення ентропії і зупиняються під час досягнення ентропією максимального значення.
Процес буде протікати в напрямку під-вищення ентропії.
Теплота і робота є вектори, і знаками „+” і „-” позначається напрямок вектора. Якщо стоїть –Q, то це значить, що теплота відводиться від робочого тіла.
Якщо робота виконується робочим тілом, то L матиме знак „+”, якщо над робочим тілом – знак „-”.
Джерелом енергії називається тіло, те-мпература якого не змінюється під час від-ведення від нього теплоти, або під час під-ведення до цього тіла теплоти.
Розглядають
гаряче джерело
,
холодне джерело
та двигун.
Треба визначити зміну ентропії системи. Вона дорівнює сумі змін компонентів системи.
,
бо
.
Таким чином, згідно з другим законом термодинаміки, система, яка перетворює енергію хаотичного руху в роботу, повинна складатись з трьох тіл: гарячого джерела, двигуна і холодного джерела.
Постулат Клаузіуса виражає також дру-гий закон термодинаміки (друге формулювання): теплота не може передаватись від менш нагрітого тіла до більш нагрітого без витрати на то енергії. За цим принципом працюють холодильні установки.
Третє формулювання другого закону термодинаміки:
Неможливо побудувати вічний двигун другого роду: нема і не може бути такого двигуна, який би всю витрачену теплоту перетворював би в роботу.
Четверте формулювання другого закону термодинаміки:
Рушійна сила системи не залежить від природи робочого тіла, а залежить виключно від температур гарячого і холодного джерел.